Беньофа-Заварницького зона

Заварицкого - Беньофа зона, сейсмофокальна зона — система вогнищ землетрусів, що утворюються при підсовування океанічної літосфери під острівну дугу або край континенту і надалі при зануренні літосфери в мантію Землі (субдукції). Уперше виявлена в 1935 під Японією. Глибина варіює від 50 до 700 км і обмежена розігрівом літосфери, що знижує пружність порід до критичного рівня. Нахил зони змінюється з глибиною, слідує за вигинами літосфери. Такі зони контролюють більшість руйнівних землетрусів землетрусів і цунамі на обрамленні Тихого окаеану.