Будон, Раймон
|
Будон, Раймон | |
|---|---|
| Народження | 27.01.1934 |
| Місце народження | Париж |
| Смерть | 10.04.2013 |
| Місце смерті | Париж |
| Напрями діяльності | Соціологія, філософія |
Будо́н, Раймо́н (Boudon Raymond; 27.01.1934, м. Париж, Франція — 10.04.2013, там само) — соціолог і філософ, представник теорії раціональної дії та методологічного індивідуалізму.
Зміст
Життєпис
Навчався у м. Парижі в ліцеях Кондорсе, Людовіка Великого, 1954–1958 — у Вищій нормальній школі. Його науковим керівником був Р. Арон. 1958 Будон отримав диплом філософа.
1958–1960 служив у Департаменті психологічних досліджень французької армії (CEPRA). За рекомендацією Р. Арона отримав річну стипендію Фонду Форда для навчання в Колумбійському університеті. За сприяння П. Ф. Лазарсфельда від 1962 працював у Національному центрі наукових досліджень. 1964–1967 викладав в Університеті Бордо, 1967–2002 — у Сорбонні. 1964–1965 стажувався в Гарвардському університеті.
1967 захистив докторську дисертацію.
1969–1972 — директор Центру соціологічних досліджень.
1971 заснував Групу досліджень методів соціологічного аналізу (Groupe d’études des méthodes de l’analyse sociologique, GEMAS), яку очолював до 1998.
Соціологічні ідеї
Теорія раціональної дії
Прихильник методологічного індивідуалізму, згідно з яким вихідною одиницею соціологічного аналізу є індивідуальний соціальний суб’єкт. Суб’єкти є включеними до систем взаємодії, структура яких визначає певні обмеження щодо дій, які ці суб’єкти можуть здійснювати. Д. Рітцер (1940, США) вважав, що підхід Будона не є індивідуалістичним, а навпаки — пропонує теоретичну інтеграцію мікро- та макрорівнів.
Розробив поняття комплексної раціональності. За його допомогою він протиставляв homo sociologicus раціональності homo economicus. Індивіди діють, маючи недосконале знання, а процес прийняття ними рішень, крім раціональних міркувань, визначається також соціальним контекстом, в якому вони перебувають. Дії індивідів визначаються цінностями, звичаями та смаками, які є ірраціональними. Тому індивіди є автономними щодо суспільства, але постійно зазнають впливу соціального середовища. Для характеристики соціального середовища дії Будон вжив поняття системи взаємодії, виокремлююючи два види:
- функціональні системи, де дії людей визначаються їхніми соціальними ролями, які випливають з поділу суспільної праці;
- системи співзалежності, де взаємодія людей не визначається соціальними ролями, а більше — їхніми власними рішеннями.
Соціальні ролі Будон не трактував у функціоналістський спосіб. Для нього соціальні ролі є набором норм, до яких індивід намагається пристосуватися, підлаштувати свої дії. Тому ролям притаманні три важливі характеристики:
- вони ніколи не є чітко окресленими, а норми, які визначають зміст ролі, можуть суперечити одні одним;
- ролі складаються з субролей;
- індивід виконує одночасно декілька ролей, що породжує низку напружень і — як результат — сильнішу ідентифікацію актора з одними ролями за рахунок інших ролей.
У функціональних системах одиницею аналізу є актор соціальний, у системах співзалежності — індивідуальний агент (agent individuel). Таке розмежування є принциповим для Будона, оскільки показує різницю в рівнях автономності дій індивідів у системах обох типів.
Теорія емерджентних ефектів
Для систем співзалежності характерні емерджентні ефекти (effets émergents), тобто ефекти експліцитно неочікувані для одиниць системи, але які виникають з їхньої ситуації співзалежності. Якщо у функціональних системах взаємодії індивідів регулюються ролями, тобто нормами, то у системах співзалежності рівень регуляції є набагато нижчим, тому цілком можлива ситуація, коли дії індивідів призводять до наслідків, яких вони не планували. Поняття емерджентних ефектів стосується як негативних, так і позитивних наслідків.
Будон виділяв 5 видів емерджентних ефектів.
- Ефекти підсилення / ампліфікації: поєднання індивідуальних дій призводить до результату, який за інших умов був би непомітним. Тобто індивідуальні дії так чи інакше приводили б до такого результату. Проте завдяки взаємному накладанню цих дій масштаби були б набагато меншими — і, можливо, непомітними.
- Обернені ефекти: результат індивідуальних дій є протилежним до того, який індивіди очікували.
- Ефекти суперечності: індивідуальні дії призводять до суперечливих результатів, наприклад, очікуваних у короткій перспективі, і неочікуваних — у довготривалій перспективі.
- Ефекти інновації: індивідуальні дії призводять до появи нових соціальних явищ, які були непередбачуваними.
- Ефекти стабілізації: індивідуальні дії призводять до усталення тих чи інших відносин.
Теорія соціальних змін
Логічним продовженням концепції емерджентних ефектів є теорія соціальних змін Будона. Згідно з нею, для аналізу соціальних змін потрібно враховувати три групи змінних:
- системи співзалежності, яка складається з індивідів, що взаємодіють між собою. Для опису індивідів потрібно враховувати, як їхні індивідуальні характеристики (кваліфікація, знання), так і реляційні (взаємні стереотипи, упередження);
- середовище дії, яке складається з інституційних, економічних, історичних змінних;
- «продукти» системи взаємодії, тобто результати попередніх взаємодій та їхній вплив на нові взаємодії.
Будон виокремлював три типи процесів соціальних змін.
- Репродуктивні процеси, коли «продукти» не впливають ні на функціонування системи взаємодії, ні на її середовища.
- Кумулятивні процеси, коли «продукти» впливають на функціонування системи взаємодії, але не впливають на її середовище.
- Трансформаційні процеси, коли «продукти» впливають на середовища системи взаємодії, цим спричинюючи і трансформації в самій системі взаємодії.
Праці
- La place du désordre: critique des théories du changement social. Paris : Presses Universitaires de France, 2004. 245 p.
- La logique du social: introduction à l'analyse sociologique. Paris : Hachette littératures, 2009. 309 p.
- Études sur les sociologues classiques : et 2 t. Paris : Presses Universitaires de France, 1998–2000.
- П о л. п е р е к л. — Efekt odwrócenia. Niezamierzone skutki działań społecznych. Warszawa : Oficyna Naukowa, 2008. 328 p.
- Logika działania społecznego. Kraków : Nomos, 2009. 173 p.
- Wykraczając poza teorię racjonalnego wyboru // Nowe perspektywy teorii socjologicznej. Wybór tekstów. Kraków : Nomos, 2009. P. 215–238.
- Р о с. п е р е к л. — Место беспорядка. Критика теорий социального изменения. Москва : Аспект Пресс, 1998. 284 с.
Література
- Ritzer, George. Contemporary Sociological Theory. Second Edition. McGraw-Hill, 1988. 462 p.
- Łuczewski M. Wprowadzenie do teorii działania Raymonda Boudona // Boudon R. Logika działania społecznego. Kraków : Nomos, 2009. P. 21–30.
- Pyka R., Wódz J. Raymond Boudon we współczesnej socjologii francuskiej // Boudon R. Logika działania społecznego. Kraków : Nomos, 2009. P. 7–20.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Судин Д. Ю. Будон, Раймон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будон, Раймон (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.06.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
