Бентос
Бе́нтос — сукупність організмів, що живуть на дні й у ґрунті водойм (бенталі).
Зміст
Характеристика
Поняття і термін запропонував 1890 Е. Геккель. Бентосні види існують у прикріпленому або неприкріпленому стані. Організми бентосу знаходяться в придонному шарі води, закріплюються на або всередині ґрунту, переміщуються в ньому та його поверхнею за допомогою різних пристосувань, створюють притулки. Товщина шару ґрунту, де мешкають організми, зазвичай не перевищує кількох сантиметрів (максимум — кількадесят сантиметрів). Над дном організми бентосу переважно піднімаються не вище, ніж на кількадесят сантиметрів, хоча окремі макрофіти височіють на метри й навіть десятки метрів. Горизонтально однорідні бентичні угруповання займають десятки й сотні кілометрів. Найприкметнішими особливостями мікроводоростей бентосу є здатність до опорного руху за допомогою слизових утворень, а також гетерополярність клітин і колоній: апікальні (верхні) та базальні (нижні) частини клітин/колоній відрізняються за будовою та функціями.
Класифікація
Бентос поділяють на фітобентос (водорості, рідше вищі рослини), зообентос (найпростіші, губки, кишковопорожнинні, поліхети, ракоподібні, голкошкірі, молюски) та бактеріобентос. За розмірами поділяють на макробентос (наприклад, більшість бурих і червоних водоростей, морські трави, двостулкові молюски, корали, губки), мейобентос (нематоди, форамініфери) та мікробентос (бактерії, діатомові водорості, інфузорії).
Таксономічне різноманіття
Таксономічний склад бентосу різноманітний. До основних груп зообентосу в континентальних водах належать олігохети, личинки двокрилих, молюски, ракоподібні, в морських басейнах — поліхети, молюски, голкошкірі, ракоподібні. У мікрофітобентосі морів Світового океану домінують діатомові водорості. Макрофітобентос морів представлений бурими, червоними й зеленими водоростями. Видове багатство зообентосу в континентальних водах нараховує десятки й сотні видів, у морях — тисячі. Мікрофітобентос водоростей налічує сотні видів. Різноманіття й чисельність бентосу змінюється з глибиною, що особливо помітно в масштабах океану. За певних умов середовища (наприклад, в полярних морях) бентос може нараховувати лише кілька видів, представлених великими популяціями. Також склад бентосу залежить від характеру субстратів, проточності, солоності, температури води й інших чинників. Організми зообентосу переважно не є облігатними у виборі харчових об’єктів. За різними класифікаціями заснованими на способах добування їжі та її характері в бентосі виділяють 4 — 12 трофічних груп. Зокрема, хижаки, фільтратори (активні, наприклад, молюски; пасивні — личинки волохокрильців), ґрунтоїди (деякі олігохети), збирачі (личинки хірономід, деякі поліхети).
Значення
Бентичні угруповання (бактеріобентос, зообентос) важливі для регенерації біогенної речовини. Це необхідно для підтримання кругообігу речовин у водних екосистемах. Для бентосу характерна висока чутливість до змін абіотичних і біотичних умов середовища існування. Він реагує на різні антропогенні впливи: забруднення, зміну морфометричних параметрів водних об’єктів, характеру донних ґрунтів, гідрологічного режиму внаслідок гідротехнічних перетворень тощо. Реакції бентосу на зміни в довкіллі використовують для моніторингових досліджень й оцінки якості води у водних екосистемах. Значна кількість представників бентосу (ламінарія, філофора, краби, устриці) цінні для харчової, медичної та інших галузей промисловості.
Література
- Калугина-Гутник А. А. Фитобентос Черного моря. Киев : Наукова думка, 1975. 248 с.
- Оксиюк О. П., Давыдов О. А., Карпезо Ю. И. Микрофитобентос как биоиндикатор состояния водных экосистем // Гидробиологический журнал. 2010. Т. 46. № 5. С. 75–89.
- Протасов А. А. Жизнь в гидросфере. Очерки по общей гидробиологии. Киев : Академпериодика, 2011. 704 с.
- Лановенко О. Г., Остапішина О. О. Словник-довідник з екології. Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. 225 с.
- Рябушко Л. И. Микрофитобентос Черного моря. Севастополь : ЭКОСИ-Гидрофизика, 2013. 416 с.
- Баринова С. С., Бeлоус Е. П., Царенко П. М. Альгоиндикация водных объектов Украины: методы и перспективы. Хайфа; Киев : Издательство Университета Хайфы, 2019. 367 с.
- Уваєва О. І., Коцюба І. Г., Єльнікова Т. О. Гідробіологія. Житомир : Державний університет «Житомирська політехніка», 2020. 196 с.
- Armonies W. Analysing Long-Term Change in Small Benthos: Geomorphological Dynamics Affects Method Selection // Helgoland Marine Research. 2020. Vol. 74. № 1. P. 1–24. URL: https://hmr.biomedcentral.com/articles/10.1186/s10152-019-0533-y
- Sandulli R., Ingels J., Zeppilli D. et al. Editorial: Extreme Benthic Communities in the Age of Global Change // Frontiers in Marine Science. 2021. № 7. P. 1–3. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fmars.2020.609648/full
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бурова О. В. Бентос // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бентос (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
