Болометр

Боло́метр (від давньогрец. βολή — скачок, промінь і μέτρον — міра, вимірюю) — тепловий неселективний приймач випромінювання оптичного.

Загальні відомості

Заснований на вимірюванні опору електричного термочутливого елемента під час його нагрівання внаслідок поглинання вимірюваного потоку випромінювання.

Відносну зміну опору [math]ΔR/R[/math] зі зміною його температури на величину [math]ΔT[/math] описує наближена рівність [math]ΔR/R = β·ΔT[/math], де [math]β[/math] — температурний коефіцієнт опору; для металів [math]β[/math] ≈ 0,5 % на 1 К; для напівпровідників [math]β[/math] ≈ 4,2 % на 1 К.

Болометри включають в місткову схему, в двоє плечей якої уведено 2 однакові термочутливі елементи. Випромінювання направляють на один елемент. Другий використовують для компенсації зміни температури довкілля і радіаційних (див. Радіація) завад.

Термочутливий елемент болометра — тонкий (0,1–1 мкм) шар металу (Ni, Au, Be), поверхня якого покривається шаром чорні, що має великий поглинання коефіцієнт в широкій області хвиль довжин або напівпровідника з великим температурним коефіцієнтом опору.

Напівпровідникові болометри виготовляють з Ge і Sb, а також з оксидів Mn, Ni, Co.

Надпровідні болометри, що працюють на глибокому охолодженні (3–15 К), засновані на різній зміні електричного опору металу під час його переходу від нормального стану до надпровідного. У перехідній області температур температурний коефіцієнт опору стає дуже великим (~ 5000 % на К). Це призводить до збільшення чутливості болометра. Як матеріали для надпровідних болометрів використовують Sn, Ta, Nb тощо. В імерсійних болометрах термоелемент розміщено в оптичному контакті з лінзою, яка виготовлена з матеріалу з великим заломлення показником. Це дозволяє ефективно фокусувати випромінювання на приймальному майданчику до 0,001 мм2 і за рахунок зменшення площі термочутливого елемента знижувати поріг чутливості болометра.

Сучасні болометри в спектральному діапазоні до 50 мкм і за площі чутливого елемента 1–10 мм2 мають поріг чутливості 10-11–10-10 Вт/Гц1/2 за постійної часу 10-3–10-1 с.

Використання

Болометри використовують для визначення потужності інтегрального (сумарного) випромінювання, разом зі спектром — для вимірювання спектрального складу випромінювання (див. Спектр випромінювання). Застосовують у вимірювальній техніці як приймачі інфрачервоного випромінювання в області від 0,5 до 1000 мкм.

Література

  1. Физический энциклопедический словарь : в 5 т. Москва : Советская энциклопедия, 1960. Т. 1. 664 с.
  2. Физический энциклопедический словар / Под ред. А. М. Прохорова. Москва : Советская энциклопедия, 1983. 928 с.
  3. Encyclopedia of RF and Microwave Engineering : in 6 vol. / Ed. by K. Chang. Hoboken : Wiley, 2005.
  4. Bolometers / Ed. by A. G. Unil Perera. Rijeka : InTech, 2012. 210 p.
  5. Weber M. Handbook of Lasers. Boca Raton : CRC Press, 2019. 1224 p.


Автор ВУЕ

М. І. Довгошей


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Довгошей М. І. Болометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болометр (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶