Брест-Литовський мирний договір 1918
Брест-Лито́вський мирний договір 1918, Брестські мирні договори 1918, Берест-Литовські мирні договори 1918 — мирна угода УНР із Четверним союзом, укладена 09.02.1918; мирна угода РСФРР із Четверним союзом, укладена 03.03.1918. Головним завданням договорів було остаточне припинення бойових дій на Східному фронті.
Зміст
Історичні передумови
Після жовтневого перевороту 1917 більшовики видали декрет «Про мир». У листопаді 1917 Раднарком звернувся у м. Берлін (Німеччина) із пропозицією розпочати мирні переговори з державами Четверного союзу. 15.12.1917 Росія та Німеччина уклали перемир’я. Після цього в штабі німецьких військ у м. Брест-Литовську (тепер м. Берестя, Білорусь) почалися переговори щодо укладення миру.
Після проголошення Третім Універсалом Центральної Ради (ЦР) УНР постало питання щодо початку переговорів про закінчення війни. Рішення про початок мирних переговорів із Четверним союзом прийнято на засіданнях ЦР 04.12.1917 та Генерального Секретаріату 06.12.1917. Водночас у м. Києві проводили переговори з представниками Антанти.
01.01.1918 до м. Брест-Литовська прибула частина української делегації, очолювана М. Люботинським (1891–1938; Україна — Росія); 03.01.1918 — решта делегації на чолі з В. Голубовичем.
Глава радянської делегації Л. Троцький 10.01.1918 визнав право української делегації представляти УНР як самостійну державу, відповідно до пропагованого більшовиками права на самовизначення народів.
Пізніше більшовицька делегація включила до свого складу Ю. Медведєва (1886–1938; Україна) і В. Шахрая як представників українських територій у складі Російської Федерації.
На засіданні 30.01.1918 глава австро-угорської делегації О. фон Чернін (1872–1932; Чехія — Австрія) заявив, що немає жодних підстав обмежувати повноваження української делегації представляти УНР як самостійну державу, що вирішено 12.01.1918 Четверним союзом. Ґрунтуючись на міжнародному публічному праві, голови делегацій Німеччини та Австро-Угорщини визнали делегацію УНР.
Мирний договір з УНР
09.02.1918 підписано мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Договір підписали:
- За український уряд — виконуючий обов’язки голови української делегації О. Севрюк (1893–1941; Україна — Німеччина);
- за німецький уряд — секретар закордонних справ Р. фон Кюльман (1873–1948; Туреччина — Німеччина);
- за австро-угорський уряд — міністр закордонних справ О. фон Чернін;
- за болгарський уряд — голова Ради міністрів В. Радославов (1854–1929; Болгарія — Німеччина);
- за турецький уряд — Великий візир Мехмед Талат-паша (1874–1921; Болгарія — Німеччина).
Основні умови: • *укладення миру між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною; • *встановлення державного кордону між УНР і Австро-Угорщиною (по колишньому західному кордоні Російської імперії), Холмщина та Підляшшя відходили до України.
Мирний договір із РСФРР
Після підписання мирного договору з УНР глава німецької делегації Р. фон Кюльман сформулював територіальні вимоги до радянської сторони, на які вона мала відповісти 10.02.1918. Натомість глава російської делегації Л. Троцький 10.02.1918 оголосив про припинення Росією стану війни, але водночас про відмову підписати мирний договір. Більшовицька делегація залишила переговори. Після продовження військового наступу німецької армії на ворожі території переговори поновлено.
Нова делегація на чолі з Г. Сокольниковим (1888–1939; Україна — Росія) 03.03.1918 підписала мирний договір між РСФРР та Четверним союзом. Основні умови:
- завершення війни між Росією та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною;
- території Польщі, Литви, Естонії, Латвії, частина Білорусі відокремлювали від Росії, при цьому РСФРР зобов’язувалася не втручатися у внутрішні справи цих регіонів;
- російські війська мають бути виведені з Фінляндії та Аландських островів;
- зобов’язання Росії негайно укласти мирний договір з УНР, визнати підписаний нею мир із Четверним Союзом і вивести з території України російські війська.
Значення
Мирні переговори та міжнародні акти підписані у м. Бересті-Литовську юридично оформлювали розпад Російської імперії, початок війн за незалежність України, Грузії, Естонії, Литви та Латвії.
Брест-Литовський мир Четверного союзу з УНР став першим міжнародно-правовим актом, що визнавав УНР суб’єктом міжнародного права. Україна отримала міжнародне визнання і статус незалежної нейтральної держави.
Німеччина та Австро-Угорщина надали військову допомогу УНР у війні з РСФРР. 01.03.1918 червоні війська відступили з Києва. Уже наступного дня уряд УНР прибув до столиці. Німецькі та австро-угорські війська зі статусу нейтральних стали союзними Україні.
Джерела
- Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони // Вісник Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918. № 9. С. 1–2; № 10. С. 1.
- Русско-германский добавочный договор. К мирному договору между Россией с одной стороны, и Германией, Австро-Венгрией, Болгарией и Турцией с другой // Известия Всероссийского центрального исполнительного комитета советов крестьянских, рабочих и казачьих депутатов и Московского совета рабочих и красноармейских депутатов. 1918. № 189 (453). С. 2.
- Мирный договор между РСФСР, с одной стороны, и Германией, Австро-Венгрией, Болгарией и Турцией, с другой стороны, заключенный в Брест-Литовске 3/7 марта 1918 года // Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Часть I: От империалистической войны до снятия блокады с Совесткой России / Сост.: Ю. Ключников, А. Сабанин. Москва : Литиздат НКИД, 1926. С. 123–126.
Література
- Політична історія України XX ст. : у 6 т. Київ : Генеза, 2003. Т. 2: Революція в Україні: політико-державні моделі та реалії (1917–1920). 488 с.
- Кавунник В. Війна РСФРР проти УНР від Берестейських до Ризьких мирних договорів за дипломатичними документами // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. 2012. Т. 25. С. 435–456.
- Україна та Німеччина: міждержавні відносини: збірник наукових праць / Ред. кол.: В. Верстюк (голова), С. Віднянський, Р. Пиріг та ін. Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2018. 384 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кавунник В. Л. Брест-Литовський мирний договір 1918 // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Брест-Литовський мирний договір 1918 (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
