Бенарі, Франц Фердинанд
Бена́рі, Франц Фердина́нд [ нім. Benary, Franz Ferdinand; повне ім’я — Франц Симон Фердинанд (нім. Franz Simon Ferdinand); 22.03.1805, м. Кассель, тепер земля Гессен, Німеччина — 07.02.1880, м. Берлін, Німеччина] — сходознавець, філолог, екзегет.
|
Бенарі, Франц Фердинанд (Benary, Franz Ferdinand) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Франц Симон Фердинанд |
| Народження | 22.03.1805 |
| Місце народження | Кассель |
| Смерть | 07.02.1880 |
| Місце смерті | Берлін |
| Напрями діяльності | сходознавство, філологія, екзегетика |
Життєпис
Походив з єврейської родини. Батько — банкір Саломон Леві, узяв прізвище Бенарі в 1808. Молодший брат — філолог Агатон Бенарі.
Від 1824 вивчав богослов’я, філософію, східні мови у Боннському, Галле-Віттенберзькому (1824–1827) та Берлінському університетах. Біографи Бенарі відмічають особливий уплив на нього гебраїста, екзегета, філолога В. Гезеніуса (1786–1842). Слухав лекції Г. Гегеля, Ф. Шлеєрмахера, А. Неандера (1789–1850), Ф. Боппа.
Близько 1829 навернувся у християнство. У 1829–1831 — приват-доцент зі східних мов Берлінського університету. Захопився санскритологією (див. Санскрит), серед визнаних на той час досягнень — переклад і видання давньоіндійської поеми «Налодая» («Nalodaya», 1830).
1835 отримав докторську ступінь від університету Галле за працю «De Hebraeorum leviratu». З того ж року — погодився на професуру екзегетики Старого Завіту в Берлінському університеті, на цій посаді працював до кінця життя. Викладав біблійну літературу, екзегетику, семітські мови та семітську епіграфіку, палеографію. Публікував свої розвідки переважно у «Щорічнику наукової критики» («Jahrbücher für Wissenschaftliche Kritik»).
Розвідки
Висунув резонансну гіпотезу, що загадане в Об’явленні Івана Богослова т. з. число звіра — 666 [«Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість» (Об. 13:18)] — це сума цифрових значень літер давньоєврейського алфавіту, що відповідають латиномовному словосполученню «Нерон кесар».
Ототожнив «п’ять царів», про які йшлося в Об’явленні [«І сім царів, — п’ять їх упало, один є, другий іще не прийшов» (Об. 17:9–10)], з постатями римських імператорів Октавіана Августа, Тиберія, Калігули (правив у 37–41), Клавдія і Нерона. Відтак датував текст 68 роком (на противагу датуванню Іринея Ліонського, у середині 90-х).
Література
- Baentsch B. Benary, Franz Ferdinand // Allgemeine Deutsche Biographie : in 56 vol. Leipzig : Duncker & Humblot, 1875–1912. Vol. 46. 1902. S. 346–347.
- Горский А. Нерон. Денди, которого считали Сатаной. Санкт-Петербург; Москва : Нева, 2005. 320 с.
- Singer І. Benary, Franz Ferdinand // Jewish Encyclopedia. URL: https://www.jewishencyclopedia.com/articles/2899-benary-franz-ferdinand
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бенарі, Франц Фердинанд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенарі, Франц Фердинанд (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
