Бутовський, Олексій Дмитрович
Буто́вський, Олексі́й Дми́трович (21.06.1838, с. П’ятигірці, тепер Лубенського району Полтавської області, Україна — 25.02.1917, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — педагог, військовий та громадський діяч, спортивний функціонер, один із засновників Міжнародного олімпійського комітету, генерал-лейтенант (з 1904).
|
Бутовський, Олексій Дмитрович | |
|---|---|
| Народження | 21.06.1838 |
| Місце народження | П’ятигірці |
| Смерть | 25.02.1917 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Напрями діяльності | Фізичне виховання та спорт |
Життєпис
Походив з дворянського роду. Дитячі роки провів у с. Пелехівщина (тепер Кременчуцького району Полтавської області). Навчався в Полтавському Петровському кадетському корпусі (1849–1853).
1857 закінчив Костянтинівське артилерійське училище (тепер Санкт-Петербурзький кадетський корпус, РФ).
1858–1861 був штатним викладачем з фортифікації у Полтавському Петровському кадетському корпусі та репетитором (наглядачем-помічником) вечірніх занять кадетів. Потім направлений на службу в лейб-гвардії Павловський полк м. Санкт-Петербурга. Був членом Санкт-Петербурзького Військово-окружного суду (1865–1870).
Ідея Бутовського стосовно важливості фізичної підготовки в армії знайшла підтримку керівництва, він був переведений до Костянтинівського військового артилерійського училища м. Санкт-Петербурга, де викладав фехтування, стрільбу, гімнастику та плавання.
За його ініціативи при Міністерстві освіти утворено спеціальну комісію, стараннями якої фізичну культуру введено до програми шкіл, а потім — інших цивільних закладів освіти.
1871 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу та отримав призначення на посаду педагога в Санкт-Петербурзьку військову гімназію. 1878 вирушив за кордон для вивчення фізичного навантаження та тілесних вправ, за допомоги яких виховували солдат у Західній Європі. Згодом його призначили директором Центральної школи військової освіти Головного управління військових закладів. 1891 узяв участь у створенні Товариства сприяння фізичному розвитку.
1892 під час поїздки до Парижа познайомився з бароном П. де Кубертеном. 1894 Бутовського запрошено на Міжнародний атлетичний конгрес в м. Париж. Приїхати йому не вдалося, але в рішенні про створення Міжнародного олімпійського комітету Бутовського включено до перших 13 членів комітету від Російської імперії. Він обраний як активний діяч і фахівець у цій галузі.
1900 пішов у відставку з посади члена МОК.
У березні 1911 створено НОК Росії. На пропозицію Бутовського від 1913 стали проводитись всеросійські олімпійські ігри. Перші змагання проведено у м. Києві на «Спортивному полі» (тепер це район метро «Лук’янівська»).
В останні роки життя Бутовський відійшов від активної громадської діяльності, значну частину часу проводив у родовому маєтку.
Нагороди та визнання
Нагороджений російськими орденами Святого Олександра Невського (1911), Білого Орла (1906), Святого Володимира 2-го ст. (1902), Св. Анни 1-го ст. (1899), Св. Анни 4 ст. (1864), Св. Станіслава 1-го ст. (1895), Командорським Хрестом грецького ордена Спасителя.
1993 Банк РФ випустив пам’ятну монету номіналом 10 руб. з серії «Олімпійська доба Росії», на реверсі якої портрети П. де Кубертена та О. Бутовського.
14.10.2006 біля стадіону «Ворскла» у м. Полтаві відкрито пам’ятник Бутовському (автор проекту В. Шевченко, автор погруддя М. Посполітак, гранітні роботи Ю. В’ялий).
Іменем Бутовського названо Полтавську обласну дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву, а також Стадіон «Ворскла» імені Олексія Бутовського у м. Полтаві (2008).
Додатково
На Літні Олімпійські ігри 1896 до Афін прибуло 245 спортсменів із 14 країн світу та 70 тисяч глядачів. Російські спортсмени не поїхали через відсутність фінансування. Свої враження від Олімпіади Бутовський виклав у книзі «Афіни навесні 1896 року» (1896).
До 170-річчя з дня народження Бутовського проведено науково-практичні конференції «Бутовські читання» у містах Полтаві та Києві. Видано максимально повне чотиритомне зібрання його творів, ініційоване та здійснене Національним олімпійським комітетом України спільно з Олімпійською академією України за відчутної підтримки Міжнародного олімпійського комітету.
Полтавською обласною державною телерадіокомпанією «Лтава» (автор сценарію і режисер В. Дряпак) знято телефільм «О. Д. Бутовський — олімпієць з полтавського степу».
Праці
- Вибрані твори / Упоряд.: В. В. Драга, М. Д. Зубалій.. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : ВАТ «Поліграфкнига», 2007. 288 с.
- Собрание сочинений : в 4 т. Киев : Олимпийская литература, 2009.
- Афины весной 1896 года // Наука в олимпийском спорте. 2016. № 2. С. 8–23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NOS_2016_2_2
Література
- Ромашкевич А. Д. Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса : в 10 т. Полтава : Электрическая типо-литография И. А. Дохмана, 1904–1913.
- Бутовская Н. Д. Древо генерала Бутовского — от московского боярина Юрия до Натальи Дмитриевны из Кашина // Спортивная жизнь России. 1999. № 3. С. 54.
- Ткаченко П. А. Село моє. Сторінки з історії села Бугаївки на Полтавщині. Глобине : Поліграфсервіс, 2001. 120 с.
- Григор’єв В. М. Роде наш прекрасний. Історія Глобинського району в особах. Полтава : АСМІ, 2007. 416 с.
- Кулик В. В. Олімпійський у серцях вогонь // Історія виникнення та становлення НОК України. Документальні нариси. Київ : МП Леся, 2008. 308 с.
- Григор’єв В. М. Олексій Дмитрович Бутовський (родовід генерала-олімпійця). Полтава : ПП «Динамік», 2012. 46 с.
- Григор’єв В. М. Історія Глобинського району в біографічних нарисах. Полтава : АСМІ, 2019. 759 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Григор'єв В. М. Бутовський, Олексій Дмитрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бутовський, Олексій Дмитрович (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
