Безпорадність навчена

Безпора́дність на́вчена (від англ. learned helplessness) — припинення спроб ухилитися від болю і страждань; поведінка, яку демонструє суб’єкт після впливу аверсивних стимулів (неприємних стимулів, що викликають зміни у поведінці за допомогою негативного підкріплення або позитивного покарання), що повторюються і перебувають поза його контролем.

Характеристика

Безпорадність навчену спочатку розглядали в контексті визнання суб’єктом власного безсилля. Суб’єкт під впливом серії аверсивних стимулів припиняє спроби уникнути негативних відчуттів, навіть коли в нього є така можливість.

Історична довідка

Психолог Пенсильванського університету М. Селігман (нар. 1942; США) розпочав вивчення безпорадності навченої 1967 в межах свого дослідження депресії. Перші експерименти проводили на собаках. Одна з експериментальних груп собак у результаті дії аверсивних стимулів поводилася особливо: піддослідні просто пасивно лягали та скиглили, коли їх били струмом електричним навіть тоді, коли була можливість уникнути цього досвіду.

Наступні експерименти проводили стосовно різних груп людей. Автор та інші дослідники намагалися встановити закономірності виникнення та засоби протидії безпорадності навченій.

1978 до загальної теорії безпорадності навченої додано теорію атрибуції. За нею, ймовірність набуття безпорадності навченої та розвитку депресії залежить від того, як людина інтерпретує або пояснює несприятливі події.

Додатково

Нейробіологічні дослідження останніх років показали, що спочатку присутня безпорадність, і суб’єкт якраз навчається долати труднощі. Після народження суб’єкт поступово вчиться контролювати негативні події за рахунок розвитку префронтальної кори мозку головного.

Література

  1. Seligman M., Maier S., Geer J. The Alleviation of Learned Helplessness in Dogs // Journal of Abnormal Psychology. 1968. Vol. 73 (3). P. 256–262.
  2. Abramson L. Y., Seligman M. E., Teasdale J. D. Learned Helplessness in Humans: Critique and Reformulation // Journal of Abnormal Psychology. 1978. Vol. 87 (1). P. 49–74.
  3. Seligman M. E. Helplessness: On Depression, Development, and Death. New York : Freeman, 1992. 250 p.
  4. Горбунова В. В. Феномен завченої безпорадності в навчальній діяльності студентів, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. 2006. Вип. 12 (37). С. 33–37.
  5. Дучимінська Т. I. Теоретико-методологічні засади вивчення, профілактики та подолання синдрому завченої безпорадності // Проблеми сучасної психології. 2012. Вип. 16. С. 347–356.
  6. Maier S. F., Seligman M. E. Learned Helplessness at Fifty: Insights from Neuroscience // Psychological Review. 2016. Vol. 123 (4). P. 349–367.
  7. Дудник О. А. Факторна структура емоційно-оцінних характеристик Я-концепції студентів із високим рівнем особистісної безпорадності // Психологічні перспективи. 2019. Вип. 33. С. 103–114.

Автор ВУЕ

Ю. Д. Гундертайло


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гундертайло Ю. Д. Безпорадність навчена // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безпорадність навчена (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.04.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶