Беннетта комета

Бе́ннетта коме́та  — одна із двох (див. Веста комета) яскравих комет, які спостерігали неозброєним оком у 1970-х. Завдяки інтегральній яскравості належить до великих комет.

Орбітальні характеристики

Орбітальні характеристики комети на епоху JD2440680.5 (04.04.1970):

  • афелій — 282 астрономічні одиниці (а. о.) (42,187 млрд км)
  • перигелій — 0,538 а. о. (80,4848 млн км)
  • велика піввісь — 141 а. о. (21,0936 млрд км)
  • ексцентриситет — 0,9962
  • орбітальний період — 1678 років
  • нахил орбіти — 90,0°
  • останній перигелій — 20.03.1970
  • наступний перигелій — близько 3630.

Умови спостережень комети

Комету на відстані майже в дві астрономічні одиниці від Сонця виявлено 28.12.1969 астрономом-аматором Дж. Беннеттом (1914-1990; Південно-Африканська Республіка). Елонгація комети протягом практично всього періоду спостережень не була меншою за 30о. Завдяки такому взаємному розташуванню комети та Землі Беннетта комету неперервно спостерігали з моменту відкриття на південному небі до середини вересня 1970.

У березні 1970 блиск комети швидко зростав: поступово зменшувалися геоцентрична та геліоцентрична відстані. У другій декаді березня інтегральний видимий блиск комети (в системі візуальних зоряних величин) наблизився до 1m, кутова довжина хвоста досягла 10°. Максимального інтегрального видимого блиску комета (в фотометричній системі V) досягла 18.03.1970. За результатами вимірювань максимальний блиск становив 0,5m.

20.03.1970 комета пройшла перигелій і була недоступною для спостережень із Землі. Після проходження перигелію Беннетта комета деякий час була навколополярним об’єктом (доступна для спостережень всю ніч). Її видимий інтегральний блиск (V) поступово зменшувався і не перевищував 1,5m. Кутова довжина газового хвоста — 10°, пилового хвоста — щонайменше 20°.

Газовий хвіст зазнавав щоденних нерегулярних флуктуацій інтенсивності та структури, що вказувало на дуже нерегулярну емісію CO+ з ядра комети.

Найбільша кутова довжина газового хвоста спостерігалася у першій половині квітня 1970 і перевищувала 20°. Останні спостереження комети неозброєним оком зроблено у травні 1970. Видимий блиск комети у візуальному діапазоні зменшився до 7m, кутова довжина хвоста зменшилася до 2,5°.

Останнє фотографічне спостереження комети зроблено 27.02.1971.

Дослідження комети

Беннетта комета стала другою кометою в історії астрономії, що спостерігалася з борту штучних супутників Землі. Орбітальна астрономічна обсерваторія (ОАО-2) зареєструвала спектр Беннетта комети в лінії Lб, що підтвердило гіпотезу про існування водневої коми. Незалежно від спектральних досліджень комети ОАО-2 Орбітальною геофізичною обсерваторією (OGO-5) отримано дванадцять карт інтенсивності випромінювання комети в лінії Lα.

Отримані ОАО-2 та OGO-5 результати спектроскопічних досліджень підтвердили припущення, що виробництво газу кометами на малих відстанях від Сонця визначається випаровуванням води з ядра. Оцінка загальної втрати води під час проходження Беннетта кометою внутрішніх областей Сонячної системи склала ≈ 200 млн т. До програми позаземних спостережень Беннетта комети входили і спостереження астронавтів з борту космічного апарату «Аполлон-13», який в цей час прямував до Місяця. 13.04.1970 комету сфотографували астронавти. Це був перший в історії астрономії випадок отримання людиною зображення комети з позаземного майданчика.

Додатково

Комета досягне афелію своєї орбіти близько 2800. Її геліоцентрична відстань досягне 41,8 млрд км, орбітальна швидкість відносно Сонця складе ≈ 110 м/с. Очікується, що повернення комети до перигелію відбудеться близько 3630.

Література

  1. Bertaux J.-L., Blamont J., Festou M. Interpretation of Hydrogen Lyman-Alpha Observations of Comets Bennett and Encke // Astronomy & Astrophysics. 1973. Vol. 25. P. 415–430.
  2. Keller H. U., Lillie C. F. The Scale Length of OH and the Production Rates of H and OH in Comet Bennett (1970 II) // Astronomy & Astrophysics. 1974. Vol. 34. P. 187–196.
  3. Hendrie M. J. Comet Bennett 1969i // Journal of the British Astronomical Association. 1999. Vol. 109. № 1. P. 14–21.
  4. Moore P., Rees R. Patrick Moore’s Data Book of Astronomy. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2014. 588 p.

Автор ВУЕ

                                                                              О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Беннетта комета // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беннетта комета (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено:
09.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶