Безпілотний літальний апарат (А. І. Харук)
Безпіло́тний літа́льний апара́т (БпЛА) — літальний апарат, усі фази польоту якого проходять без фізичної присутності екіпажу на його борту.
Зміст
Історична довідка
У 1916 військовий інженер Ч. Кеттерінг (1876–1958; США) запропонував використовувати літальні апарати без людини на борту. Керований годинниковим механізмом повітряний об’єкт у заданому місці повинен був скидати крила і падати. Проект було профінансовано, успішно випробувано, але не залучено до бойових дій.
Розроблені авіаконструктором В. Нікітіним (1901–1955; СРСР, тепер Російська Федерація) у 1939–1940, але не втілені в реальні конструкції, були торпедоносці-планери спеціального призначення у двох варіантах: пілотований (тренувально-пристрілочний) і безпілотний (з повною автоматикою).
Класичним прототипом першого військового БпЛА, застосованого в бойових умовах, вважають німецький літак-снаряд Фау-1, розроблений на початку 1940-х групою інженерів і конструкторів.
Характеристика
Усі БпЛА, відповідно до призначення, поділяють на військові та невійськові. Керування польотом БпЛА і контроль за ним здійснюють за допомогою відповідної програми або спеціальної станції керування, що знаходиться поза літальним апаратом (дистанційно пілотований літальний апарат — ДПЛА). Пов’язані з БпЛА станції наземного керування, лінії керування та контролю, обладнання для передполітної підготовки, стартові пристрої (за потреби) та інші устаткування утворюють безпілотний авіаційний комплекс (БпАК). Він може включати декілька БпЛА.
Військові БпЛА є обов’язковою частиною озброєння сучасних армій.
Класифікація
Відповідно до стандартів НАТО, військові БпЛА поділяються на три класи і сім категорій:
| Клас | Категорія | Рівень воєнних дій | Висота застосування | Радіус застосування | Рівень застосування | Приклади |
| І (маса до 150 кг) | мікро (до 2 кг) | тактичний підрозділ | до 60 м | до 5 км | взвод, відділення | Black Widow |
| міні (до 15 кг) | тактичний підрозділ | до 900 м | до 25 км | рота, взвод, відділення |  Skylark
| |
| малі (15–150 кг) | тактичне формування | до 1500 м | до 50 км | батальйон |  Scan Eagle
| |
| ІІ (маса 150–600 кг) | тактичні | тактичний | до 5500 м | до 200 км | бригада, дивізія |  Hermes 450
|
| ІІІ (маса понад 600 кг) | середньовисотні великої дальності (MALE — Medium-altitude long
endurance) |
оперативний | до 14000 м | необмежений | корпус, армія |  Bayraktar TB2
|
| висотні великої дальності (HALE — High-altitude long endurance) | стратегічний | до 20000 м | необмежений | театр воєнних дій |  MQ-4 Globak Hawk
| |
| ударні | стратегічний | до 20000 м | необмежений | театр воєнних дій |  MQ-9 Reaper
|
Застосування
Військові БпЛА повсюдно застосовують у військовій справі, насамперед, для ведення розвідки (від тактичної до стратегічної).
Від 2000 набувають поширення ударні БпЛА, призначені для ураження наземних цілей, від 2020 запроваджуються (у США) БпЛА-заправники, призначені для дозаправки в повітрі пілотованих літальних апаратів.
Невійськові БпЛА застосовуються для розв’язання завдань, виконання яких пілотованими літальними апаратами з різних причин недоцільне:
- моніторинг (стану інфраструктури протяжних об’єктів; руху на залізничних і шосейних шляхах; посівів; диких тварин в заповідниках; судноплавства; корисних копалин за допомогою спецзасобів зондування; небезпечних природних явищ; метеорологічні спостереження; стихійних лих та оцінка їхніх наслідків);
- презентації, реклама, розваги, творчість (зйомка об’єктів архітектури, природи, бізнесу, масових заходів; використання БпЛА як носіїв реклами, із навчальною метою, як арт-об’єкта або об’єкта розваги);
- доставляння вантажів (пошти, інструментів і матеріалів на будівництво; ремонтні роботи, дозаправлення/підзарядка на важкодоступних об’єктах і віддалених автономних приладах; розпорошення хімікатів та внесення добрив на полях; підтримка продуктами, пальним, запчастинами тощо альпіністів, туристів, експедицій; евакуаційні заходи);
- ретрансляція сигналів (передача радіосигналів із метою збільшити дальність дії каналів зв’язку; БпЛА як носій освітлювального обладнання, гучномовця; БпЛА як майданчик для генерування або відбивання лазерного променя);
- керування поведінкою живих об’єктів («пастух» для табунів коней, отар овець тощо; відлякування зграй птахів від аеродромів).
Література
- Научные записки ПИР-Центра. 2004. № 2 (26): Павлушенко М., Евстафьев Г., Макаренко И. Беспилотные летальные аппараты: История, применение, угроза распространения и перспективы развития. 612 с.
- Joint Doctrine Note 2/11. The UK Approach to Unmanned Aircraft Systems. London : Development, Concepts and Doctrine Centre, 2011. 102 p.
- Алєксєєв С. В. Безпілотні літальні засоби: історія та перспективи розвитку // Сучасна спеціальна техніка. 2014. № 3(38). С. 89–98.
- Замятин П. А. Классификационные признаки беспилотных летательных аппаратов аэродромного базирования // Chronos. 2020. Вып. 4 (43). С. 76–84.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. Безпілотний літальний апарат (А. І. Харук) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безпілотний літальний апарат (А. І. Харук) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
