Богородський, Сава Осипович

Богоро́дський, Са́ва О́сипович (1804, с. Станово, тепер не існує, територія Ярославської області, Росія — 08.12.1857, м. Київ, тепер Україна) — правознавець, криміналіст, доктор права (з 1835), провідний представник Київської школи поліцейського права.

Богородський, Сава Осипович

Народження 1904
Місце народження Ярославська область
Смерть 08.12.1857
Місце смерті Київ
Місце поховання Київ
Місце діяльності Київський (Імператорський) університет Святого Володимира
Напрями діяльності адміністративне право, кримінальне право


Життєпис

Народився у сім’ї священника.

Навчався в Ярославській духовній семінарії, Санкт-Петербурзькій духовній академії. 1828 (ще до закінчення академії) обраний у числі кращих студентів духовних академій для вивчення законознавства при Другому (кодифікаційному) відділенні імперської канцелярії (офіційна назва — Власна Його Імператорської Величності канцелярія). З 1829 направлений для продовження навчання у Гумбольдтський університет Берліна. Опановував філософські та юридичні науки, слухав лекції провідних правознавців, зокрема Ф. К. фон Савіньї. 1832 повернувся із закордону, взявся до практичної діяльності з кодифікації під керівництвом М. Сперанського.

Захистив докторську дисертацію «Про філософію кримінальних законів у давніх і нових народів» (1835; не опубліковано). У липні того ж року призначений ординарним професором нововідкритого Київського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на кафедру законів благоустрою та благочиння. 1836 — ординарний професор з’єднаних кафедр законів благоустрою та благочиння і законів про фінанси.

У червні 1839 перезатверджений ординарним професором кафедри законів кримінальних і законів благочиння, що більше відповідало науковим інтересам ученого. Викладав на юридичному факультеті до кінця життя (з перервою у грудні 1854 — квітні 1857), переважно кримінальне право і кримінальний процес, історію законодавства.

Обіймав керівні посади в університеті: проректор (1837–1839), декан юридичного факультету (1843–1848). Водночас (1839–1848) був директором 2-ї Київської гімназії та керував дирекцією училищ Київської губернії. Очолював також низку університетських комітетів і комісій. Брав діяльну участь в облаштуванні університету, автор проєкту організації кафедр юридичного факультету.

Науковий доробок

Належав до когорти правознавців (поряд із К. Неволіним та ін.), з іменами яких пов’язують зародження науки поліцейського права в Київському університеті.

Один із перших розпочав читати лекційний курс за західноєвропейським взірцем. Програма і зміст лекцій проф. С. Богородського зазнали помітного впливу німецької юридичної школи. Притаманний їм певний консерватизм і компілятивність компенсувала широка ерудиція автора і системність викладу. Ґрунтовно знав і опрацював тогочасне законодавство, використовував праці європейських учених — Р. фон Моля, К. Г. Рау (1792–1870; Німеччина) та ін. Застосовував філософські, порівняльно-історичні й догматичні методи, надавав перевагу філософсько-правовим підходам. Дійшли свідчення слухачів, згідно з якими жоден з тодішніх університетських професорів не розвивав ці методи так ґрунтовно, як С. Богородський. Науку кримінального процесу поділяв на дві частини: загальну та особливу, критично розглядав різні порядки судоустрою та форми кримінального судочинства.

Підсумком його дослідницької діяльності стала видана посмертно (1862, м. Київ) коштом університету ґрунтовна двотомна праця з історії кримінального законодавства в Європі, яка була підручною книгою для кількох поколінь вітчизняних юристів.

З подання проф. Богородського та з дозволу міністра народної освіти 1839 закони благочиння було відокремлено від законів благоустрою і приєднано до кримінальних.

Нагороди і визнання

Нагороджений орденом Святої Анни ІІ ступеня.

Член Королівського товариства північних антикваріїв у Копенгагені (з 1845). Статський радник (з 1846).

Додатково

  • Розвиток поліцейського права як юридичної науки був визначений давньою традицією ототожнювати поняття «поліція» й «адміністрація». Практично до 19 ст. (а в Російській імперії й пізніше) призначенням державної поліцейської діяльності вважали забезпечення «щастя громадян», їхньої безпеки та добробуту, а поліційну владу розуміли як інструмент державної опіки про добробут суспільства. Відповідно, з терміном «поліція» ототожнювали поняття внутрішнього управління (за винятком управління фінансами). У Російській імперії викладання поліцейського права було запроваджено 1835, у зв’язку з чим утворено кафедри законів благоустрою та благочиння. З часом поліцейське право трансформувалося в підгалузь адміністративного права, науку про публічне управління тощо. Натепер питання про поліцейське право як окрему галузь права та наукову дисципліну залишається дискусійним.
  • За характеристикою О. Кістяківського, Богородський «належав, для свого часу, до видатних професорів Київського юридичного факультету» — якщо й поступався колегам за оригінальністю думки і праць, але переважав за ерудицією та знанням іноземної літератури.

Твори

Очерк истории уголовного законодательства в Европе с нач. XVIII-гo века : в 2 т. Киев : Университетская типография, 1862.

Література

  1. Кистяковский А. Ф. Богородский Савва Осипович // Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834–1884) / Под ред. В. С. Иконникова. Киев : Типография Императорского университета Cв. Владимира, 1884. С. 52–60.
  2. Берзін П. С. Київська школа кримінального права (1834–1960 рр.): історико-правове дослідження. Київ : КНТ, 2008. 436 с.
  3. Ковальчук О. М. Теорія права у працях вчених Київського університету: (XIX — початок XX століття). Київ : Юрінком Інтер, 2009. 192 с.
  4. Поліцейське право в Університеті Святого Володимира : у 2 кн. / Уклад. І. С. Гриценко, В. А. Короткий; за ред. І. С. Гриценка. Київ : Либідь, 2010. Кн. 1. 413 с.
  5. Богородський Сава Осипович // Нариси життя і творчості українських та російських вчених-правників XVIII–XXI століть / Авт.-уклад.: В. В. Лень, О. І. Немченко, В. В. Шаблистий та ін. Запоріжжя : Дніпровський металург, 2012. С. 264.
  6. Професори Київського університету / Упоряд.: С. Ю. Алтухова, К. В. Бойко, І. В. Ващенко та ін. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2014. 591 с.
  7. Соломаха А. Г. Київська університетська школа поліцейського права // Наше право. 2015. № 5. С. 49–58.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Богородський, Сава Осипович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богородський, Сава Осипович (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.02.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶