Бенчмаркінг
Бенчма́ркінг (англ. benchmarking, bench-marking, букв. — калібрування, еталонне порівняння, від benchmark, bench-mark — відмітка рівня, з англ. bench, давньоангл. benc — лава, верстак, схил і англ. mark, давньоангл. merc — межа, знак, орієнтир) — метод поліпшення ефективності роботи підприємства за допомогою систематичного порівняльного аналізу показників (якість, час, вартість тощо) й дослідження технологій, технологічних процесів і методів організації виробництва та збуту продукції товарної на найуспішніших підприємствах.
Зміст
Історична довідка
Концепція бенчмаркінгу вперше розроблена 1972 у США. Дослідницька та консалтингова організація ПІМС (англ. PIMS, від «Profit Impact of Market Strategy» — «Вплив ринкової стратегії на прибуток») виявила, що для того, щоб знайти конкурентоспроможне ефективне рішення, необхідно вивчити найкращий досвід інших компаній, які досягли успіху в аналогічних умовах.
Бенчмаркінг як метод порівняльного аналізу запроваджений 1979 компанією «Ксерокс корпорейшн» (англ. «Xerox Corporation»). Маючи інформацію, що японські конкуренти продавали копіювальні машини за ціною, значно нижчою за собівартість продукції компанії «Ксерокс корпорейшн», фірма здійснила конкурентний бенчмаркінг. Було вивчено й проаналізовано витрати на виробництво, дизайн та інші характеристики всіх доступних на ринку копіювальних машин. Успіх порівняльного аналізу уможливив застосування методу досліджень для всіх сфер бізнесу.
Бенчмаркінг також успішно впровадила американська авіакомпанія «Південно-західні авіалінії» («Southwest Airlines»), якій вдалося підвищити конкурентоспроможність завдяки порівняльному тестуванню операцій з виконання замовлень, транспортування багажу, організації бізнесу і фінансів. Новизна полягала в тому, що брали до уваги неавіаційні організації та галузі з високими показниками з метою отримати уявлення про методи поліпшення власної ефективності в цій специфічній сфері.
Наприкінці 1980-х бенчмаркінг набув широкого застосування у США. Цьому сприяли заснування 1987 «Національної нагороди якості Малкольма Болдріджа» (з 1991 використання бенчмаркінгу стало обов’язковою умовою для претендентів на нагороду); вихід друком публікацій менеджера компанії «Ксерокс корпорейшн» Р. Кемпа (нар. 1935; США), зокрема книги «Бенчмаркінг — пошук найкращих галузевих практик, які ведуть до високої продуктивності» (1989).
У Великій Британії з 1994 виходить науковий журнал «Бенчмаркінг» («Benchmarking»).
Процес розробки нових теорій та систематизації практики найуспішніших підприємств триває і в 21 ст. Найбільші компанії на міжнародній арені, що розробляють стратегії бенчмаркінгу: «Дженерал Моторс» («General Motors»; США), «Брітіш Петролеум» («British Petroleum»; Велика Британія), «Мерседес-Бенц» («Mercedes-Benz»; Німеччина), «Дженерал Електрик» («General Electric»; США), «Тойота Мотор» («トヨタ自動車株式会社»; Японія) тощо.
Характеристика
Мета і напрями
Основна мета бенчмаркінгу — виявлення негативних відхилень у значенні порівнюваних показників, встановлення причин таких відхилень і розробка пропозицій щодо їхнього усунення. Від маркетингових досліджень (див. Маркетинг) бенчмаркінг відрізняється безперервністю реалізації комплексу заходів з удосконалення управління. Результати заходів в умовах зворотного зв’язку порівнюють і коригують.
Вибір виду бенчмаркінгу залежить від об’єкта і предмета порівняння. Фірма може мати еталон чи шукати його, знаючи, що саме необхідно поліпшити у своїй діяльності. Порівняння (себе з конкурентами, підприємствами суміжних чи інших галузей тощо) дає змогу створювати конкурентні переваги, підвищувати конкурентоспроможність, забезпечувати розвиток і прибутковість.
Порівняння з іншими підприємствами відбувається за такими напрямами:
- оцінка рівня ефективності;
- ідентифікація розриву у рівні ефективності за основними аналізованими процесами чи продуктами;
- аналіз причин розриву в ефективності діяльності;
- пошук шляхів і розробка рекомендацій щодо усунення розриву в рівні ефективності.
На етапі визначення показників оцінювання досліджують підприємства-конкуренти, порівнюють оцінки визначених чинників з оцінками найсильніших конкурентів (показники абсолютної конкурентної сили розраховують як алгебраїчну суму різниць між оцінками досліджених підприємств і найвищими оцінками серед конкурентів).
На етапі контролю та оцінювання результатів основною метою є моніторинг результатів плану реалізації змін та їхній вплив на основні процеси господарської діяльності підприємства шляхом обчислення відповідних показників ефективності. Згодом виявляють інші проблеми та повторюють процес бенчмаркінгу, утворюючи цикл.
Класифікація
У світовій практиці господарювання застосовують різні види бенчмаркінгу. За порівнюваним об’єктом поділяють на такі види:
- конкурентний (порівняння якості роботи підприємства з його конкурентами на ринку; поширеною практикою є створення бенчмаркінгових альянсів 2–3 підприємств);
- внутрішній (порівняння характеру та якості роботи суміжних підрозділів у межах одного підприємства);
- зовнішній (пошук еталонів за межами підприємства, вивчення галузевих лідерів — підприємств із головними конкурентними перевагами);
- галузевий (порівняння підприємств однієї галузі, що не вважаються прямими конкурентами; їхні керівники постійно обмінюються ідеями та обговорюють питання поліпшення ефективності);
- міжгалузевий (порівняння підприємств різних галузей);
- міжнародний (виявлення і аналіз еталонних практик по всьому світу через наявність всередині країни лише кількох бенчмаркінгових партнерів).
Залежно від предмета порівняння виділяють такі види бенчмаркінгу:
- функціональний (порівняння характеристик певних функцій, що виконуються в різних підприємствах аналогічного профілю);
- процесний (вивчення практики побудови бізнес-процесів в організаціях, що не є прямими конкурентами підприємства, але мають подібні основні бізнес-процеси, — основних етапів обслуговування клієнтів, послідовності процедур та операцій тощо);
- результатів діяльності (порівнюють результати, здебільшого виражені кількісними показниками);
- стратегічний (процес системного порівняння, спрямований на оцінювання альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підприємств-партнерів).
Бенчмаркінг в Україні
В Україні бенчмаркінг є новим напрямом ведення бізнесу. Основна перешкода впровадження — недоступність відкритої інформації про підприємства (від обсягів продажів до управління внутрішніми процесами). Обмін досвідом відбувається насамперед через особисті зв’язки та спілкування між співробітниками окремих компаній на виставках, конференціях чи семінарах, у рамках роботи галузевих або інших спеціалізованих асоціацій, неформальних об’єднань керівників компаній.
Попри це метод почали використовувати, були й спроби створити спеціалізовану інфраструктуру бенчмаркінгу. Компанія «Бізнес солюшенз» («Business Solutions») запустила в життя проєкт «Бенчмаркінг-2000», в якому взяло участь близько 100 підприємств.
Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор» 2016 уперше провела бенчмаркінг процесу вирощування цукрових буряків і проаналізувала, чому в межах одного району урожайність цієї культури кардинально різниться.
Серед компаній, які успішно впроваджують бенчмаркінг на своїх підприємствах: ПрАТ «Оболонь», ПАТ «Фармак», «Сандора» та інші. Їхній досвід свідчить, що бенчмаркінг (за умови дотримання вимог систематичності та відповідності чіткому плану) є ефективним інструментом для досягнення позитивних змін.
Застосування
Великі транснаціональні корпорації здебільшого приділяють увагу як бенчмаркінгу в глобальному масштабі (ринки, конкуренти, процеси), так і забезпеченню внутрішніх цільових показників продуктивності (цільових обсягів продажів, інновацій і навчання). Лідери можуть використовувати порівняльний аналіз для ухвалення стратегічних рішень високого рівня (вихід на нові ринки або впровадження щоденних операційних змін). Керівники невеликих компаній завдяки бенчмаркінгу можуть оцінити ефективність їхнього бізнесу порівняно з конкурентами, висвітлити сильні сторони та області для вдосконалення. За допомогою бенчмаркінгу підприємство отримує схему витрат, відомості щодо продуктивності працівників і доходів, яких може досягти організація чи бізнес. Найважливішою перевагою підприємства, що запровадило бенчмаркінг, є перехід до системного безперервного вдосконалення та завдяки цьому підтримання високого рівня конкурентоспроможності на ринку.
Додатково
Застосування бенчмаркінгу не обмежене економікою, бенчмаркінг використовують в управлінні розвитком країн, регіонів, міст, а також як методологію оцінювання їхнього поточного стану для визначення перспектив реалізації заходів в економічній, соціальній, екологічній та інших сферах, виробничій і невиробничій діяльності.
Література
- Drew S. A. From Knowledge to Action: the Impact of Benchmarking on Organizational Performance // Long Range Planning. 1997. № 30 (3). P. 427–441.
- Global Cases in Benchmarking: Best Practices from Organizations Around the World / Ed. by R. C. Camp. Milwaukee : ASQ Quality Press, 1998. 640 p.
- Camp R. C. Benchmarking: The Search for Industry Best Practices that Lead to Superior Performance. New York : Productivity Press, 2006. 320 p.
- Гончарук А. Бенчмаркінг як метод управління ефективністю підприємства // Економіка: реалії часу. 2007. № 1 (27). С. 253–258.
- Zairi M., Leonard P. Practical Benchmarking: The Complete Guide. Dordrecht : Springer, 2012. 262 p.
- Кирич Н., Шведа Н. Дослідження моделей бенчмаркінгу // Соціально-економічні проблеми і держава. 2013. № 1 (8). С. 286–296.
- Alnoor A., Chew X., Khaw K. et al. Benchmarking of Circular Economy Behaviors for Iraqi Energy Companies Based on Engagement Modes with Green Technology and Environmental, Social, and Governance Rating // Environmental Science and Pollution Research International. 2024. № 31 (4). P. 5762–5783.
Автор
Покликання на цю статтю: Бенчмаркінг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенчмаркінг (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
