Беті, Монго

Беті́, Монго́ [ фр. Beti, Mongo ; справжні прізвище та ім’я — Бійїді-Авала, Александр (Biyidi-Avala, Alexandre); інші псевдоніми — Еза Бото (Eza Boto), Мбу Евондо (Mbu Evondo); 30.06.1932, с. Акометан, неподалік м. М’Балмайо, тепер Центральний регіон, Камерун — 07.10.2001, м. Дуала, тепер регіон Літтораль, Камерун] — письменник, представник «африканського відродження». Писав французькою мовою.


Беті, Монго

(Beti, Mongo)

Псевдоніми Eza Boto
Справжнє ім’я Александр
Справжнє прізвище Бійїді-Авала
Народження 30.06.1932
Місце народження Акометан
Смерть 07.10.2001
Місце смерті Дуала
Місце діяльності Франція, Камерун
Напрями діяльності література
Традиція/школа представник «африканського відродження»

Життєпис

1951 закінчив ліцей Леклер у м. Яунде та виїхав до Франції, де навчався на філологічних факультетах університетів міст Екс-ан-Прованса і Парижа. Здобув науковий ступінь агреже літератури у Паризькому університеті (1966). Відтоді до 1994 викладав латинську та грецьку мови у ліцеї Kopнеля у м. Руані. Отримав французьке громадянство (1976). Заснував журнал «Чорні народи, африканські народи» («Peuples Noirs, Peuples africains»); від 1978 керував його виданням. 1994 повернувся до Камеруну, відкрив у м. Яунде книгарню під вивіскою «Чорні народи, африканські народи» (за назвою журналу), яка перетворилася на центр культурного, інтелектуального життя Камеруну.

Творчість

Романи Беті — епічна фреска африканського життя упродовж понад 50 років. У творчості Беті увиразнюється два періоди.

До першого належать твори, написані за часів колоніалізму, — новела «Без ненависті, без любові» («Sans haine et sans amour»; 1953), романи «Жорстоке місто» («Ville cruelle»; 1954), «Бідолашний Христос із Бомба» («Le Pauvre Christ de Bomba»; 1956), «Завершена місія» («Mission terminée»; 1957), «Дивовижно зцілений король, хроніки Ессазама» («Le Roi miraculé»; 1958). Ці твори змальовують життя тогочасного суспільства Південного Камеруну, звідки походив автор, з усіма суперечностями: між містом і селом, африканськими звичаями й традиціями західної цивілізації тощо.

Другий період творчості Беті розпочався після багатьох років мовчання (за часів незалежності). У червні 1972 опублікував памфлет «Рука, що грабує Камерун» («Main basse sur le Cameroun»), який був заборонений з липня 1972 по травень 1976 і перевиданий лише 1977. Памфлет викривав диктатуру, що існувала в Камеруні, та нові форми розграбування Африки неоколоніалістами.

Романи, написані у постколоніальний період, — «Пам’ятай Рубена» («Remember Ruben»), «Перепетуя, або Звичка до знегод» («Perpétue et l’habitude du malheur»; обидва — 1974), «Майже кумедне падіння одного блазня» («La Ruine presque cocasse d’un polichinelle»; 1979), «Дві матері Гійома Ісмаеля Дзеватама» («Les Deux Mères de Guillaume Ismaël Dzewatama»; 1983), «Реванш Гїйома Ісмаеля Дзаватама» («La revanche de Guillaume Ismaël Dzewatama»; 1984), «Історія безумця» («L’Histoire du fou»; 1994), «Занадто багато сонця вбиває кохання» («Trop de soleil tue l’amour»; 1999), «Чорно-білий безлад» («Branle-bas en noir et blanc»; 2000) —зображують трагічну долю народу, який став жертвою тиранії, показують труднощі розбудови незалежної держави.

Написав також низку нарисів: «Відкритий лист до камерунців» («Lettre ouverte aux Camerounais», 1986); «Словник негритюду» («Dictionnaire de la négritude», 1989); «Франція проти Африки, повернення до Камеруну» («La France contre l’Afrique, retour au Cameroun»,1993). Українською мовою окремі твори Беті переклали Ю. Калиниченко, Є. Дроб’язко, Є. Клусов, О. Козлов.

Нагороди і визнання

Лауреат премії Сен-Бева (1958).

Твори

  • Mission terminée. Paris : Buchet Chastel, 1999. 254 p.
  • Trop de soleil tue l’amour. Paris : Julliard, 1999. 240 p.
  • Le Pauvre Christ de Bomba. Paris : Presence Africaine, 2003. 349 p.
  • Le Rebelle : en 3 t. Paris : Gallimard, 2007–2008.
  • Р о с. п е р е к л. — Завершенная миссия. Москва : Гослитиздат, 1961. 200 с.
  • Бедный Христос из Бомба. Москва : Издательство иностранной литературы, 1962. 248 с.
  • Исцеленный король. Москва : Прогресс, 1966. 186 с.
  • Помни Рубена. Перпетуя, или Привычка к несчастью. Москва : Прогресс, 1978. 405 с.
  • У к p. п е р е к л. — Пам’ятай Рубена. Перепетуя, або Звичка до знегод. Київ : Дніпро, 1981. 432 с.

Література

  1. Melone T. Mongo Beti, l’homme et le destin. Paris : Presence Africaine, 1971. 281 p.
  2. Литература Африки. Москва : Высшая школа, 1979. 335 с.
  3. Rouch A., Clavreuil G. Littératures nationales d’ecriture française. Paris : Bordas, 1987. 512 p.
  4. Chevrier J. Beti Mongo // Le nouveau dictionnaire des auteurs des tous les temps et de tous les pays : en 3 t. Paris : Robert Laffont, 1994. T. 1. 1166 p.
  5. Lepape P. Beti Mongo // Beaumarchais J.-R., Conty D., Rey A. Dictionnaire des écrivains de langue française : en 2 t. París : Larousse, 2001. T. 1. 1056 p.
  6. Joubert J.-R. Mongo Beti // Universalia 2002. Paris : Encyclopaedia universalis France, 2002. 527 p.
  7. Chevrier J. La litterature négre. 2e éd. Paris : Armand Colin, 2003. 300 p.
  8. Kemedjio C. Mongo Beti: le combattant fatigué. Berlin : Lit Verlag, 2013. 429 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
29.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶