Богинки

Боги́нки — в міфології західних слов’ян — демонічні істоти жіночої статі, головними функціями яких вважали стеження за вагітними, викрадення та підміну немовлят у породіль.


Уявлення про богинок були поширеними на теренах південнопольського та карпатського ареалу розселення слов’ян (пор.: польск. boginka, bogieńkа, ubohenkа; словацьк. bohynka, boginka).

Народна фантазія змальовувала богинок як потворних старих жінок із непропорційно великою головою, звислими грудьми, роздутим животом, кривими ногами, чорними іклами замість зубів. Рідше їх уявляли у подобі блідих дівчат із чорним розпущеним волоссям. Одягнені в лахміття або й голі.

Доволі часто богинкам приписували таку характерну властивість нечистої сили, як-от кульгавість; їх наділяли здатністю обертатися на жаб, собак, кішок, показуватися наче тінь тощо. Як і переважна більшість демонічних персонажів, богинки з’являлись людям поночі, у сутінках або в негоду. Вважали, що викрадених дітей вони перетворюють на нечистих духів, а замість них підкладають потвор; катують (давлять, душать) ночами жінок, особливо молодих матерів.

Згідно з народними повір’ями, богинки мешкають в річках, озерах та болотах, часом — в ярах або лісах. Нерідко перуть у воді білизну й гучно вибивають її праниками. Також збивають зі шляху подорожніх, наврочують. Небезпечні й для худоби, яку залякують та гублять на пасовищах.

За повір’ями, богинками ставали жінки, які померли у пологах, заручені дівчата, що померли до весілля, жінки, які вкоротили собі віку або ж ті, хто позбавився від плоду або немовляти.

Як оберіг від богинок давні слов’яни вивішували на стіну шкіру їжака. Натомість гуцули найсильнішим засобом захисту від шкідливого впливу вважали деякі рослини: коріандр (народне — троян), звіробій тощо. Вікна і двері будинку, де мешкали породілля й немовля, завішували травами, квітами, вінками, клали трави і в колиску.

Література

  1. Gottschalk Н. Lexicon Der Mythologie. Мünchen : Wilhelm Heyne, 1993. 591 р.
  2. Войтович В. Українська міфологія. Київ : Либідь, 2002. С. 35.
  3. Podgórska B., Podgórski A. Wielka Księga Demonów Polskich. Leksykon i antologia demonologii ludowej. Katowice : KOS, 2018. 560 р.

Автор ВУЕ

Д. В. Базик


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Богинки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богинки (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶