Беті, Монго
Беті́, Монго́ [ фр. Beti, Mongo ; справжні прізвище та ім’я — Бійїді-Авала, Александр (Biyidi-Avala, Alexandre); інші псевдоніми — Еза Бото (Eza Boto), Мбу Евондо (Mbu Evondo); 30.06.1932, с. Акометан, неподалік м. М’Балмайо, тепер Центральний регіон, Камерун — 07.10.2001, м. Дуала, тепер регіон Літтораль, Камерун] — письменник, представник «африканського відродження». Писав французькою мовою.
Беті, Монго (Beti, Mongo) | |
---|---|
Псевдоніми | Eza Boto |
Справжнє ім’я | Александр |
Справжнє прізвище | Бійїді-Авала |
Народження | 30.06.1932 |
Місце народження | Акометан |
Смерть | 07.10.2001 |
Місце смерті | Дуала |
Місце діяльності | Франція, Камерун |
Напрями діяльності | література |
Традиція/школа | представник «африканського відродження» |
Життєпис
1951 закінчив ліцей Леклер у м. Яунде та виїхав до Франції, де навчався на філологічних факультетах університетів міст Екс-ан-Прованса і Парижа. Здобув науковий ступінь агреже літератури у Паризькому університеті (1966). Відтоді до 1994 викладав латинську та грецьку мови у ліцеї Kopнеля у м. Руані. Отримав французьке громадянство (1976). Заснував журнал «Чорні народи, африканські народи» («Peuples Noirs, Peuples africains»); від 1978 керував його виданням. 1994 повернувся до Камеруну, відкрив у м. Яунде книгарню під вивіскою «Чорні народи, африканські народи» (за назвою журналу), яка перетворилася на центр культурного, інтелектуального життя Камеруну.
Творчість
Романи Беті — епічна фреска африканського життя упродовж понад 50 років. У творчості Беті увиразнюється два періоди.
До першого належать твори, написані за часів колоніалізму, — новела «Без ненависті, без любові» («Sans haine et sans amour»; 1953), романи «Жорстоке місто» («Ville cruelle»; 1954), «Бідолашний Христос із Бомба» («Le Pauvre Christ de Bomba»; 1956), «Завершена місія» («Mission terminée»; 1957), «Дивовижно зцілений король, хроніки Ессазама» («Le Roi miraculé»; 1958). Ці твори змальовують життя тогочасного суспільства Південного Камеруну, звідки походив автор, з усіма суперечностями: між містом і селом, африканськими звичаями й традиціями західної цивілізації тощо.
Другий період творчості Беті розпочався після багатьох років мовчання (за часів незалежності). У червні 1972 опублікував памфлет «Рука, що грабує Камерун» («Main basse sur le Cameroun»), який був заборонений з липня 1972 по травень 1976 і перевиданий лише 1977. Памфлет викривав диктатуру, що існувала в Камеруні, та нові форми розграбування Африки неоколоніалістами.
Романи, написані у постколоніальний період, — «Пам’ятай Рубена» («Remember Ruben»), «Перепетуя, або Звичка до знегод» («Perpétue et l’habitude du malheur»; обидва — 1974), «Майже кумедне падіння одного блазня» («La Ruine presque cocasse d’un polichinelle»; 1979), «Дві матері Гійома Ісмаеля Дзеватама» («Les Deux Mères de Guillaume Ismaël Dzewatama»; 1983), «Реванш Гїйома Ісмаеля Дзаватама» («La revanche de Guillaume Ismaël Dzewatama»; 1984), «Історія безумця» («L’Histoire du fou»; 1994), «Занадто багато сонця вбиває кохання» («Trop de soleil tue l’amour»; 1999), «Чорно-білий безлад» («Branle-bas en noir et blanc»; 2000) —зображують трагічну долю народу, який став жертвою тиранії, показують труднощі розбудови незалежної держави.
Написав також низку нарисів: «Відкритий лист до камерунців» («Lettre ouverte aux Camerounais», 1986); «Словник негритюду» («Dictionnaire de la négritude», 1989); «Франція проти Африки, повернення до Камеруну» («La France contre l’Afrique, retour au Cameroun»,1993). Українською мовою окремі твори Беті переклали Ю. Калиниченко, Є. Дроб’язко, Є. Клусов, О. Козлов.
Нагороди і визнання
Лауреат премії Сен-Бева (1958).
Твори
- Mission terminée. Paris : Buchet Chastel, 1999. 254 p.
- Trop de soleil tue l’amour. Paris : Julliard, 1999. 240 p.
- Le Pauvre Christ de Bomba. Paris : Presence Africaine, 2003. 349 p.
- Le Rebelle : en 3 t. Paris : Gallimard, 2007–2008.
- Р о с. п е р е к л. — Завершенная миссия. Москва : Гослитиздат, 1961. 200 с.
- Бедный Христос из Бомба. Москва : Издательство иностранной литературы, 1962. 248 с.
- Исцеленный король. Москва : Прогресс, 1966. 186 с.
- Помни Рубена. Перпетуя, или Привычка к несчастью. Москва : Прогресс, 1978. 405 с.
- У к p. п е р е к л. — Пам’ятай Рубена. Перепетуя, або Звичка до знегод. Київ : Дніпро, 1981. 432 с.
Література
- Melone T. Mongo Beti, l’homme et le destin. Paris : Presence Africaine, 1971. 281 p.
- Литература Африки. Москва : Высшая школа, 1979. 335 с.
- Rouch A., Clavreuil G. Littératures nationales d’ecriture française. Paris : Bordas, 1987. 512 p.
- Chevrier J. Beti Mongo // Le nouveau dictionnaire des auteurs des tous les temps et de tous les pays : en 3 t. Paris : Robert Laffont, 1994. T. 1. 1166 p.
- Lepape P. Beti Mongo // Beaumarchais J.-R., Conty D., Rey A. Dictionnaire des écrivains de langue française : en 2 t. París : Larousse, 2001. T. 1. 1056 p.
- Joubert J.-R. Mongo Beti // Universalia 2002. Paris : Encyclopaedia universalis France, 2002. 527 p.
- Chevrier J. La litterature négre. 2e éd. Paris : Armand Colin, 2003. 300 p.
- Kemedjio C. Mongo Beti: le combattant fatigué. Berlin : Lit Verlag, 2013. 429 p.
Автор ВУЕ
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів