Бекер, Гері Стенлі
Бе́кер, Ге́рі Сте́нлі (англ. Becker, Gary Stanley; 02.12.1930, м. Поттсвіль, штат Пенсильванія, США — 03.05.2014, м. Чикаго, штат Іллінойс, США) — економіст, соціолог, професор (з 1960), Нобелівська премія з економіки (1992).
|
Бекер, Гері Стенлі (Becker, Gary Stanley) | |
|---|---|
| Народження | 02.12.1930 |
| Місце народження | Поттсвіль |
| Смерть | 03.05.2014 |
| Місце смерті | Чикаго |
| Alma mater | Принстонський університет |
| Напрями діяльності | економіка |
| Відзнака | Нобелівська премія |
Життєпис
Початкову і середню освіту отримав у Брукліні (штат Нью-Йорк, США).
1951 закінчив Принстонський університет, отримав ступінь магістра з соціальних наук.
Захистив 1953 у Чиказькому університеті докторську дисертацію з проблем економічного аналізу соціальної дискримінації.
Працював 1957–1968 у Колумбійському університеті, від 1960 — професор. Член Американської статистичної асоціації (з 1965).
Від 1970 — професор економіки та соціології Чиказького університету. Співпрацював з Інститутом Гувера при Стенфордському університеті. Віце-президент (1974) і президент (1987) Американської економічної асоціації.
1985–2004 як економічний оглядач вів власну колонку у тижневику «Бізнес вік» (англ. «Business Week»).
Науковий доробок
З ім’ям Бекера пов’язують істотне розсування звичних меж економічних досліджень: увів до теорії економіки проблеми (соціальні, демографічні, правові, кримінологічні, моральні), які традиційно входили до предметного поля інших наук. Розглядав різноманітні соціальні явища як потенційні галузі для застосування економічного аналізу. Розумів людську поведінку як раціональну і цілеспрямовану; застосував до різних аспектів людського життя і взаємодії поняття ціни, інвестицій, товару, доходу, альтернативних витрат тощо.
Автор понад 10 монографій, більшість із яких перевидано й перекладено іншими мовами.
Першим здійснив аналіз впливу соціальної дискримінації (передусім расової) на ринок праці. Проведене дослідження лягло в основу докторської дисертації та монографії «Економіка дискримінації» (англ. «The Economics of Discrimination»; 1957). Вивів низку коефіцієнтів дискримінації (стосовно наймача / найманих працівників / споживачів, що відображали відповідно готовність наймати темношкірих працівників / співпрацювати з ними / купувати вироблене ними). Обґрунтував економічну невигідність вищої оплати праці білим працівникам у масштабі суспільства, інші соціальні втрати суспільства внаслідок дискримінаційної політики. Праця Бекера привернула увагу дослідників до цілого кола специфічних проблем, пов’язаних із расовою нерівністю в США.
Був серед піонерів розробки концепцій соціального капіталу та людського фактора з позицій мікроекономічного аналізу. Монографію «Людський капітал: теоретичний та емпіричний аналіз (англ. «Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis»; 1964) визнано найсуттєвішим внеском Бекера в економічну науку. Розвинув свої ідеї в праці «Людський капітал і особистий розподіл доходу» (англ. «Human Capital and the Personal Distribution of Income: An Analytical Approach»; 1967). Обґрунтував економічну доцільність крупних приватних і державних інвестицій у людський фактор (на освіту й спеціальну підготовку майбутніх фахівців, медичне обслуговування, соціальні програми тощо); провів розрізнення людського капіталу назагал і специфічного людського капіталу фірми; застосував теорію людського капіталу до проблеми нерівності доходів.
Від 1960-х зацікавився вивченням проблем економічного аналізу злочинності і покарання. Основи новаторського підходу окреслені у статті «Злочин і покарання: економічний підхід» (англ. «Crime and Punishment: An Economic Approach»; 1968), розвинуті у «Нарисах з економіки злочину і покарання» (англ. «Essays in the Economics of Crime and Punishment»; 1974).
Розробник нової економіки родини, що відкрила можливість для прикладних економічних досліджень шлюбу, розлучення, політики дітонародження, питань первинного розподілу праці та ресурсів всередині сім’ї, інвестицій у здоров’я, виховання та освіту дітей, витрат часу. Втілив підхід до аналізу сімейної економіки як «малого підприємства», заснованого на альтруїстичних засадах. Ідеї щодо нової теорії споживання та економіки сім’ї отримали розвиток у працях: «Розподіл часу і товарів упродовж життєвого циклу» (англ. «The Allocation of Time and Goods Over the Life Cycle»; 1975), «Економічний підхід до поведінки людини» (англ. «The Economic Approach to Human Behavior»; 1976), «Трактат про сім’ю» (англ. «A Treatise of the Family»; 1981).
Визнання
Нобелівську премію з економіки (1992) присуджено «за поширення сфери мікроекономічного аналізу на численні аспекти людської поведінки і взаємодії, зокрема й позаринкову поведінку». Медаль Дж. Б. Кларка (1967). Премія за професійні досягнення Чиказького університету (1968). Премія Ф. Сейдмана (1985). Премія Дж. Коммонса (1987). Премія А. Сміта (1991). Премія Папської академії наук (1997). Національна наукова медаль США (2000). Президентська медаль Свободи (2007).
Член Американської академії мистецтв і наук (з 1972).
Праці
- Human Capital and the Personal Distribution of Income: An Analytical Approach. Ann Arbor : Institute of Public Administration, 1967. 50 p.
- Economic Theory. New York : Knopf, 1971. 222 p.
- The Economics of Discrimination. Chicago : University of Chicago Press, 1971. 167 p.
- Essays in the Economics of Crime and Punishment. New York : National Bureau of Economic Research, 1974. 268 p.
- The Allocation of Time and Goods Over the Life Cycle. New York : National Bureau of Economic Research, 1975. 150 p. (у співавт.).
- The Economic Approach to Human Behavior. Chicago : University of Chicago Press, 1976. 320 p.
- А Treatise on the Family. Cambridge : Harvard University Press, 1981. 288 p.
- Human Capital: A Тheoretical and Еmpirical Аnalysis, with Special Reference to Education. 3rd ed. Chicago : University of Chicago Press, 1993. 390 p.
Література
- Shackleton J. R. Gary S. Becker: The Economist as Empire-Builder // Twelve Contemporary Economists. London : Palgrave Macmillan, 1981. 263 p.
- Rosen S. Risks and Rewards: Gary Becker’s Contributions to Economics // Scandinavian Journal of Economics. 1993. Vol. 95. № 1.
Р. 25–36. - Sandmo A. Gary Becker’s Contribution to Economics // Scandinavian Journal of Economics. 1993. Vol. 95. № 1. Р. 7–23.
- Лауреаты Нобелевской премии по экономике: автобиографии, лекции, комментарии : в 3 т. Санкт-Петербург : Наука, 2009. Т. 2.
С. 231–256. - Фонарьова Т. А. Розвиток теорії людського капіталу у працях нобелівських лауреатів з економіки // Економічний простір. 2011. № 49. С. 104–111.
- Siow A. Gary Becker and the Art of Economics // Journal of Demographic Economics. 2015. Vol. 81. № 1. P. 3–6.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бекер, Гері Стенлі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бекер, Гері Стенлі (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
