Битва за Британію 1940–1941
Би́тва за Брита́нію 1940–1941 — прийнята в історичній літературі назва протиборства військово-повітряних сил Німеччини та Великої Британії.
Зміст
Історична довідка
Повітряна кампанія, розпочата німецькою авіацією, складалася із повітряної операції «Атака орла» (нім. «Adlerangriff»; 08.08–30.10.1940), а також систематичних масованих авіаційних ударів по містах на території Великої Британії (тривали до середини лютого 1941).
Метою її проведення було нанесення рішучої поразки британській авіації та створення сприятливих умов для проведення стратегічної морської десантної операції «Морський лев» (нім. «Seelöwe»), спрямованої на захоплення Британських островів.
Характеристика
На початку кампанії співвідношення сил було на користь німецької авіації. Задіяно три повітряні флоти: 3-й (південний захід Франції), 2-й (північний схід Франції) та 5-й (Норвегія). Усього залучено 1600 бомбардувальників, 900 одномоторних та 120 двомоторних винищувачів. Британські сили протиповітряної оборони налічували 620 винищувачів у строю і 289 у резерві, до 2 тисяч зенітних гармат, 80 радіолокаційних станцій.
Хід битви
Увиразнюється три етапи битви:
- 1-й (08.08–18.08.1940) — нанесення авіаційних ударів по конвоях і берегових об’єктах з метою втягування в бої винищувальної авіації противника та її знищення у повітрі;
- 2-й (19.08–05.09.1940) — масовані авіаційні удари по аеродромах противника з метою знищення винищувальної авіації на землі та в повітряних боях;
- 3-й (з 06.09. до середини лютого 1941) — завдання масованих авіаційних ударів по великих містах та промислових підприємствах.
Німецька авіація здійснила 46 тисяч літако-вильотів, скинула до 60 тисяч т бомб. Втрати німецької авіації — 1733 літаки, британської — 915. Втрати серед цивільного населення склали 86 тисяч осіб (46 тисяч загиблих), зруйновано та пошкоджено до 1 млн м2 приміщень.
Підсумки битви
Незважаючи на значні людські втрати та матеріальні збитки, Велика Британія вистояла. Гітлеру не вдалося вивести її з війни. Перемога зміцнила моральний стан британців та розвінчала міф про непереможність німецької армії. У зв’язку з підготовкою агресії проти СРСР, найбільш боєздатні частини Люфтваффе були переправлені на схід.
Причини поразки німецьких ВПС:
- прорахунки німецького командування в організації та проведенні операції;
- погана організація повітряної розвідки;
- відсутність взаємодії між повітряними флотами;
- невідповідність можливостей німецької авіації поставленим завданням;
- недооцінка ролі британських радіолокаційних станцій;
- раціональна структура протиповітряної оборони Великої Британії;
- мужність, героїзм і згуртованість, проявлені британцями.
Література
- Тейлор А. Вторая мировая война: Два взгляда / Пер. с англ. Москва : Мысль, 1995. 556 с.
- Лиддел Гарт Б. Г. Вторая мировая война / Пер. с англ. Москва; Сант-Петербург : Terra Fantastica ; АСТ, 1999. 926 с.
- Hough R., Richards D. The Battle of Britain: The Greatest Air Battle of World War II. New York; London : W. W. Norton, 2005. 413 p.
- Рєзнік В. І. Битва за Англію в контексті розвитку теорії «безконтактної» війни // Воєнно-історичний вісник. 2013. № 1 (7). С. 99–107.
- Bishop P. Battle of Britain: A Day-By-Day Chronicle, 10 July 1940 to 31 October 1940. London : Quercus, 2016. 391 p.
- Collier R. Eagle Day: The Battle of Britain, 6 August — 15 September 1940. Chicago : University of Chicago, 2017. 412 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Рєзнік В. І. Битва за Британію 1940–1941 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Битва за Британію 1940–1941 (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
