Богданов, Юхим Андрійович
Богда́нов, Юхи́м Андрі́йович (рос. Богданов, Евфимий Андреевич; близько 1860, тепер Новгородська область Росії — після 1917, місце смерті невідоме) — педагог, дослідник українського церковного співу, хормейстер, композитор, священник.
|
Богданов, Юхим Андрійович (Богданов, Евфимий Андреевич) | |
|---|---|
| Народження | близько 1860«близько» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1860. |
| Місце народження | Новгородська область |
| Смерть | після 1917 |
| Місце смерті | невідоме |
| Місце діяльності | Україна, Росія |
| Напрями діяльності | педагогічні науки, музика, релігія |
Зміст
Життєпис
Музичну освіту здобув у Придворній співацькій капелі в м. Санкт-Петербурзі.
Працював у Волинській губернії та Подільській губернії.
З лютого 1879, за іншими даними — 1880, був учителем співів при Острозькій семінарії Волинської єпархії. Від жовтня 1880 — псаломник при Острозькій Кирило-Мефодіївській братській церкві. Одночасно викладав співи в Острозькому жіночому училищі графа Блудова (1785–1864; тепер Росія).
З листопада 1884 — до вересня 1896 жив і працював у м. Кам’янці-Подільському. Викладав співи в Подільській духовній семінарії, де 1892–1896 навчав М. Леонтовича. Одночасно був учителем співів у Подільському училищі дівчат духовного відомства (з липня 1887) та в Кам’янець-Подільській Маріїнській жіночій гімназії (з вересня 1893).
На початку 1891 Богданова висвятили в священники.
Служив псаломником: при Пантелеймонівській домовій церкві богоугодних закладів, з 1892 — у домовій церкві Різдва Богородиці, з вересня 1893 — у домовій семінарській церкві Іоанна Богослова. Був дійсним членом Подільського семінарського Свято-Іоанно-Богословського братства та Кам’янець-Подільського православного місіонерського товариства.
З вересня 1896 — священник у с. Хутори-Кривошиїнецькі (тепер Хмільницького району Вінницької області); з жовтня 1896 — до червня 1917 — у с. Хмелівці (тепер Хмельницького району Хмельницької області). 1897 став керівником новостворених короткострокових курсів церковного співу для псаломників Проскурівського повіту.
У червні 1917 перейшов на службу в дієву армію, де найімовірніше, був капеланом.
Діяльність
1887 склав програму з церковних співів для всіх шести класів духовної семінарії.
Укладач посібників і підручників: «Посібник до церковного читання, покладений для зрозумілості читання на ноти на підставі звичайного давньо-церковного читання» (м. Москва, 1891; у співавторстві) та «Збірник церковних наспівів, що здавна використовуються в Подільській, а частково у Волинській єпархіях, перекладені на чотири голоси: дискант, альт, тенор і бас» (м. Вільно, тепер м. Вільнюс, Литва; 1894). Автор праць: «Метод початкового викладання церковного співу — однокласного (звичайного) дітям шкільного віку, з приєднанням дев’яти духовних псальм, складених для науки православного християнина вихованцями старшого класу Подільської духовної семінарії та покладених на ноти», «Коротка історія церковного співу, подана з питань і відповідей, починаючи від стародавнього часу», «Елементарна теорія співу та короткі нотні вправи при ній» (усі — до 1893).
Друкував свої розвідки в «Подільських єпархіальних відомостях»: «З приводу передбачуваного видання «Співака-лірника» (південноросійського)» (1894) та «Про влаштування співочих хорів при церквах Подільської єпархії» (1895).
Композиторська діяльність
Автор музики до творів: «Гімну в пам’ять столітнього ювілею приєднання Поділля до Росії, 1793–1893» (1893); пісні, присвяченої імператриці Марії Федорівні, вихованок Кам’янець-Подільської Маріїнської жіночої гімназії, покладеної на три однорідні жіночі голоси; урочистої ювілейної чотириголосної кантати, написаної на возз’єднання уніатів зі святою православною церквою (1859–1889); двох релігійно-моральних гімнів: «Гори ясніше, моя лампадо та «Владико днів моїх»; перекладених на голоси — для хору та сцени — байок І. Крилова «Квартет», «Бабка та мураха», «Заєць на лові» й «Ворона та лисиця»; перекладених на три чоловічі голоси романсів «Сяду я за стіл і подумаю», «Вирита заступом яма глибока», «Дар миттєвий, дар прекрасний»; романсу «Я пережив свої бажання» з акомпанементом на фортепіано.
1913 видав книжку з музикою до молитви священника отця Феодосія Левицького, подвижника Балтського (1791–1845; тепер Україна).
Нагороди та визнання
Богданова неодноразово нагороджували церковними відзнаками: набедреником (1894), скуфією (1898) та ін.
Додатково
1918–1933 працювала Постійна комісія УАН — ВУАН (Української академії наук — Всеукраїнської академії наук) для складання біографічного словника діячів України. Серед статей була така: «Богданов Юхим Олександрович (1860 — після 1911) — хормейстер, педагог, дослідник українського церковного співу». У визначенні вжито неправильне по батькові «Олександрович» замість правильного «Андрійович», як це тричі зазначено в «Подільському адрес-календарі» на 1895. Неправильне по батькові Богданова пізніше поширилося в багатьох виданнях, зокрема в третьому томі «Енциклопедії сучасної України» (2004, м. Київ), у п’ятому томі «Православної енциклопедії» (2002, м. Москва), біографічних словниках, статтях тощо.
Цитата
«Великий вплив на Леонтовича також мав його вчитель Юхим Богданов, вихованець регентських класів Петербурзької хорової капели.
…У семінарії Леонтович плідно співпрацював зі своїм вчителем Ю. Богдановим, з яким в індивідуальних консультаціях поглиблював знання з гармонії, поліфонії та аранжування. Їх індивідуальні заняття значно перевищували програмні вимоги з цих дисциплін. Завдяки Богданову Леонтович ґрунтовно вивчив поліфонічний стиль духовних творів М. Березовського, Д. Бортнянського, О. Архангельського. Впродовж усіх років навчання він радився з Богдановим стосовно перших записів та гармонізацій пісень з Білоусівки, таких як «Ой сів-поїхав», «Закувала зозуленька», «Ой гаю, гаю». Саме Богданов спонукав Леонтовича до записів народних пісень та ознайомив його зі стилем старовинних церковних піснеспівів».
(Цит. за: Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. До 130-ї річниці від дня народження. 2-ге вид., доопрац. і допов. Вінниця : Нова книга, 2007. С. 14).
Література
- Подольский адрес-календарь / Сост. В. К. Гульдман. Каменец-Подольский : Типография Подольского губернского правления, 1895. С. 70; 72; 81.
- Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Листи, документи, духовні твори. До 130-ї річниці від дня народження. 2-ге вид., доопрац. і допов. Вінниця : Нова книга, 2007. С. 13–14.
- Будзей О. В. Богданов, Юхим Андрійович // Простір знань. URL: https://vue.gov.ua/FREEARTICLES:Богданов,_Юхим_Андрійович
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Будзей О. В. Богданов, Юхим Андрійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богданов, Юхим Андрійович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
