Белетристика
Белетри́стика (фр. belles-lettres — красне письменство, від фр. belles — гарні, множина жіночого роду від beau — гарний, з лат. bellus — гарний, красивий і фр. lettres — літери, лат. littera — літера) — у широкому значенні — твори художньої літератури взагалі, у вужчому — художня проза (на відміну від поезії та драматургії).
Історична довідка
У західноєвропейському письменстві термін «белетристика» вжив історик і педагог Ш. Роллен (1661–1741; Франція) у праці «Про спосіб викладання та вивчення художньої літератури відповідно до розуму і серця…» («De la manière d’enseigner et d’étudier les belles-lettres par rapport à l’esprit et au cœur...»; 1726–1728), відомій під короткою назвою «Трактат про дослідження» («Traité des études»). Згодом термін застосував філософ Ш. Батте (1713–1780; Франція) у працях «Курс красного письменства, розподілений за вправами» («Cours de belles-lettres distribué par exercices»; 1747–1748) та «Курс красного письменства, або Принципи літератури» («Cours des belles-lettres, ou principes de la littérature»; 1747–1750).
Термін поширився в епоху Просвітництва, якій була притаманна тенденція поступового зближення мистецтва і науки.
Характеристика
Белетристикою іноді називають прозу (романи, повісті, новели, нариси), для якої характерні трансформація фабули у гострий сюжет, інтрига, несподівані перипетії, що викликають жвавий читацький інтерес. Такі твори репрезентовані романами А. Дюма (батька), А. К. Дойла, Р. Бредбері, С. Лема та ін. Часто в сучасному літературознавстві термін «белетристика» вживають на означення легкої, розважальної, доступної розповіді про якусь подію, проблему чи постать з метою її популяризації. Белетристика розрахована на широку читацьку аудиторію, зорієнтована на легке читання. Її вважають різновидом масової літератури. Жанрами белетристики є детектив, роман авантюрний чи пригодницький, фентезі тощо.
Белетристика отримала особливо сприятливий ґрунт у просторі постмодернізму. До неї належать твори С. Беккета, В. Набокова, авторів французького нового роману, майстрів короткої прози Ф. О’Коннор, Р. Карвера та Д. Бартельма. В американському письменстві, де поняття «белетристика» зазнало глибокого перегляду, йдеться про експериментальну романістику — наприклад, роман «Подвійне, або Ніщо» («Double or Nothing»; 1971) Р. Федермана (1928, Франція — 2009, США) тощо.
В Україні розголосу набули романи «Самосуд» (1999) А. Дімарова, «Брухт» (2002) П. Загребельного, «Ключ» (1999), «Елементал» (2001), «Кров кажана» (2003) В. Шкляра, «Імітація» (2001), «Зрада» (2002), «Ностальгія» (2013) Є. Кононенко, «Бульварний роман» (2003) М. Матіос, повість «Діви ночі» (1991) Ю. Винничука, романи «Смерть чужого» («Смерть постороннего»; 1996), «Ігри по-дорослому» («Игры по-взрослому»; 2003) А. Куркова (нар. 1961; тепер РФ) та інші.
Іноді белетристикою іменують також кон’юнктурну, тривіальну літературу, яка намагається привабити читача напруженими сюжетними колізіями за очевидної бідності експресивно-естетичних прийомів.
Література
- Романенко О. Феномен української масової літератури ХХ століття: проблеми генези та поетики // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. 2011. Вип. 16. С. 257–264.
- Філоненко С. О. Масова література в Україні: дискурс / ґендер / жанр. Донецьк : ЛАНДОН–ХХІ, 2011. 432 с.
- Downs J. Novels, Rhetoric, and Criticism: A Brief History of Belles Lettres and British Literary Culture, 1680–1900. Wilmington : Vernon Press, 2022. 158 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Белетристика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Белетристика (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
[Категорія:Літературознавча термінологія]]
