Беца, Йожеф Йожефович
Бе́ца, Йо́жеф Йо́жефович (06.11.1929, м. Мукачеве, тепер Мукачево Закарпатської області, Україна — 24.02.2011, там само) — спортсмен (футболіст, півзахисник), тренер, заслужений майстер спорту (з 1991), заслужений тренер РРФСР (з 1966), заслужений тренер Вірменської РСР (з 1980).
|
Беца, Йожеф Йожефович | |
|---|---|
| Народження | 06.11.1929 |
| Місце народження | Мукачево |
| Смерть | 24.02.2011 |
| Місце смерті | Мукачево |
| Напрями діяльності | Фізичне виховання та спорт |
Зміст
Життєпис і спортивна кар’єра
Кар’єра гравця
Виховувався мачухою, батько пропав без вісті під час Другої світової війни, мати померла під час пологів.
1943 розпочав займатися футболом у юнацькій команді Мукачівської тютюнової фабрики, у місцевій команді «Іскра». 1946 грав за команду «Більшовик» (Мукачеве). Тренери помітили його здібності та 1947 запросили до клубу «Спартак» (Ужгород), який на той час був найкращим в області.
Армійську службу проходив 1950–1951 у Добровільному товаристві сприяння армії (м. Станіслав, тепер м. Івано-Франківськ); футбольна команда була чемпіоном області 1950 та срібним призером 1951, здобула срібні нагороди чемпіонату УРСР 1950 у другій групі, 1951 брала участь у чемпіонаті УРСР (перша група). Після розформування команди 1951–1953 грав за клуб «Спартак» (Станіслав); був капітаном команди, разом із нею переміг у республіканській першості товариства «Спартак». Згодом переведений до команди Львівського обласного будинку офіцерів (1953–1954). Тренером був О. Гринін (1919–1988; тепер РФ). Повертаючись наприкінці сезону до м. Москви, він узяв з собою Бецу як одного з найкращих гравців. Відтоді той грав у основному складі команди Центрального будинку Радянської армії (тепер Центральний спортивний клуб армії; 1955–1958). Виграв Кубок СРСР (1955) і тричі ставав бронзовим призером Чемпіонату СРСР (1955–1958). Загалом у чемпіонатах СРСР брав участь у 35 матчах, забив 2 м’ячі. Входив до списку найкращих футболістів СРСР сезону 1956.
Тренери збірної СРСР звернули на нього увагу й запросили в команду. Зіграв 1 матч за збірну СРСР і 1 матч за олімпійську збірну СРСР. Разом із олімпійською збірною СРСР став чемпіоном Літніх Олімпійських ігор 1956 у м. Мельбурні (Австралія), першим футбольним олімпійським чемпіоном походженням з України. На Олімпіаді зіграв лише 1 матч проти збірної Індонезії (0:0), отримав травму на останніх хвилинах, рятуючи ворота від голу.
Кар’єру гравця закінчив у 29 років через кількаразові струси мозку.
Як футболіст вирізнявся вправною грою в повітрі, добрим баченням поля та ефективною взаємодією з партнерами.
Кар’єра тренера
Після завершення кар’єри футболіста закінчив Державний інститут фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта (тепер Національний державний університет фізичної культури, спорту та здоров’я імені П. Ф. Лесгафта, м. Санкт-Петербург, РФ), де здобув фах тренера. Працював помічником головного тренера, а згодом головним тренером (1961, 1963–1968, 1971–1972, 1975, 1989–1990) у команді Спортивного клубу армії (СКА, м. Ростов-на-Дону), виборов з нею четверте місце у сезоні 1964, ставав срібним призером Чемпіонату СРСР (1966), фіналістом Кубка СРСР (1971). Був також головним тренером низки команд: СКА (Львів) — 1969–1970, армійська команда групи радянських військ у Німеччині — 1972–1973, «Металург» (Запоріжжя) — 1976–1978, «Арарат» (Єреван) — 1979–1981, «Кайрат» (Алма-Ата) — 1982, СКА (Одеса) — 1985, «Торпедо» (Запоріжжя) — 1989.
Як тренер вирізнявся вимогливістю, застосовував новаторські методи тренування. Уже 1965 використовував схему 4–4–2, що тоді було знахідкою. В останні роки життя повернувся до м. Мукачевого.
Був членом Закарпатського обласного відділення Національного олімпійського комітету України.
Нагороди і визнання
Почесний громадянин м. Мукачевого (з 1997).
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2004).
Література
- Жирош І. Шлях до Олімпу: Про Йожефа Бецу. Ужгород : Мистецька лінія, 2004. 248 с.
- Беца Й. // Большая олимпийская энциклопедия. Москва : Олимпия Пресс, 2006. С. 103.
- Пилипчук П. Футбольні постаті Львова. Львів : Галицька видавнича спілка, 2008. 160 с.
- Беца Йожеф Йожефович // Легенди українського спорту : в 2 кн. / Уклад.: С. А. Карасєвич, М. П. Карасєвич. Умань : ВПЦ «Візаві», 2017. Кн. 1. С. 83–84.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Беца, Йожеф Йожефович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беца, Йожеф Йожефович (дата звернення: 15.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
