Брейнстормінг
Брейнсто́рмінг, брейнстромінг, брейнштормінг (англ. brainstorming — букв. мозковий штурм, від англ. brain — мозок і англ. storm — шторм, штурм) — метод «мозкового штурму (атаки)», тобто спосіб організації такої командної роботи, що спрямована на генерацію максимальної кількості ідей за короткий проміжок часу для оперативного (і часто нестандартного) вирішення завдань.
При цьому заохочують креативність; висунуті ідеї можуть здаватися фантастичними, алогічними, нездійсненними і навіть безглуздими. По завершенні колективної роботи обирають найліпші шляхи вирішення проблеми, які можуть бути застосовані на практиці. Метод «мозкового штурму» відносять, зокрема до інноваційних технологій навчання.
Зміст
Історична довідка
Автором методу вважають співзасновника рекламної агенції «BDO» (пізніше «BBDO») Алекса Ф. Осборна (1888–1966; США).
Попри те, що брейнстромінг як метод з’явився порівняно недавно, власне техніка колективного й поетапного вирішення складних завдань була описана в літературі ще 2 тисячоліття тому [так, відомі практики колективного обговорення способу лікування невідомих хвороб у мешканців римської провінції Віфінії (тепер територія Туреччини) у 7–6 ст. до н. е., де бралися до уваги ідеї, висловлені родичами і навіть перехожими].
Етапи проведення та техніка
Виділяють три основні етапи.
Перший етап — визначення проблеми:
- формулювання основного завдання;
- обрання учасників та модератора;
- розподіл ролей (за необхідності обирають помічника модератора).
Обстановка проведення брейнстормінгу повинна бути неформальною та комфортною для всіх учасників. Тривалість етапу до 15 хвилин.
Другий етап — генерація ідей. На цьому етапі учасники пропонують свої варіанти вирішення висунутого завдання в усній або письмовій формі, процес можуть супроводжувати графічні зображення. Етап генерації ідей триває 20-30 хвилин.
Третій етап — групування, оцінка та відбір. Це завершальний етап, на якому хаотичні ідеї упорядковують, класифікують, аналізують та оцінюють. На цьому етапі вирішується, чи був мозковий штурм ефективним. Вдалим він вважається тоді, коли його результати застосовуються на практиці і впливають на прийняття майбутніх рішень.
Правильне застосування методу брейнстормінгу свідчить, що колективна генерація ідей набагато ефективніша за індивідуальну.
Правила проведення
Правила проведення брейнстормінгу узагальнюють у такий спосіб.
- Підготовка. Про проведення штурму учасників повідомляють за 2-3 дні. Аби не витрачати час на вивчення деталей питання в момент проведення штурму, це потрібно зробити заздалегідь.
- Жодної критики і заохочень. Жодна з висунутих ідей не повинна бути розкритикована. Брейнстормінг — вільне від упереджень середовище, де немає місця шаблонам та стандартному способу мислення.
- Ідеї краще записувати. Як свідчать результати досліджень, письмова фіксація дозволяє генерувати на 20 % більше ідей і на 40 % оригінальніших рішень у порівнянні з традиційним мозковим штурмом, який проводять усно. Вітаються записи у вигляді таблиць, креслень, малюнків, схем, діаграм тощо.
- Чим більше ідей — тим краще. Від кожного учасника очікують максимальну кількість різноманітних ідей та креативних пропозицій, навіть таких, які на перший погляд видаються безглуздими.
- Формування звіту та захист. По завершенні кожному учаснику необхідно обрати з множини поданих ідей найбільш життєздатні й конструктивні та продумати план їх захисту перед командою.
Функції модератора
До основних функцій модератора відносять:
- мотивація учасників брейнстормінгу;
- регламентація процесу генерації ідей;
- стимулювання креативного потоку;
- обмеження часу кожного висловлювання.
Значення
Метод є важливим способом групового розв’язання проблеми засобами креативного мислення, комунікативної атаки. Дозволяє продукувати якнайбільшу кількість ідей внаслідок звільнення учасників обговорення від інерції мислення, стереотипів та заохочення інтелектуальної сміливості; творчо вдосконалювати фахові вміння і навички.
Література
- Osborn A. F. Applied Imagination: Principlesand Proceduresof Creative Problem Solving. New York : Scribner Publisher, 1953. 317 p.
- Пометун О. І., Пироженко Л. В. Інтерактивні технології навчання / За ред. О. І. Пометун. Київ : Видавництво. А.С.К., 2004. 192 с.
- Дюдюн А. Д., Горбунцов В. В., Шувалов С. М. та ін. Можливість застосування сучасних інноваційних технологій у процесі викладання медичних ВУЗів – на прикладі використання методу «мозкового штурму» // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2012. № 1–4. С. 163-171.
- Інноваційні технології навчання / відп. ред. Бахтіярова Х. Ш.; наук. ред. Арістова А. В. Київ : НТУ, 2015. 169 с.
- Козинець І. І. Мозковий штурм як одна з форм колективного обговорення проблем // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 1. С. 99–103.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кожедуб О. В. Брейнстормінг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брейнстормінг (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
