Бока глобули
Бо́ка гло́були — ізольовані та відносно невеликі темні хмари щільного космічного пилу та газу, з яких може відбуватися зореутворення.
Історична довідка
Уперше глобули спостерігав у 1940-х астроном Б. Я. Бок (1906–1983; Нідерланди — США). За ім’ям відкривача названо глобули. 1947 Б. Я. Бок та Е. Ф. Рейлі (1915–2000; США) висунули гіпотезу про те, що глобули є регіонами інтенсивного зореутворення.
У середині 20 ст. гіпотезу Бока — Рейлі не могли перевірити, оскільки регіони зоре утворення є зонами непрозорості для видимого світла. Видиме світло, яке випромінюють протозорі, інтенсивно поглинається і перевипромінюється в інфрачервоному діапазоні. Роздільна здатність та проникна сила астрономічних приладів були на той час недостатніми для спостережень процесів усередині таких регіонів.
У 1990-х уведено в експлуатацію прилади нового покоління (працювали у ближньому інфрачервоному діапазоні). Отримані космічною обсерваторією «Спітцер» (англ. «Spitzer») дані на початку 21 ст. підтвердили гіпотезу Бока — Рейлі. Аналіз отриманих спектрів випромінювання, генерованого в середині глобул у міліметровому та субміліметровому діапазонах хвилях, надав докази акреції речовини глобули на протозорі.
Характеристики
Бока глобули спостерігають всередині зон іонізованого водню, які містять масові частки нейтрального та молекулярного водню (H2), оксиди вуглецю, гелію, кремнієвого (див. Кремній) пилу.
Середня густина речовини в глобулах здебільшого змінюється від 1,33×10-17 кг/м3 до 2,25×10-16 кг/м3. Це відповідає масі від 2 до 50 мас Сонця на один кубічний світловий рік (≈ 4,5×1047 3). Маса типової Бока глобули дорівнює приблизно 10–20 сонячним масам, діаметр близько одного світлового року.
Глобула фрагментується в результаті виникнення нестійкості Джінса. Під впливом власної гравітації фрагменти (протозорі) стискаються. Стиснення фрагментів глобули супроводжується підвищенням тиску та температури, що може призводити до реакцій термоядерного синтезу — народженням зорі. У результаті фрагментації глобули формуються кратні зоряні системи і зоряні скупчення.
Бока глобули залишаються предметом інтенсивних досліджень у галузі астрофізики. Сучасні дослідження фізичних процесів в середині Бока глобул дозволили виявити в них Хербіга-Аро об’єкти.
Бока глобули, що опромінюються інтенсивним ультрафіолетовим світлом від гарячих новонароджених зір, демонструють багаточисельні зони Б. Стремгрена, а також джетоподібні витоки молекулярного газу, які візуально нагадують хвости комет. Такі глобули називають кометоподібними.
Література
- Yun J. L., Clemens D. P. Star Formation in Small Globules — Bart Bok was Correct // Astrophysical Journal. Pt. 2 — Letters. 1990. Vol. 365. P. L73–L76
- Clemens D. P., Yun J. L., Meyer M. H. BOK Globules and Small Molecular Clouds — Deep IRAS Photometry and (C-12)O Spectroscopy // Astrophysical Journal Supplement Series. 1991. Vol. 75. P. 877–904.
- Reipurth B., Heathcote S., Vrba Fr. Star Formation in Bok Globules and Low-Mass Clouds. IV — Herbig-Haro objects in B335 // Astronomy and Astrophysics. 1992. № 256. P. 225–230.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Бока глобули // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бока глобули (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюдненно
Оприлюднено: 18.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
