Бугруватівське нафтове родовище

Робоча нафтова качалка на Бугруватівському родовищі

Бугрува́тівське на́фтове родо́вище — поклади нафти на території Охтирського району Сумської області, Україна.

Належить до Талалаївсько-Рибальського нафтогазоносного району. Найбільше родовище нафтових покладів в Україні (станом на 2021).

Історична довідка

Родовище виявлено 1959–1961 у результаті сейсморозвідувальних робіт. 1968–1972 уточнено положення Бугруватівського підняття. 1972 підготовлено площу для проведення пошуково-розвідувальних робіт. Розвідку розпочато 1973 глибоким бурінням. 1974 отримано перший приплив нафти. 1975 родовище прийнято на державний баланс (див. Баланс запасів корисних копалин). Промислову розробку розпочато 1984.

Характеристика

Нафтові поклади залягають на Охтирському виступі кристалічного фундаменту в північній прибортовій зоні Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини. Тектонічна структура розбита системою скидів у кристалічному фундаменті й породах палеозою амплітудою від 30 до 250 м на гідродинамічно ізольовані блоки, в яких налічується 49 окремих покладів вуглеводнів. Спостерігається неоднорідність колекторських властивостей. Продуктивні горизонти, виявлені на глибині 2 900–3 984 м, належать до відкладів візейського і турнейського ярусів карбону і фаменського ярусу девону. Усі поклади залягають у межах Великоозерного, Бугруватівського, Південно-Бугруватівського склепінь і Мартівського блока.

У більшості горизонтів нафта важка (густина до 933,8 кг/м3) і високов’язка. Для збільшення добового дебіту використовують гідравлічний розрив пласта.

Станом на 2018 початкові загальні запаси родовища становлять близько 53 млн т нафти; залишкові видобувні запаси вуглеводнів — 8,7 млн т нафти та 375 млн м3 нафтового газу. В експлуатацію уведено 168 свердловин.

Джерела

  1. Кодекси України: про надра, водний, лісовий. Суми : ВВП «Нотіс», 2016. 136 с.

Література

  1. Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / гол. ред. М. М. Іванюта. Львів : Центр Європи, 1998. Т. 2: Східний нафтогазоносний регіон. 932 с.
  2. Омельчук О. В., Загнітко В. М., Курило М. М. Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин. Київ : Навчально-науковий інститут «Інститут геології», 2017. 198 с.
  3. Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів : Новий Світ–2000, 2019. 302 с.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Бугруватівське нафтове родовище // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бугруватівське нафтове родовище (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
22.02.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶