Белу, Карлуш Філіпе Шименеш
Бе́лу, Ка́рлуш Філі́пе Шиме́неш (порт. Belo, Carlos Filipe Ximenes; 03.02.1948, с. Вайлакама, поблизу м. Вемассе, тепер район Баукау, Східний Тимор) — релігійний діяч, єпископ Католицької церкви, лауреат Нобелівської премії миру (1996, спільно з Ж. Рамушем-Ортою).
|
Белу, Карлуш Філіпе Шименеш (Belo, Carlos Filipe Ximenes) | |
|---|---|
| Народження | 03.02.1948 |
| Місце народження | Вайлакама |
| Місце діяльності | Східний Тимор |
| Напрями діяльності | релігія, політика |
| Відзнака | Нобелівська премія миру |
Життєпис і діяльність
Народився у найвідсталішому колоніальному володінні Португалії — Португальскому Тиморі. Походив з багатодітної сім’ї шкільного вчителя. У дворічному віці втратив батька.
1968 закінчив малу католицьку семінарію. Упродовж 1969–1981 з перервами перебував у Португалії та Італії, вивчав теологію й філософію. 1980 висвячений у сан священника. Вступив у чернече згромадження салезіанців.
З 1981 — вчитель, а згодом директор салезіанського коледжу у Фатумаці (Східний Тимор).
З 1983 — Апостольський адміністратор діоцезу Ділі Католицької церкви Східного Тимору (з прямим підпорядкування Папі Римському), папський нунцій у м. Джаккарті. З 1988 — титулярний єпископ (єпархії Лоріум).
Став одним із визнаних духовних лідерів католицького населення Східного Тимору. Виступав проти гонінь і репресій індонезійської влади, насильств, учинених урядом під час перебування Тимору під контролем Індонезії (1975–1999). На життя Белу було скоєне щонайменше два замахи (1989, 1991). Агітував за реформи, ненасильницький опір, шукав мирних засобів для врегулювання конфліктів у країні.
В лютому 1989 надіслав письмові звернення до Президента Португалії Ж. Сампаю, папи Івана Павла ІІ і Генерального секретаря ООН Х. Переса де Куельяра з проханням скликати референдум з питання майбутнього статусу Східного Тимору і надання міжнародної допомоги народові.
У відкритому листі (липень 1994) виклав свою занепокоєність за життя співвітчизників, запропонував уряду Індонезії скоротити військову присутність, розширити громадянські права та дозволити Східному Тимору провести референдум щодо самовизначення (відбувся в 1999; 78,5 % населення висловилися за державну незалежність, що відкрило шлях до офіційного проголошення незалежності Східного Тимору в 2002).
У листопаді 2002 подав у відставку з посади Апостольського адміністратора Ділі за станом здоров'я, був направлений на лікування до Португалії. 2004 відхилив заклики громадськості балотуватися на пост Президента Східного Тимору.
Від 2004 розпочав служіння місіонером у Мозамбіку (єпархія Мапуту).
Визнання
Нобелівську премію миру отримав 1996 спільно з Жозе Рамушем-Ортою за «зусилля зі справедливого й мирного розв’язання конфлікту у Східному Тиморі».
1995 отримав премію імені Джона Хамфрі за свободу від канадської правозахисної групи «Права і демократія» («Rights & Democracy»).
2004 удостоєний звання почесного доктора Університету кардинала Еррери (CEU Cardinal Herrera University; Іспанія).
У лютому 2011 нагороджений премією «Lusophonic Personality» від Лісабонської академії наук, мав інші нагороди.
Праці
The Nobel Lecture given by The Nobel Peace Prize Laureate 1996 // Indonesia. 1997. Vol. 64. Р. 153–160.
Література
- Kohen A. From the Place of the Dead: the Epic Struggles of Bishop Belo of East Timor. New York : St. Martin's Press, 1999. 331 p.
- The East Timor Question: The Struggle for Independence from Indonesia. London; New York : I. B. Tauris, 2000. 222 p.
- Nicol В. Timor. A Nation Reborn. Jakarta : Equinox, 2002. 340 p.
- Marker J. East Timor: a Memoir of the Negotiations of Independence. Jefferson : McFarland, 2003. 220 p.
- Smith M. G. Peacekeeping in East Timor, The Path to Independence. Boulder : Lynne Rienner, 2003. 214 p.
- Taylor J. G. East Timor The Price of Freedom. New York : Palgrave-Macmillan, 2009. 246 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Белу, Карлуш Філіпе Шименеш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Белу, Карлуш Філіпе Шименеш (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
