Бухало, Сергій Максимович

Бу́хало, Сергі́й Макси́мович (07.02.1907, селище Верхівцеве Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, тепер місто Кам’янського району Дніпропетровської області, Україна — 16.05.1988, м. Київ, тепер Україна) — економіст, політичний і державний діяч, доктор економічних наук (з 1961), професор (з 1962), депутат Верховної Ради УРСР 1-го (з 1938) та 2-го (від 1947) скликань.

Бухало, Сергій Максимович

Народження 07.02.1907 
Місце народження Дніпропетровська область, Україна
Смерть 16.05.1988
Місце смерті Київ, Україна
Місце поховання Київ, Україна, Байкове кладовище
Alma mater Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Напрями діяльності економіка


Відзнаки

Ордени Трудового Червоного Прапора
Почесні звання професор


Життєпис

Народився у сім’ї залізничника.

Трудовий шлях почав 1925 (робітник залізничного депо).

1931 закінчив Дніпропетровський гірничий інститут імені Артема (тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка») за спеціальністю «Гірничий інженер». Після закінчення працював 1931–1938 у цьому інституті (асистент, старший викладач, заступник декана, декан і заступник проректора з навчальної роботи).

1938 обраний завідувачем відділу науки і шкіл Дніпропетровського обкому Комуністичної партії України.

Заступник наркома та нарком освіти УРСР (1939–1950). Переведений 1950 до Академії наук УРСР: завідувач відділу, заступник голови і голова Ради з використання продуктивних сил УРСР.

1939 захистив кандидатську, 1961 — докторську дисертації.

28.05.1940 — 05.03.1943 — народний комісар освіти УРСР.

Від березня 1943–1944 — заступник народного комісара освіти УРСР.

1944–1950 — начальник Управління у справах вищої школи при Раді Міністрів УРСР (м. Київ).

1950–1959 — керівник науково-організаційного відділу Президії АН УРСР.

Від 1959 — заступник голови Ради з вивчення продуктивних сил УРСР Держплану УРСР.

У післявоєнні роки наукову роботу поєднував із педагогічною діяльністю у Київському політехнічному інституті (тепер Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»).

Затверджений 1962 у вченому званні професора.

З 1964 — голова Ради з вивчення продуктивних сил УРСР Держплану УРСР.

Від 1966 працював у Київському інституті народного господарства імені Д. С. Коротченка (тепер Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана): завідувач кафедри організації і планування промислових підприємств (тепер кафедра стратегії підприємств), з 1975 — професор цієї ж кафедри.

Похований на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

Основні галузі — економіка промисловості, організація та планування виробництва.

1965 за редакцією Бухала почали видавати науковий збірник «Розміщення продуктивних сил УРСР».

У Київському інституті народного господарства імені Д. С. Коротченка заснував наукову школу економіки підприємства.

Автор понад 80 наукових праць, зокрема 11 підручників та посібників для студентів.

Під його науковим керівництвом захистили дисертації 30 аспірантів.

Нагороди та визнання

Орден Трудового Червоного Прапора (1944, 1947, 1955).

Дев’ять медалей.

Нагрудний знак «За відмінні успіхи в роботі».

За внесок у розвиток науково-дослідної та педагогічної роботи записаний до Книги Пошани Київського інституту народного господарства імені Д. С. Коротченка.

Додатково

Був членом редколегії декількох журналів і наукових збірників, членом експертних комісій, членом ради ветеранів партії, керував школою господарського активу підприємств і об’єднань у м. Києві.

Праці

  1. Организация производства и планирования на угольных шахтах. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Госгортехиздат, 1961. 414 с.
  2. У с п і в а в т. — Забойщик на отбойном молотке. 2-е изд., испр. и доп. Харьков : Государственное научно-техническое издательство Украины, 1937. 290 с.
  3. Организация, планирование и управление промышленного предприятия. Киев : Вища школа, 1978. 472 с.
  4. Экономика, организация и планирование промышленного производства. Киев : Вища школа, 1984. 349 с.

Література

  1. Керівники кафедри // Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. URL: https://feu.kneu.edu.ua/ua/depts4/k_strategii_pidpryjemstv/kerivniki/


Автор ВУЕ

А. М. Самко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Самко А. М. Бухало, Сергій Максимович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бухало, Сергій Максимович (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено:
08.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶