Брейнштормінг
Брейншто́рмінг (англ. brainstorming — мозковий штурм) — метод організації групової творчої роботи, який полягає у продукуванні максимальної кількості креативних ідей за короткий проміжок часу для вирішення складних інтелектуальних завдань.
Зміст
Історична довідка
Основоположником методу є фахівець у галузі реклами — А. Осборн (1888–1966; США). Принципи та технології методу він описав у книзі «Прикладна уява» («Applied Imagination»; 1953). На його думку, критика є перешкодою творчому мисленню; важливою умовою виникнення нових ідей є відсутність або ослаблення стереотипів та шаблонів традиційного групового мислення.
Характеристика
Основою брейнштормінгу є принцип асоціативного мислення учасників групи, результати якого можуть взаємодоповнюватися іншими учасниками. Для роботи методу потрібні група спеціалістів (зазвичай від 6 до 12 осіб) та модератор. Для проведення брейнштормінгу може бути сформовано дві групи спеціалістів: одна — формулює нові варіанти вирішення завдань, інша — працює над відбором рішень та оцінкою можливих результатів тощо.
Модератор — головна особа, яка регламентує процес обговорення та стимулює учасників висловлювати ідеї.
Головними перевагами методу є:
- генерування альтернативних шляхів вирішення завдань за короткий період часу;
- стимулювання творчого мислення;
- зростання у членів групи мотивації долучатися до пошуків нових рішень;
- підвищення рівнів згуртованості команди та ефективності її роботи.
Етапи організації
Брейнштормінг має три етапи:
- постановка проблеми, формулювання завдань, відбір учасників, розподіл ролей між ними залежно від завдань;
- формулювання ідей, варіантів рішень завдань, їхня фіксація;
- відбір та оцінка ідей (на предмет їхнього реального практичного втілення).
Правила брейнштормінгу
- Заборона критикувати будь-які ідеї, навіть якщо вони здаються учасникам віддаленими від реальності.
- Кількість ідей — не обмежена.
Специфічним різновидом брейнштормінгу є синектика — метод групової творчої активності з метою вирішення проблем на основі метафоричного мислення та генеруванні аналогій.
Значення
Брейнштормінг використовують під час дефіциту творчих рішень та за необхідності виформувати інноваційні та оригінальні способи досягнення цілей, ідей та концепцій.
Література
- Osborn A. F. Applied Imagination: Principlesand Proceduresof Creative Problem Solving. New York : Scribner Publisher, 1953. 317 p.
- Lamm H., Trommsdorff G. Group Versus Individual Performance on Tasks Requiring Ideational Proficiency (Brainstorming): A Review // European Journal of Social Psychology. 1973. № 3 (4). P. 361–388.
- Diehl M., Stroebe W. Productivity Lossin Idea-Generating Groups: Tracking Down the Blocking Effect // Journal of Personality and Social Psychology. 1991. № 3 (61). P. 392–403.
- Панфилова А. П. Мозговые штурмы в коллективном принятии решений. 3-е изд. Москва : Флинта, 2012. 320 с.
- Козинець І. І. Мозковий штурм як одна з форм колективного обговорення проблем // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 1. С. 99–103.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Брейнштормінг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брейнштормінг (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 19.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
