Братченко, Борис Федорович
Бра́тченко, Бори́с Фе́дорович (09.10.1912, м. Армавір, тепер Краснодарського краю, РФ — 02.10.2004, м. Москва, РФ) — гірничий інженер, міністр вугільної промисловості СРСР (1965–1985), Герой Соціалістичної Праці (з 1982).
|
Братченко, Борис Федорович | |
|---|---|
| Народження | 09.10.1912 |
| Місце народження | Армавір |
| Смерть | 02.10.2004 |
| Місце смерті | Москва |
| Alma mater | Московський гірничий інститут |
| Місце діяльності | СРСР |
| Напрями діяльності | гірництво |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | Леніна |
| Медалі | За трудову відзнаку, За трудову доблесть |
| Премії | Сталінська премія (ІІІ ст.) |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї службовців, вихідців із України.
1935 закінчив Московський гірничий інститут.
Працював на гірничих підприємствах Уралу та Ростовської області (м. Шахти). З 1942 — начальник шахти імені газети «Комсомольська правда». Керував демонтажем і відправкою шахтного обладнання та евакуацією гірничих спеціалістів на Урал, Кузбас і в м. Караганду (Казахстан). Після визволення Донецького басейну від німецької окупації (1943) — начальник відбудови цієї ж шахти.
1945–1949 — головний інженер, керуючий тресту «Шахтантрацит» Ростовської області.
1949–1953 — головний інженер комбінату «Карагандавугілля» (Казахстан).
1953–1957 — заступник міністра вугільної промисловості СРСР.
З 1958 — начальник відділу вугільної, торфової та сланцевої промисловості Держплану СРСР.
1961–1965 — заступник голови Ради Міністрів Казахської РСР, голова Державного планового комітету Ради Міністрів Казахської РСР.
1965–1985 — міністр вугільної промисловості СРСР.
З 1992 — перший заступник головного редактора журналу «Вугілля» (рос. «Уголь»).
Діяльність
Сприяв створенню високомеханізованих вугільних підприємств Кузнецького, Карагандинського, Печорського та Донецького басейнів, гірничодобувних регіонів Сибіру.
Стояв біля витоків Академії гірничих наук Росії, був обраний її почесним президентом.
Депутат Верховної Ради СРСР 6–10 скликань (1962–1984).
Автор книг і статей з питань розвитку вугільної промисловості.
Нагороди та відзнаки
Медалі «За трудову відзнаку» (1948), «За трудову доблесть» (1951).
Орден Леніна (1948; 1966; 1971; 1982).
Сталінська премія ІІІ ступеня за розроблення і впровадження потужних врубових машин (1949).
Знак «Шахтарська слава» І–ІІІ ступенів.
Додатково
За роки керівництва Братченка вугільною галуззю видобуток вугілля збільшився в 1,3 раза і 1985 склав 718 млн т.
Література
- Министр Угля (к 100-летию Бориса Федоровича Братченко) / Сост. И. Г. Таразанов, О. И. Глинина, И. М. Колобова. Москва : Журнал «Уголь», 2012. 124 с.
- К юбилею Б. Ф. Братченко // Записки Горного института. 2013. Т. 205. С. 64–65.
- Братченко Борис Федорович // Герои страны. URL: https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=12781
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Братченко, Борис Федорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Братченко, Борис Федорович (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
