Бем, Теобальд Фрідріх
Бем, Теоба́льд Фрі́дріх [ нім. Böhm (Boehm), Theobald Friedrich; 09.04.1794, м. Мюнхен, тепер земля Баварія, Німеччина — 25.11.1881, там само] — майстер з виготовлення музичних інструментів, флейтист-віртуоз, композитор, винахідник, ювелір, інженер-металург. Створив сучасний концертний тип хроматичної флейти з універсальною системою клапанів.
|
Бем, Теобальд Фрідріх (Böhm (Boehm), Theobald Friedrich) | |
|---|---|
| Народження | 09.04.1794 |
| Місце народження | Мюнхен |
| Смерть | 25.11.1881 |
| Місце смерті | Мюнхен |
| Місце поховання | Мюнхен |
| Місце діяльності | Німеччина |
| Напрями діяльності | музичне мистецтво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | За заслуги |
Зміст
Життєпис
Народився у сім’ї ювеліра та доньки придворного майстра галантереї. Був старшим з 11 дітей. З дитинства виявляв здібності до мов (писав і розмовляв французькою, англійською, латиною), малювання та музики. Першим музичним інструментом хлопчика був флажолет (старовинна флейта). З 14 років працював у ювелірній майстерні батька. Приватно навчався грі на флейті (1810–1812) у Й. Н. Капеллера (1776–1843; тепер Німеччина) — флейтиста Мюнхенського придворного королівського оркестру.
З 1812 — перший флейтист Мюнхенського королівського театру «Ізартор».
Працював у Мюнхенському придворному королівському оркестрі: музикант (1818–1830), перший флейтист (1830–1848).
Водночас від 1818 навчався композиції у П. фон Вінтера (1754–1825; тепер Німеччина) і Й. Греца (1760–1826; тепер Німеччина).
Від 1821 разом з оркестром багато гастролював: Швейцарія, Франція, Німеччина, Австрія, Чехія. Познайомився зі скрипалем Н. Паганіні та співачкою А. Каталані (1780, Італія — 1849, Франція), виступав разом з ними в концертах.
Відкрив власну майстерню у м. Мюнхені (1828) разом із музикантом Р. Греве. Втілював нові ідеї з вдосконалення флейти: збільшив кількість клапанів, що дозволило отримувати точний звук.
1831 перебував у м. Лондоні. Працював у майстерні музичних інструментів, продовжував пошуки шляхів удосконалення духових музичних інструментів та фортепіано.
Діяльність і творчість
Винахідницька діяльність
Уже у 16 р. спробував удосконалити флажолет, додавши 4 клапани. Увагу музиканта все більше привертала флейта. 1832 завершив удосконалення системи клапанів та важелів, завдяки чому флейта стала придатною для виконання трелей та пасажів півтонами й тонами, а також творів у всіх тональностях. Найважливішими нововведеннями 1832 були правильне розташування тональних отворів і винахід нової системи клавіш, яка дозволяла відкривати і закривати всі 14 тональних отворів одночасно дев’ятьма доступними пальцями. 1834–1847 працював над другою моделлю флейти.
Замінив конічний канал флейти циліндричним, остаточно вирішив виготовляти інструмент з металевого матеріалу з додаванням срібла. Важливими нововведеннями були ще точніше розташування тональних отворів і також клапани кришки.
На Всесвітній виставці 1851 у м. Лондоні флейта Бема привернула увагу представників багатьох фірм. Бем продав їм свої ліцензії. Його тип флейти почали виробляти в усьому світі. На Всесвітній виставці 1855 у м. Парижі майстер отримав за свою розробку золоту медаль.
У 1860–1870-х розробляв альтову модель флейти та флейти-пікколо. Завдяки нововведенням звучання цих видів флейт стало чистішим і соковитішим, вони посіли належне місце в оркестрі симфонічному.
Автор низки винаходів: механізму для вставки штифтів до валиків музичних шкатулок (близько 1816), кількох удосконалень у структурі фортепіано (патент 1835), новаторських пропозиції у галузі металургії (патенти 1835, 1840), стосовно передачі енергії у ротаційних машинах (1835), оптичного приладу для виявлення пожеж (патент 1841), методу убезпечування від іскор локомотивних труб (патент 1841) тощо.
Музична творчість
Почав писати музику з 1818. Повний композиторський доробок включає 37 творів з номерами опусів і ще 54 ненумеровані твори, з них 26 обробок для флейти-альта. Твори були добре сприйняті слухачами за життя композитора, отримали численні позитивні рецензії та опубліковані в понад 300 виданнях і перевиданнях.
Концертино для флейти з оркестром (1820, опубліковано 1822; опус 1) композитор присвятив своєму кумирові — флейтисту, композитору, автору книг з методики гри на флейті А. Б. Фюрстенау (1792–1852; тепер Німеччина).
Серед музичних творів: Варіації на теми Дж. Паїзіелло (1823), К. М. фон Вебера (1827), вальсу Ф. П. Шуберта (1838), німецьких мелодій (1838), «Великий полонез» (1831), фантазії на теми шотландських народних мелодій (1851), 24 каприси для флейти (1851), 24 етюди для флейти (1858) тощо.
Викладав гру на флейті. У нього приватно навчалося близько 100 учнів. Написав кілька методичних посібників з питань виконавства та структури флейти.
Нагороди та визнання
Кавалер ордена за заслуги за впровадження нового процесу на металургійних заводах Баварії (1839).
Нагороджений медалями виставок у містах Мюнхені (1834, 1835, 1854), Лейпцигу (1850), Лондоні (1851) і Парижі (1855).
Відзначений срібною нагородою Лондонського товариства мистецтв (1835).
У м. Мюнхені були організовані фестивальні концерти, присвячені Бему (1981, 1994).
Міжнародний конкурс імені Бема для флейти та альтової флейти започатковано 2006. Конкурси відбулися 2006, 2011, 2016, 2019, 2022.
Засновано Архів Бема (1980), Товариство Бема (1990), Фонд Бема (2014).
Додатково
Під час перебування в м. Лондоні (1831) прагнув ознайомитись із новинками геології, металургії, гірництва. Дізнався в англійських промисловців про нові технології обробки залізної руди. Після повернення до м. Мюнхена намагався втілювати їх у життя.
Твори
- Über den Flötenbau und die neuesten Verbesserungen desselben. Mainz : Schott Music, 1847. 59 p.
- Die Flöte und das Flötenspiel. München : J. Aibl, 1871. 29 p.
Література
- Ventzke K. Theobald Boehm 1794–1881: Hofmusiker, Flötenbauer, Eisenhüttentechniker in München. Frankfurt am Main : Verlag Das Musikinstrument, 1982. 71 p.
- Scheck G. Die Flöte und ihre Musik. Mainz : Schott Music, 1984. 264 p.
- Качмарчик В. П. Реформа Т. Бёма и перспективы развития современной флейты // Українське музикознавство. 2004. Вип. 33. С. 478–487.
- Качмарчик В. П. Реформа Т. Бёма (к проблеме исследования механико-акустиче¬ской системы флейты) // Музичне мистецтво. 2004. Вип 4. С. 218–227.
- Westbrook P. Theobald Boehm — Romantic Composer. Part 1: The Original Works // Flute Journal. 2014. URL: http://flutejournal.com/theobald-boehm-romantic-composer-part-1-the-original-works/
- Theobald–Böhm–Archiv. URL: https://www.theobald-boehm-archiv-und-wettbewerb.de/Biography
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кушка Н. М. Бем, Теобальд Фрідріх // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бем, Теобальд Фрідріх (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
