Башкирцева, Марія Костянтинівна
Башки́рцева, Марі́я Костянти́нівна (фр. Bashkirseff, Marie; 24.11.1858, с. Гавронці, тепер Полтавського району Полтавської області, Україна — 31.10.1884, м. Париж, Франція) — художниця, скульпторка, письменниця. Писала французькою мовою.
|
Башкирцева, Марія Костянтинівна (Bashkirseff, Marie) | |
|---|---|
| Народження | 24.11.1858 |
| Місце народження | Гавронці |
| Смерть | 31.10.1884 |
| Місце смерті | Париж |
| Місце поховання | цвинтар Пассі |
| Напрями діяльності | живопис, скульптура, література |
Зміст
Життєпис
Народилася в поміщицькій сім’ї. 1870 разом з матір’ю та ріднею (шлюб батьків розпався 1861) виїхала до Європи (перебували в містах Відні, Баден-Бадені, Женеві). Від 1871 жила переважно у містах Ніцці та Парижі (Франція). Здобула ґрунтовну домашню освіту. Навчалася за програмою курсу ліцею. Володіла іноземними мовами, цікавилася історією, точними науками, давньогрецькою та латиною, музикою, літературою. Історію мистецтва вивчала за світовими шедеврами, безпосередньо в Іспанії, Італії, Франції, Німеччині, Австрії. На початку 1876 у м. Римі брала уроки співу в різних вчителів (мала голос мецо-сопрано регістром майже три октави). Того ж року навчалася живопису у художника В. Котарбінського (1848, тепер Польща — 1921, тепер Україна).
1877 остаточно вирішила стати художницею, вступила до Академії Жюліана, єдиного в м. Парижі художнього навчального закладу, який мав жіночі майстерні. Учителі з фаху — Р. Жюліан і Т. Робер-Флері (1837–1911; Франція). Швидко опанувала технічні прийоми, стала однією з кращих учениць. 1879 на конкурсі учнівських робіт здобула золоту медаль.
Дебютувала в Салоні 1880 (м. Париж) з полотном «Дівчина, яка читає “Питання про розлучення” Дюма». Згодом її твори були представлені в Салоні ще тричі (1881, 1883, 1884).
1882 познайомилася з художником Ж. Бастьєном-Лепажем (1848–1884; Франція). У цей час погіршився стан здоров’я, вона поступово втрачала голос і слух, але заняття мистецтвом не припинила. Багато подорожувала.
Померла від туберкульозу. Похована у м. Парижі на цвинтарі Пассі.
Над могилою за проєктом архітектора Е. Бастьєна-Лепажа (брата художника) побудована усипальня, в якій, серед меморіальних речей, незавершена картина «Жінки-мироносиці».
Творчість
Літературна діяльність
Понад 10 років вела «Щоденник», відверто й докладно фіксуючи події, що відбувалися в її житті. Добре розуміла унікальність цього рукопису і не раз наголошувала на його обов’язковій публікації. 106 рукописних томів, написаних французькою мовою, зберігаються у відділі рукописів Національної бібліотеки Франції.
«Щоденник» Башкирцевої був оприлюднений у м. Парижі (1887) та став сенсацією, його назвали найгучнішим твором 19 ст., переклали різними європейськими мовами, видали в США. Це майже новелістичний (див. Новела) за формою, глибоко психологічний документ. Він розкриває процес становлення творчої особистості, дає портрет того прошарку суспільства, до якого належала авторка.
1991–2005 вийшли 16 випусків «Щоденника», що охопили весь період його написання (11.01.1873–20.10.1884) за сприяння приватної організації «Гурток друзів Марії Башкирцевої».
Відомий також епістолярій Башкирцевої (зокрема, листи до Г. де Мопассана, Е. де Гонкура) та статті для періодичних видань.
Образотворче мистецтво
До навчання в Академії Жюліана Башкирцева не мала серйозної художньої підготовки (про це свідчать ранні малюнки). Свої твори наполегливо презентувала в паризьких Салонах.
Її доробок в образотворчому мистецтві — живопис станковий, графіка, скульптура. Сповідувала засади французької реалістичної (див. Реалізм) школи. Під впливом Е. Бастьєна-Лепажа схилялась до натуралізму.
Писала жанрові картини, портрети сучасників. Творам притаманне прагнення реалістичного відображення дійсності, демократичність сюжетів, емоційна та психологічна переконливість образів.
Мала особливий погляд на мистецтво, який викладала на сторінках «Щоденника». Критикувала Рафаеля, Тиціана, П. П. Рубенса. Проте захоплювалась Д. Веласкесом (особливо його «Кузнею Вулкана»).
Останні два роки життя стали найбільш плідними в творчості. Створила низку полотен: «Автопортрет з палітрою», «Жан і Жак», «Дощова парасолька», триптих «Три посмішки» (усі —1883), «Мітинг», «Весна» (обидва — 1884).
Після посмертної виставки Е. Мане (1884) захопилася пленером. Виїздила на етюди до м. Севра (Франція), поклала їх в основу символічної картини «Весна». Остання картина «Вулиця» (розмір 315 на 247), складна за композицією, залишилася незавершеною.
Від 1882 займалася скульптурою. Відома її бронзова скульптура «Горе Навсікаї» (1884, Музей д’Орсе), а також гравюри з зображеннями втрачених скульптур, опубліковані в каталозі її посмертної виставки (1885).
Твори Башкирцевої зберігаються в музеях міст Афін, Амстердама, Відня, Белграда, Чикаго, Музеї д’Орсе (м. Париж). Значна кількість належить Музею витончених мистецтв ім. Ж. Шере (м. Ніцца).
1885 видано «Каталог творів мадемуазель Башкирцевої», до якого увійшли дані про 100 картин, етюдів та ескізів, 6 пастелей, 118 малюнків та 5 скульптур.
Башкирцева та Україна
Батьківщину відвідала тричі — 1876, 1881 та 1882. Побувала в селах Гавронцях, Черняківці, палаці Кочубеїв у Диканьці (усе — тепер у Полтавській області), відвідала міста Київ, Харків, Суми.
Мати Башкирцевої 1902 передала роботи доньки в дар до Російського музею імператора Олександра ІІІ (тепер Державний Російський музей). 1932 музей передав колекцію (127 робіт) [окрім 8 картин: «Дощова парасолька», «Три посмішки», «Молода жінка з букетом бузку», «Осінь», «Весна» та 13 малюнків] до Харківського державного художньо-історичного музею (тепер Харківський художній музей). Під час Другої світової війни твори втрачено, станом на 2022 збереглася 1 оригінальна картина — «За книгою».
Роботи Башкирцевої зберігаються у Дніпропетровському художньому музеї та Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького.
Визнання
У 1885 відбулася посмертна виставка творів Башкирцевої (організована «Спілкою жінок художниць і скульпторів»), на якій французькою державою придбано картину «Мітинг», пастелі — портрети пані Х. (Армандини) та Діни для Люксембурзького музею (м. Париж).
У с. Черняківці на честь Башкирцевої названо Маріїною долиною галявину, де щорічно проходить культурно-мистецьке свято з однойменною назвою.
У смт Диканьці встановлено пам’ятник Башкирцевій (скульптор М. Іщенко). Ім’я художниці носить Диканська картинна галерея, де 1984 відкрито кімнату пам’яті Башкирцевої.
У м. Сумах її ім’ям названо провулок, а в м. Полтаві — вулицю.
У м. Ніцці (Франція) в музеї Ж. Шере існує зала Башкирцевої.
За мотивами життя і творчості художниці письменник М. Ф. Слабошпицький написав роман «Марія Башкирцева» (1986).
На честь Башкирцевої названо кратер на Венері (1994).
Додатково
У м. Полтаві в ательє Й. Хмелевського (1849–1924) Башкирцева сфотографувалася в українському народному вбранні.
«Щоденник» багато разів перевидавався. Проте друкувався зі значними скороченнями та мав значні правки (невідомо чиї). Члени родини не хотіли розголосу сімейних таємниць.
Твори
- Cercle des Amis de Marie Bashkirtseff : en 16 t. Montesson : F. Paillart, 1995–2005.
- Р о с. п е р е к л. — Избранница судьбы. Москва : Вече, 2008. 248 с.
- Дневник. Москва : Захаров, 2014. 688 с.
- У к р. п е р е к л. — «На славу моєї країни». Із щоденника // Україна. 1987. № 2. С. 16–18.
Література
- Асєєва Н. Поезія неприкрашеної правди // Всесвіт. 1985. № 11. С. 132–139.
- Cosnier C. Marie Bashkirtseff. Un portrait sans retouches. Paris : Pierre Horay, 1985. 356 p.
- Debrabandère-Descamps B. Marie Bashkirtseff. Nice : Musées de Nice, 2001. 48 p.
- Балабко О. З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка: Есеї, п'єса. Київ : Факт, 2007. 192 с.
- Коснье К. Мария Башкирцева. Портрет без ретуши. Москва : Терра, 2008. 285 с.
- Ishiff J. Portrait of Young Genius: The Mind and Art of Marie Bashkirtseff. Wilmington : Vernon Press, 2017. 296 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бочарова С. І. Башкирцева, Марія Костянтинівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Башкирцева, Марія Костянтинівна (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
