Белло, Ремі
Белло́, Ремі́ (фр. Belleau, Rémy; 1528, м. Ножан-ле-Ротру, тепер регіон Сентр — Валь де Луар, Франція — 06.03.1577, м. Париж, Франція) — поет, чільний представник групи «Плеяда». Писав французькою мовою.
|
Белло, Ремі (Belleau, Rémy) | |
|---|---|
| Народження | 1528 |
| Місце народження | Ножан-ле-Ротру |
| Смерть | 06.03.1577 |
| Місце смерті | Париж |
| Напрями діяльності | поезія, поетична проза |
| Традиція/школа | Плеяда |
Життєпис
Народився у дворянській родині. Навчався у монахів абатства Сен-Дені у м. Ножан-ле-Ротру, згодом з 1553 — у колежах Бонкур і Кокере (обидва — у м. Парижі), а також у філософа П. де ла Раме.
У складі кавалерії брав участь у війні в Італії (1556–1557), зокрема в поході герцога де Гіза до Неаполя.
Був вихователем і наставником сина маркіза д’Ельбефа Карла Лотарингського у замку Жуанвіль у Шампані (1563–1566).
Творчість
Першими творами Белло були переклади з грецької — «Оди» Анакреонта (1556), а також власні вірші з циклу «Маленькі вигадки» («Petites inventions»): «Метелик» («Le Papillon»; 1554), «Корал» («Le Coral»), «Тінь» («L’Ombre»; обидва — 1556) та інші.
Найвагоміші твори увійшли до збірок «Пасторалі» («Bergerie»; кн. 1, 1565, кн. 2, 1572) і «Кохання та нові перевтілення коштовного каміння» («Amours et nouveaux eschanges des pierres précieuses»; 1576). Белло вважають вишуканим «живописцем природи», як назвав його П. Ронсар. У збірці «Пасторалі», складеної з віршів і прози, він уперше у тогочасній поетичній літературі дав точний опис реального місця — замку Жуанвіль. Він створив поетичну прозу та поезію, де майстерно змалював усе, що бачив, чув, смакував: голос пастуха, струмок, троянду, фрукти, мед, поцілунки тощо. У віршах збірки «Кохання та нові перетворення коштовного каміння» він, наче шліфувальник, оцінював якості аметиста, діаманта, рубіна та інших коштовних каменів, відомих у 16 сторіччі своєю красою та приписаною магічною силою. Вважався майстром сонетів.
Був також автором комедії «Упізнана» («La Reconnue»; 1563) з реального тогочасного паризького життя.
Залишив коментарі до збірки П. Ронсара «Любовні вірші» (1560).
Українською мовою окремі вірші Белло переклали М. Терещенко, В. Ткаченко.
Визнання
Астероїд 363504 Белло, відкритий 18.10.2003, названо на честь поета.
У м. Ножан-ле-Ротру іменем Белло названо ліцей.
Цитата
«Тендітний твій пупок, що править мимохіть
За центр округлости, вивершує живіт.
На вазу схожий він, що виліплена з глини.
Навкруг там пахощі п’янкі й цвітуть рослини.
Округлий твій живіт, розпещений давно,
Мені нагадує розсипане зерно,
Навколо ніжністю манять лілеї білі,
Які увінчують цей пагорок на тілі»Белло Р. Тендітний твій пупок…/ Пер. В. Ткаченка // Сад божественних поезій: тисячоліття французькомовної любовної лірики. Київ : Просвіта, 2011. с. 37.
Твори
- Œuvres complètes : in 3 vols. Paris, 1867.
- У к р. п е р е к л а д — Квітень. — Збирання винограду. — Камінь водяного кольору // Сузір’я французької поезії. Антологія : в 2 т. Київ : Дніпро, 1971. Т. 1. С. 129–133.
- Тендітний твій пупок… / Пер. В. Ткаченка // Сад божественних поезій: тисячоліття французькомовної любовної лірики. Київ : Просвіта, 2011. С. 37.
Література
- Chamard H. Histoire de la Pléiade : in 4 vols. Paris, 1939–1940.
- Fontain M. Belleau Rémy // Beaumarchais J.-P., Couty D., Rey A. Dictionnaire des écrivains de langue français : in 2 vols. Paris : French & European Pubns, 2001.
- Chayes Е., Smith P. J. Structures changeantes des Pierres précieuses (1576) de Remy Belleau // Revue d’histoire littéraire de la France, 2004. Vol. 104. № 1. Р. 25–44.
- Braybrook J. Remy Belleau et l’art de guérir. London : Versita Ltd, 2013. 212 р.
Авторр ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Белло, Ремі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Белло, Ремі (дата звернення: 29.04.2024).
