Басс, П'єр-Луї
Басс, П'єр-Луї́ (франц. Basse, Pierre-Louis; 14.08.1958, м. Пембеф, тепер регіон Пеї-де-ла-Луар, Франція) — журналіст, письменник. Пише французькою мовою.
|
Басс, П'єр-Луї (Basse, Pierre-Louis) | |
|---|---|
| Народження | 14.08.1958 |
| Місце народження | Пембеф |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | література, журналістика |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї учителя. Онук учасника Руху Опору, в’язня концентраційного табору Маутгаузен.
Здобув фах учителя французької мови, вивчав філософію та історію.
Працював на радіостанції «Ероп 1» («Europe 1»; 1986–2004, 2005–2011), висвітлював усі найвизначніші спортивні події (Олімпіади, чемпіонати світу з футболу, Ліги чемпіонів, матчів французької футбольної Ліги 1 тощо), вів спортивні та культурні програми, а також популярні ток-шоу. Працював на телеканалі «Канал+» («Canal+»), у журналі «Маріанна» («Marianne»), газеті «Фігаро» («Le Figaro»). З 2013 вів щотижневу колонку в газеті «Юманіте» («L’Humanité»).
Був радником президента Франції Ф. Олланда (2014–2017).
Творчість
Як спортивний журналіст написав книги: «Скромна та божевільна мрія» («Un rêve modeste et fou»; 1993) — біографія футболіста Е. Кантона (нар. 1966; Франція), «ПСЖ: таємна історія» («PSG : histoires secrètes»; 1995) — про футбольний клуб «Парі Сен-Жермен», «Футбол і компанія: чорні та білі» («Football & co : Noirs et blancs»; 2003) — проти расизму в спорті, «Севілья-82: Франція — Німеччина: матч сторіччя» («Séville 82: France — Allemagne : le match du siècle»; 2005) — про півфінал Чемпіонату світу з футболу 1982, «19 секунд 83 сотих» («19 secondes 83 centièmes»; 2007) — про змагання з бігу на 200 м на Літніх Олімпійських іграх 1968 за участі атлетів Т. Сміта (нар. 1944; США) та Дж. Карлоса (нар. 1945; США) та їхній протест проти расової дискримінації в США; «Чудова історія Франція — Бразилія» («La Fabuleuse Histoire des France —Brésil»; 2014, у співавторстві) — про історію футбольних матчів між цими країнами тощо.
Автор книг історичної та політичної тематики: «Гі Моке: розстріляне дитинство» («Guy Môquet, une enfance fusillée»; 2000, перевидання 2007) — про юного героя Руху Опору, «“До зброї, громадяни”: Барикади та вуличні маніфестації у Франції від 1871 до наших днів» («Aux armes citoyens: Barricades et manifestations de rue en France de 1871 à nos jours»; 2005, у співавторстві), «Історія Франції, побачена через вуличні маніфестації» («Histoire de France vue à travers ses manifestations de rue»; 2010, у співавторстві), «Спроба найгіршого: ультраправі у Франції від 1880 до наших днів» («La tentation du pire: L’extrême droit en France de 1880 à nos jours»; 2013», у співавторстві), «Фланер Єлисейського палацу» («Le Flâneur de l’Élysée»; 2017) тощо.
Пише також романи, в яких поєднуються фантастика та репортаж: «Моя 13-а лінія» («Ma ligne 13»; 2003), «Це погано закінчиться» («Ça va mal finir»; 2005), «Моя кімната в Золотому трикутнику» («Ma chambre au Triangle d’or»; 2006), «Я забув тебе дорогою» («Je t’ai oublié en chemin»; 2019), «Ніщо не втрачено» («Rien n’est perdu»; 2020) та інші.
Автор сценарію телефільму «Море на світанку» (2011, режисер Ф. Шлендорф). Стрічка отримала премію Німецької академії сценічних мистецтв за найкращий телевізійний фільм.
Україніка
Басс кілька разів приїздив в Україну. Перший раз він відвідав Україну як футбольний вболівальник у березні 1976 на матчі «Динамо» (Київ) — «Сент-Етьєнн». На відміну від інших французьких вболівальників, він підтримував «Динамо». Зацікавився історією «матчу смерті», який відбувся під час Другої світової війни. 09.08.1942 команда «Старт» з України в окупованому м. Києві зіграла матч проти найкращих гравців з нацистської Німеччини та перемогла. Футболісти знали, що наражаються на небезпеку, але виборювали спортивну перемогу над окупантами. Написав про ці події книгу «Перемогти, щоб померти» («Gagner à en mourir»; 2012). Твір присвятив «Україні, живим і мертвим». Для написання книги вивчав документи, зустрічався з родичами футболістів — учасників тих подій. Письменник приїздив в Україну перед Чемпіонатом Європи з футболу 2012, виступав перед українськими читачами, відповідав на питання, розповідав про свої твори.
Нагороди та визнання
Лауреат премії Асоціації спортивних письменників за усю кар’єру (2013).
Кавалер Національного ордена Заслуг (2022).
Твори
- Un rêve modeste et fou. Paris : R. Laffont, 1993. 154 p.
- Guy Môquet, une enfance fusillée. Paris : Stock, 2000. 186 p.
- Séville 82: France — Allemagne: le match du siècle. Paris : La Table ronde, 2008. 150 p.
- Gagner à en mourir. Paris : R. Laffont, 2012. 144 p.
Література
- Чекан О. В Україну повернеться «Французька весна» // Український Тиждень. 2012. URL: https://tyzhden.ua/v-ukrainu-povernetsia-frantsuzka-vesna/
- Livre: «Gagner à en mourir», Pierre-Louis Basse // Demivolee.com. 2020. URL: https://www.demivolee.com/2020/07/07/livre-gagner-a-en-mourir-pierre-louis-basse/
- Pierre-Louis Basse // Ernest. URL: https://www.ernestmag.fr/auteur/pierre-louis-basse/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Басс, П'єр-Луї // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Басс, П'єр-Луї (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
