Блакитні гори та гори Джона Кроу

Блаки́тні го́ри та го́ри Джо́на Кро́у (англ. Blue and John Crow Mountains) — національний парк у гірських районах графств Мідлсекс і Саррі (Ямайка), культурна і природна пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2015).

Історична довідка

На початку 17 ст. острів Ямайка перетворився на центр вирощування цукрової тростини в регіоні Карибських островів. Виникла необхідність використання великої кількості африканських рабів поряд із таїнами (корінними мешканцями острова) для робіт на плантаціях. Завдяки повстанням африканців проти рабства багатьом із них вдалось утекти в гірські райони. Африканських рабів-утікачів називали марунами (від іспан. cimarrón — дикий, збіглий). Вони протистояли європейській колоніальній системі в цьому ізольованому регіоні, створили тут мережу стежок, схованок і поселень. Марунів поєднали з лісами й горами тісні духовні зв’язки, відображені в їхній нематеріальній культурній спадщині (релігійні обряди, нетрадиційна медицина, танці тощо).

1992 у Блакитних горах утворено Національний парк «Блакитні гори та гори Джона Кроу» (4,4% площі Ямайки).

Характеристика

Територія об’єкта Блакитні гори та гори Джона Кроу —26 251,6 га, буферна зона — 28 494,01 га.

Охоплює вкриті тропічними лісами ділянки гірських хребтів на висотах від 850 м до 2 256 м над рівнем моря. Ці хребти займають приблизно 20 % від площі острова Ямайки та є важливим центром біорізноманіття в Карибському регіоні. Значний перепад висот, глибоке розчленування та експозиційні відмінності гірських хребтів сприяють формуванню розмаїття середовищ існування для дев’яти типів рослинних угруповань у середньогірних лісах Блакитних гір (понад 1000 м) і хребта Джона Кроу (понад 600 м). Серед них унікальний ліс Мор-Рідж з численними представниками родини бромелієвих (Bromeliaceae) та видами дерев, що зникають. На висоті понад 1800 м тропічні ліси стають більш низькорослими. Вище 2000 м хребет вкриває так званий Ельфійський ліс з низькими й вузлуватими деревами, густо вкритими епіфітами, зокрема звисаючими мохами, папоротями та крихітними орхідеями.

Територія Національного парку збігається з Центром різноманітності рослин Карибських островів та охоплює два з п’яти об’єктів «Альянсу за нульове вимирання Ямайки». Тут надзвичайно високий ендемізм рослин і тварин, оскільки Ямайка розвивалась окремо від материкового суходолу Центральної Америки. Низка видів, що мешкають у національному парку, перебуває під загрозою глобального зникнення.

Виявлено 1357 видів квіткових рослин, з яких 294 є ендеміками Ямайки, а 87 видів трапляються лише на території парку. Ростуть 61 вид печіночників та мохів, 11 видів ендемічних лишайників. В ендемічній флорі парку добре представлені роди пілея Pilea (12 видів), лепантес Lepanthes (12 видів) з родини орхідних, психотрія Psychotria (12 видів) і євгенія Eugenia (11 видів).

Територія парку є ключовою частиною Ямайської ендемічної зони птахів, тут мешкають важливі у глобальному масштабі популяції видів птахів, зокрема перелітних: петчарій (Tyrannus domenciensis), дрізд Бікнелла (Catharus bicknellii) та очеретянка Свейнсона (Limnothlypisswainsonii).

Кілька видів земневодних і птахів перебувають під загрозою зникнення — жаба-розбійник Арнтулі (Eleutherodactylus orcutti) та ямайська пікова жаба (E. alticola), дрізд Бікнелла (Catharu bicknellii), ямайський дрізд (Nesopsar nigerrimus), жовтодзьоба папуга (Amazona collaria) та чорнодзьоба папуга (Amazona agilis), а також наземний вид ссавців — гризун хутія короткохвоста, або ямайський кролик (Geocapromys brownii), популяція якого обмежена горами Джона Кроу.

Територія національного парку містить також культурну спадщину рабів-утікачів та їхніх нащадків, яка матеріалізована у «Маршруті спадщини міста Ненні-Таун». Об’єкт передає свій зв’язок з живими традиціями, ідеями та віруваннями, які забезпечили марунам виживання. Його специфіка та унікальність визнана ЮНЕСКО, яка внесла його 2008 до Репрезентативного списку нематеріальної спадщини.

Значення

Блакитні гори та гори Джона Кроу є однією з заповідних територій світу, найважливіших для збереження окремих видів земноводних, птахів і ссавців, а також унікальної культурної спадщини.

Додатково

Збереглась легенда про ватажка групи втікачів Дж. Менсонга (18 ст.), якого порівнювали з Робін Гудом. Колоніальна влада призначила за нього нагороду.

Джерела

Література

  1. Hodges M. Guide to the Blue and John Crow Mountains. Kingston : Ian Randle Publishing, 2008. 205 p.
  2. Blue and John Crow Mountains National Park. URL: https://www.blueandjohncrowmountains.org/

Автор ВУЕ

В. П. Брусак,

Д. А. Кричевська


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Брусак В. П., Кричевська Д. А. Блакитні гори та гори Джона Кроу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блакитні гори та гори Джона Кроу (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.12.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶