Бунраку

Бунра́ку, нінґьо дзьорурі (яп. 文楽; 人形浄瑠璃, від «нінґьо» ― лялька та «дзьорурі» ― різновид речитативної прозової оповіді) ― традиційний японський ляльковий театр. Частина Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (з 2008).

Історична довідка

Виник на межі 16–17 ст. Спочатку мав назву нінґьо дзьорурі. У 1680-х остаточно набув сучасної форми.

З 1805 в м. Осаці працював ляльковий театр, яким керував лялькар і постановник вистав Уемур Бунракукен (1751–1810; Японія). Саме його трупу називали «бунраку». Театр виявився популярним і успішним. Поступово термін «бунраку» став синонімом до «нінґьо дзьорурі», а з часом витіснив початкову назву японського лялькового театру. 1872 в м. Осаці було відкрито найбільший театр Японії, названий на честь Бунракукена. На його вивісці було написано: «Дозволений урядом ляльковий театр бунраку».

1964 театр бунраку набув у Японії статусу національного культурного надбання, яке перебуває під охороною держави.

Традиційно ляльководом бунраку ставали тільки після тривалого навчання в майстра. 1972 було започатковано дворічні курси при Національному театрі, після закінчення яких студенти отримували офіційний статус професійного виконавця театру бунраку. Проте і після навчання було передбачено додаткову практику під керівництвом досвідченого майстра театру бунраку.

Характеристика

У театрі бунраку використовують ляльок-маріонеток (приблизно 120 см заввишки, мають складні «рухомі» обличчя). Наприклад, обличчя ляльки-маріонетки для сюжетів на надприродні теми сконструйоване так, щоб у разі потреби швидко перетворювати його на обличчя демона. У менш складних ляльках бунраку кліпають, рухаються вгору-вниз і з одного боку в інший очі, а також рухаються ніс, рот і брови.

Кожною окремою лялькою можуть керувати до трьох ляльководів (особливо якщо йдеться про головних героїв). Ляльководи в бунраку також перебувають на сцені (за своїми ляльками). Утім вони з головою вкриті чорними мантіями-балахонами, що має зробити їх менш помітними. Найдосвідченіший артист-ляльковод керує головою ляльки (зокрема рухами рота, очей, брів) та її правою рукою. Інший ляльковод відповідає за ліву руку ляльки. Третій (завжди найменш досвідчений) забезпечує рух ніг великої ляльки-маріонетки. Якщо головний ляльковод ― уславлений артист, то він може не закривати на сцені своє обличчя. Ляльок бунраку традиційно вдягають у пишні костюми. Використовують також декорації для оздоблення театральної сцени.

Крім ляльок-маріонеток, обов’язковим складником театру бунраку є мелодійна речитативна оповідь актора-читця, яку виконують у традиціях дзьорурі. Виставу неодмінно супроводжує гра на триструнному щипковому музичному інструменті сямісен. Розвиток бунраку збігається з поширенням сямісена в Японії. Зрідка можуть бути використані й інші музичні інструменти. Музичний супровід вистави бунраку складається з невеликих повторюваних фрагментів, зміна яких переважно засвідчує зміну місця дії.

Від більшості інших відомих у світі лялькових театрів (здебільшого комедійних та фарсових), театр бунраку відрізняється особливою атмосферою ліризму та трагічності. Сюжетною основою вистав часто стають самурайські легенди, сумні й драматичні реальні події. Значна частина репертуару ― це твори драматурга Тікамацу Мондзаемона (написав для бунраку понад 100 п’єс).

Література

  1. Ortolani B. The Japanese Theatre: From Shamanistic Ritual to Contemporary Pluralism. Princeton : Princeton University Press, 1995. 375 p.
  2. Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. Київ : Аквілон-Прес, 1997. 256 с.
  3. Кужель Ю. Л. Японский театр Нингё Дзёрури. Москва : Наталис ; Рипол-классик, 2004. 479 с.
  4. Salz J. A History of Japanese Theatre. Cambridge : Cambridge University Press, 2015. 550 p.

Автор ВУЕ

Л. Л. Корнєєва


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Корнєєва Л. Л. Бунраку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бунраку (дата звернення: 11.05.2024).



Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶