Безсоння
Безсо́ння — різні за патогенезом і клінічною характеристикою розлади сну, нездатність заснути, підтримувати сон або відчуття неповноцінного сну.
Етіологія та патогенез
Причини безсоння різноманітні: стрес, психологічні і психічні порушення (депресія, тривожні розлади, шизофренія), соматичні захворювання (хвороби легенів, серцеві напади, свербіж та інші), вживання психотропних і токсичних речовин (кофеїн, психостимулятори, алкоголь тощо), ендокринно-обмінні захворювання, органічні захворювання головного мозку (наприклад, інсульт, паркінсонізм, гіперкінези, епілепсія, пухлини мозку), синдроми під час сну (апное, синдром «неспокійних ніг»), хронічні больові феномени, зовнішні несприятливі умови (шум, температура, вологість тощо), робота в нічні зміни, зміна часових поясів (тривалі авіаперельоти), порушена гігієна сну (недотримання режиму та умов для сну), конституційне вкорочення сну (люди старшого віку).
За перебігом виділяють гостре і хронічне безсоння. За ступенем прояву — слабковиражене, середнього ступеня і виражене. Клінічні прояви включають пресомнічні, інтрасомнічні та постсомнічні розлади.
Пресомнічні розлади — це труднощі засинання, страх «ненастання сну». Інтрасомнічні — часті нічні пробудження, після яких пацієнт не може заснути.
Постсомнічні — у період після пробудження незадоволеність сном, «розбитість», зниження працездатності.
Діагностика
Ґрунтується на індивідуальному хронобіологічному стереотипі людини, обліку особливостей культури (наприклад, сієсти в Іспанії), професії (нічні зміни, тривалі авіаперельоти), клінічній картині, результатах психологічного обстеження і досліджень у лабораторії сну, оцінці супутніх чинників (соматичні, неврологічні, психічні хвороби, токсичні та медикаментозні впливи).
Лікування
Перший підхід заснований на усуненні причин безсоння: попередження стресу; нормалізація режиму праці та відпочинку; гігієна сну; психотерапія; лікування соматичних, неврологічних і психічних захворювань, синдромів сонних апное і «неспокійних ніг»; відмова від зловживання психотропними засобами й алкоголем.
Другий підхід включає нормалізацію власне сну: фармакотерапія (снодійні лікарські засоби) і нефармакологічні методи (психотерапія, голкорефлексотерапія, фітотерапія, фототерапія — лікування яскравим білим світлом, біологічний зворотний зв’язок, фізіотерапія.
Література
- Roth T. Insomnia: Definition, Prevalence, Etiology, and Consequences // Journal of Clinical Sleep Medicine. 2007. № 3 (5). P. S7–S10.
- Clinical Handbook of Insomnia / Ed. by H. Attarian, C. Schuman. Totowa : Humana Press, 2010. 346 p.
- Wohlgemuth W., Fins A. Insomnia. Boston : Hogrefe, 2019. 73 p.
- Теренда Н. О., Фарійон Н. Я. Безсоння як фактор ризику розвитку мозкового інсульту // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2021. № 2 (88). С. 18–23.
- Fietze I., Laharnar N., Koellner V. et al. The Different Faces of Insomnia // Frontiers Psychiatry. 2021. Vol. 12. P. 1–15. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fpsyt.2021.683943/full
Автор
Покликання на цю статтю: Саник О. В. Безсоння // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Безсоння (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
