Бросс, Шарль де
Бросс, Шарль де (фр. фр. Charles de Brosses; 07.02.1709, м. Діжон, Франція — 07.05.1777, м. Париж, Франція) — історик, етнограф, лінгвіст, релігієзнавець, засновник теорії фетишизму, державний діяч.
|
Бросс, Шарль де (Charles de Brosses) | |
|---|---|
| Народження | 07.02.1709 |
| Місце народження | Діжон |
| Смерть | 07.05.1777 |
| Місце смерті | Париж |
| Alma mater | Діжонський університет |
| Місце діяльності | Франція |
| Напрями діяльності | історія, етнографія, релігієзнавство, державне управління |
Життєпис
Походив з дворянської родини, повний титул — граф де Турне, барон де Монфалькон, сеньйор де Преньї й Шамбезі, де Везін і де Превесін. Закінчив єзуїтський коледж та факультет права Діжонського університету.
У віці 21 р. (1730) був призначений радником Верхньої палати парламенту Бургундії.
У 1739–1740 роках здійснив тривалу подорож Італією. Від 1741 і до кінця життя — президент Діжонського парламенту.
Стояв біля витоків діяльності Діжонської академії (заснована 1740, тепер Діжонська Академія наук, мистецтв і красного письменства, фр. Académie des Sciences, Arts et Belles-Lettres de Dijon).
За антиабсолютистську політичну позицію двічі був засланий (1741, 1771).
Першою дружиною (з 1742) стала Франсуаза Кастель де Сен-П’єр (родичка абата Сен-П’єра), після її смерті (1761) одружився вдруге (1766).
1770 через конфлікт із Вольтером не зміг стати членом Французької академії.
Від 1775 — перший президент парламенту Бургундії.
Діяльність
Підтримував дружні зв’язки з діячами французького Просвітництва — Ж.-Л. де Бюффоном, Д. Дідро, Ж. Д’Аламбером, початково і з Вольтером та ін. Прислужився укладанню «Енциклопедії, або Тлумачного словника науки, мистецтва й ремесел». Тривалий час перебував під впливом ідей Дж. Лока та Д. Юма.
Автор численних наукових праць з давньої історії, історії релігії, філології, мовознавства тощо.
1756 році уклав трактат «Історія морських плавань у Південні землі» («Histoire des navigations aux terres australes», т. 1–3) — перший систематичний виклад розповідей про плавання європейських мореплавців у «Антиподах». Здійснив умовний поділ цієї «п'ятої частини земної кулі» на регіони (яким дав назви «Австралазія», «Полінезія»), намагався вивести расові й суспільні типи корінного населення, виклав етнографічні свідчення про релігійні традиції племен Австралії, Америки, Африки та Азії. Висловлені ідеї мали значний вплив на розуміння наступниками (зокрема, Л. А. де Бугенвілем) корінних народів Тихоокеанського регіону та антропологічну думку французького Просвітництва назагал.
Здійснив помітний внесок у розпрацювання теорії походження первісних релігійних вірувань. Ввів до наукового обігу поняття «фетишизм», яке запозичив з творів європейських мандрівників Західною Африкою. Свої погляди виклав у праці «Про культ богів-фетишів, або Порівняння давньої релігії Єгипту з сучасною релігією Нігритії» «(Du culte des dieux fétiches, ou Parallèle de l'ancienne religion de l'Égypte avec la religion actuelle de Nigritie», 1760). Вважав, що підґрунтям релігії є емоційність, найбільше відображена в первісному фетишизмі. Під останнім розумів витокову, елементарну форму релігії, яку схарактеризував як поклоніння різноманітним матеріальним предметам і явищам природи, що їх первісна людина з почуття страху та безпорадності перед довколишнім світом одухотворювала, приписувала їм надприродну силу та можливості. На думку автора, фетишист, керований почуттям страху та вірою в існування невидимих сил, поєднує в своїй свідомості дві протилежності: невидиму силу і видимий об’єкт, не розрізняє в своєму емоційному стані духовну силу та матеріальний предмет. У такий спосіб людський розум під упливом страху та власної нерозсудливості вигадує різного роду марновірства (до різновидів якого дослідник відносив і фетишизм). Бросс виявив та проаналізував наявність численних паралелей між релігіями Західної Африки та інших країн світу, стародавніх Єгипту, Греції та Риму. На основі власних досліджень виснував про фетишизм як універсальну та найдавнішу форму релігії.
Одним із перших порушив проблемне питання існування закономірностей в історичному розвитку релігійних вірувань та дійшов до висновку, що справжнє пізнання цього процесу можливе лише за допомогою компаративного вивчення релігійних традицій різних народів.
Серед праць: «Трактат про механічне утворення мов» («Traité de la formation mécanique des langues», т. 1–2, 1765), «Історія VII століття Римської республіки» (Histoire de la République Romaine dans le cours du VIIе siècle, par Salluste», т. 1–3, 1777) та ін. У праці, присвяченій римському історику Саллюстію, здійснив огляд давньогрецької та давньоримської релігії.
Видані після смерті «Листи» («Lettres familières écrites d’Italie») засвідчили його обдарованість як письменника.
Визнання
Уведене Броссом у науковий обіг поняття «фетишизм» стало одним із засадових для історії релігії та філософії.
Обраний членом Академії наук, мистецтв і красного письменства Діжона (1761).
Праці
- Histoire des navigations aux terres australes [archive] : in 3 vol. Paris : Durand, 1756.
- Histoire de la République Romaine dans le cours du viie siècle, par Salluste, en partie traduite du latin sur l’original, en partie rétablie & composée sur les fragments qui sont restés de ses livres perdus, remis en ordre dans leur place véritable ou le plus vraisemblable : in 3 vol. Dijon : Frantin, 1777.
- Le président de Brosses en Italie : lettres familières écrites d'Italie en 1739 et 1740. Librairie académique P. Didier et Cie, 1869. 442 р.
- Du culte des dieux fétiches, ou Parallèle de l'ancienne religion de l'Égypte avec la religion actuelle de Nigritie. Nabu Press, 2011. 285 p.
Література
- Pietz W. The Origin of Fetishism: A Contribution to the History of Theory. Santa Cruz : University of California, 1988. 470 р.
- Ryan Т. 'Le Président des Terres Australes': Charles de Brosses and the French Enlightenment Beginnings of Oceanic Anthropology // The Journal of Pacific History. 2002. Vol. 37. No. 2. Р. 157–186.
- Freeman А. Charles de Brosses and the French Enlightenment origins of religious fetishism // Intellectual History Review. 2014. Vol. 24. No. 2. P. 203–214.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Бросс, Шарль де // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бросс, Шарль де (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
