Беннетта комета
Бе́ннетта коме́та — одна із двох (див. Веста комета) яскравих комет, які спостерігали неозброєним оком у 1970-х. Завдяки інтегральній яскравості належить до великих комет.
Зміст
Орбітальні характеристики
Орбітальні характеристики комети на епоху JD2440680.5 (04.04.1970):
- афелій — 282 астрономічні одиниці (а. о.) (42,187 млрд км)
- перигелій — 0,538 а. о. (80,4848 млн км)
- велика піввісь — 141 а. о. (21,0936 млрд км)
- ексцентриситет — 0,9962
- орбітальний період — 1678 років
- нахил орбіти — 90,0°
- останній перигелій — 20.03.1970
- наступний перигелій — близько 3630.
Умови спостережень комети
Комету на відстані майже в дві астрономічні одиниці від Сонця виявлено 28.12.1969 астрономом-аматором Дж. Беннеттом (1914-1990; Південно-Африканська Республіка). Елонгація комети протягом практично всього періоду спостережень не була меншою за 30о. Завдяки такому взаємному розташуванню комети та Землі Беннетта комету неперервно спостерігали з моменту відкриття на південному небі до середини вересня 1970.
У березні 1970 блиск комети швидко зростав: поступово зменшувалися геоцентрична та геліоцентрична відстані. У другій декаді березня інтегральний видимий блиск комети (в системі візуальних зоряних величин) наблизився до 1m, кутова довжина хвоста досягла 10°. Максимального інтегрального видимого блиску комета (в фотометричній системі V) досягла 18.03.1970. За результатами вимірювань максимальний блиск становив 0,5m.
20.03.1970 комета пройшла перигелій і була недоступною для спостережень із Землі. Після проходження перигелію Беннетта комета деякий час була навколополярним об’єктом (доступна для спостережень всю ніч). Її видимий інтегральний блиск (V) поступово зменшувався і не перевищував 1,5m. Кутова довжина газового хвоста — 10°, пилового хвоста — щонайменше 20°.
Газовий хвіст зазнавав щоденних нерегулярних флуктуацій інтенсивності та структури, що вказувало на дуже нерегулярну емісію CO+ з ядра комети.
Найбільша кутова довжина газового хвоста спостерігалася у першій половині квітня 1970 і перевищувала 20°. Останні спостереження комети неозброєним оком зроблено у травні 1970. Видимий блиск комети у візуальному діапазоні зменшився до 7m, кутова довжина хвоста зменшилася до 2,5°.
Останнє фотографічне спостереження комети зроблено 27.02.1971.
Дослідження комети
Беннетта комета стала другою кометою в історії астрономії, що спостерігалася з борту штучних супутників Землі. Орбітальна астрономічна обсерваторія (ОАО-2) зареєструвала спектр Беннетта комети в лінії Lб, що підтвердило гіпотезу про існування водневої коми. Незалежно від спектральних досліджень комети ОАО-2 Орбітальною геофізичною обсерваторією (OGO-5) отримано дванадцять карт інтенсивності випромінювання комети в лінії Lα.
Отримані ОАО-2 та OGO-5 результати спектроскопічних досліджень підтвердили припущення, що виробництво газу кометами на малих відстанях від Сонця визначається випаровуванням води з ядра. Оцінка загальної втрати води під час проходження Беннетта кометою внутрішніх областей Сонячної системи склала ≈ 200 млн т. До програми позаземних спостережень Беннетта комети входили і спостереження астронавтів з борту космічного апарату «Аполлон-13», який в цей час прямував до Місяця. 13.04.1970 комету сфотографували астронавти. Це був перший в історії астрономії випадок отримання людиною зображення комети з позаземного майданчика.
Додатково
Комета досягне афелію своєї орбіти близько 2800. Її геліоцентрична відстань досягне 41,8 млрд км, орбітальна швидкість відносно Сонця складе ≈ 110 м/с. Очікується, що повернення комети до перигелію відбудеться близько 3630.
Література
- Bertaux J.-L., Blamont J., Festou M. Interpretation of Hydrogen Lyman-Alpha Observations of Comets Bennett and Encke // Astronomy & Astrophysics. 1973. Vol. 25. P. 415–430.
- Keller H. U., Lillie C. F. The Scale Length of OH and the Production Rates of H and OH in Comet Bennett (1970 II) // Astronomy & Astrophysics. 1974. Vol. 34. P. 187–196.
- Hendrie M. J. Comet Bennett 1969i // Journal of the British Astronomical Association. 1999. Vol. 109. № 1. P. 14–21.
- Moore P., Rees R. Patrick Moore’s Data Book of Astronomy. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2014. 588 p.
Автор ВУЕ
О. Г. Шевчук
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Беннетта комета // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беннетта комета (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено: 09.03.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів