Буццаті, Діно
Буцца́ті, Ді́но [Будзатті; італ. Buzzati, Dino; повне прізвище — Буццаті-Траверсо (Buzzati-Traverso); 16.10.1906, вілла Сан-Пеллегріно, неподалік м. Беллуно, область Венето, Італія — 28.01.1972, м. Мілан, Італія] — письменник, журналіст, художник. Писав італійською мовою.
|
Буццаті, Діно (Buzzati, Dino) | |
|---|---|
| Справжнє прізвище | Буццаті-Траверсо |
| Народження | 16.10.1906 |
| Місце народження | вілла Сан-Пеллегріно |
| Смерть | 28.01.1972 |
| Місце смерті | Мілан |
| Alma mater | Міланський університет |
| Напрями діяльності | література, малярство, журналістика |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї юриста. Батько викладав міжнародне право у Міланському університеті. Мати належала до аристократичного роду.
Закінчив Міланський університет (1928), захистив диплом на тему «Юридична природа Конкордату». Відтоді працював репортером у газеті «Корр’єре делла сера» («Corriere della Sera»). Тоді ж почав писати романи та повісті. 1939–1940 як спеціальний кореспондент перебував у м. Аддіс-Абебі. Під час Другої світової війни, коли фашистська Італія оголосила війну Франції та Великій Британії (1940), став військовим кореспондентом «Корр’єре делла сера» на крейсері «Ф’юме». Як журналіст був свідком кількох морських битв.
У вересні 1943 повернувся до м. Мілана, опинився в зоні, окупованій Німеччиною. Однак продовжував працювати редактором і журналістом у газеті «Корр’єре делла сера», навіть коли вона на деякий час опинилася у руках фашистів. Виконував свої обов’язки також і після повстання та звільнення м. Мілана.
Після виходу його книги-казки «Знамените нашестя ведмедів на Сицилію» («La famosa invasione degli orsi in Sicilia»; 1945), ілюстрації до якої зробив сам автор, Буццаті зайнявся живописом. Перша професійна виставка відбулася 1958. Водночас продовжував працювати журналістом і писати художні твори.
Творчість
Літературна творчість
Найвідоміший твір Буццаті — філософський роман-притча «Татарська пустеля» («Il deserto dei Tartari»; 1940), в якому війна трактується як історичний абсурд. Це книга про те, як плин часу з’їдає життя, як людина, безсильна перед роковою неминучістю, може зберегти гідність. Роман став найзначнішою подією в літературному житті Італії, яка щойно вступила у війну. Автор передав відчуття невідворотності катастрофи, що наближається. Роман був багато разів перевиданий, перекладений різними мовами. Зокрема, французькою його, а також п’єсу «Випадок у лікарні» («Un caso clinico»; 1955) переклав А. Камю. За романом було знято фільм «Пустеля Тартари» (1976, режисер В. Дзурліні).
До збірника «Шістдесят оповідань» («Sessanta racconti»; 1958) увійшла низка творів малого жанру. В оповіданнях, на відміну від прози письменників-неореалістів, автор не зображує «шматок життя», а розповідає історію. Теми новел — невідворотність збігання часу людського життя, кохання, смерть. В оповіданнях, присвячених мистецтву, письменник не полишає віри в людину. Автор повістей-казок «Барнабо з гір» («Bàrnabo delle montagne»; 1933), «Таємниця Старого Лісу» («Il segreto del Bosco Vecchio»; 1935), психологічного роману «Любов» («Un amore»; 1963), збірки оповідань «Коломбр» («Il colombre»; 1966). Повість «Збільшений портрет» («Il grande ritratto»; 1960) критики назвали першою італійською науково-фантастичною повістю. Писав також вірші, лібрето для опер і оперет.
Основні теми усієї літературної творчості — самотність людини, незахищеність її внутрішнього світу, боротьба за утвердження нетлінних духовних цінностей.
Українською мовою окремі твори Буццаті переклала О. Пахльовська.
Художня творчість
Малювання Буццаті вважав своєю другою професією. Його живописні роботи тісно пов’язані з атмосферою та ситуаціями його романів і оповідань: сам автор визначив свої картини як «намальовані історії».
Серед картин Буццаті найвідоміша «Соборна площа» (1952), яка зображує Міланський собор з доломітовими шпилями.
Від 1957 регулярно створював численні картини та малюнки різного характеру. Теми його перших картин типові для літературних творів (фантастика, доля, очікування, таємниця), а стиль нагадував символізм, метафізичний живопис і сюрреалізм. У 1960-х з’явилися нові теми — сексуальність і злочинність, а також нові стилі, що нагадують італійські чорні комікси та попарт.
Підсумком усієї творчості стала ілюстрована книга «Дива Валь Морель» («Il miracoli di Val Morel»; 1971); картини, що супроводжуються підписами, охоплюють усі теми, якими він займався протягом своєї кар’єри романіста та художника: доля, фантастика, іронія, кохання, збочення, злочини.
Нагороди та визнання
Збірка «Шістдесят оповідань» отримала Премію Стрега (1958).
Іменем Буццаті названі вулиці в італійських містах, школа в м. Мілані, вершина групи Крода-да-Лаго в Доломітах Беллуно.
Сюжет роману «Тартарська пустеля» надихнув письменника Дж. М. Кутзеє, лауреата Нобелівської премії (2003), на написання роману «В очікуванні варварів» (1980).
Твори
- Romanzi e racconti. Milano : Mondadori, 1975. 682 p.
- Opere scelte. Milano : Mondadori, 1998. 1571 p.
- I capolavori..Milano : Mondadori, 2005. 1075 p.
- Р о с. п е р е к л. — Избранное. Москва : Радуга, 1989. 424 с.
- У к р. п е р е к л. — [Оповідання] // Всесвіт. 1978. № 2. С. 76–87.
Література
- Хлодовский Р. Гиперболы и параболы печального Дино Буццати. // Буццати Д. Избранное. Москва : Радуга, 1989. С. 5–23.
- Буццаті Діно // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : в 2 т. Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. Т. 1. С. 210.
- Vignali-De-Poli C. La Parole de l’autre: L’Œuvre de Dino Buzzati à l’épreuve de la traduction. Berne : P. Lang, 2011. 314 p.
- Bellaspiga L. Il deserto dei Tartari, romanzo a lieto fine. Una rilettura del capolavoro di Dino Buzzati. Milano : Ancora, 2014. 112 p.
- Werlen D. Étude sur Dino Buzzati, «Le Désert des Tartares». Paris : Ellipses, 2021. 112 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Буццаті, Діно // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буццаті, Діно (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
