Буяк, Францишек
Бу́як, Франці́шек (пол. Bujak, Franciszek; 16.08.1875, с. Машкеніце, тепер Бжецького повіту Малопольського воєводства, Польща — 21.03.1953, м. Краків, Польща) — історик, соціолог, економіст, дійсний член Польської академії знань (з 1922) та Польської академії наук (з 1951), засновник польської школи економічної історії.
|
Буяк, Францишек (Bujak, Franciszek) | |
|---|---|
| Народження | 16.08.1875 |
| Місце народження | Машкеніце |
| Смерть | 21.03.1953 |
| Місце смерті | Краків |
Зміст
Життєпис
Народився в селянській сім’ї. Закінчив 1900 Ягеллонський університет, де з 1897 працював асистентом. Отримав ступінь доктора філософії за працю «Розвиток географії в Польщі у середні віки та на початку ХVI ст.» (1899). У 1901–1902 продовжив навчання у містах Лейпцигу, Римі, Флоренції, Генуї та Мюнхені, де слухав лекції та працював у архівах і бібліотеках.
Обіймав посади бібліотекаря в бібліотеці Ягеллонського університету (1901–1902), архіваріуса у Крайовому архіві міських і земських актів у м. Кракові (тепер Національний архів Кракова; 1902–1909). У 1905 був габілітований на доцента з історії господарства за працю «Дослідження заселення Малапольщі». Це була перша історико-економічна робота в історії польської науки. Викладав у Ягеллонському університеті (1905–1919), створив там перший у Польщі центр з дослідження економічної історії. За вагомі наукові розробки 1909 Буяку присуджено звання ад’юнкт-професора.
Під час Першої світової війни розробив проект сільськогосподарських реформ. На Паризькій конференції 1919–1920 був експертом з економічних питань у складі польської делегації. Працював ординарним професором у Варшавському університеті та Вищій торговій школі (1919–1920). 23.06–24.07.1920— міністр сільського господарства та державного майна в уряді В. Грабського (1874–1938; Польща). З початку навчального року 1920/1921 перейшов на роботу до Університету ім. Яна Казимира у м. Львові (тепер Львівський національний університет імені І. Франка), де був професором і завідувачем кафедри соціально-економічної історії. На її базі 1931 створено Інститут суспільної та економічної історії, яким керував Ф. Буяк. Працював також заступником куратора Національної бібліотеки ім. Оссолінських у м. Львові (1927–1928, 1939). Обирався головою Польського історичного товариства (1932–1934, 1936–1937) і президентом Наукового товариства у Львові (1933–1937), був віце-президентом (1936–1939) і почесним членом (з 1948) Польського народознавчого товариства. У 1926–1927 — голова наглядової ради Польського державного сільськогосподарського банку.
З 1928 — куратор Союзу польської академічної молоді «Засів» («Posiew») у м. Львові, а з 1929 — його почесний член. 1939 обраний до складу Ради секретаріату польських громадських організацій у м. Львові.
Під час Другої світової війни брав участь в підпільному русі у містах Львові та Кракові. 1945 виїхав зі Львова до Кракова, де 1946–1948 очолював кафедру економіки кооперації на сільськогосподарському факультеті Ягеллонського університету.
Наукова діяльність
У науковому доробку вченого понад 400 публікацій з економічної історії середніх віків, історичної географії, методології історії, соціології села, методології суспільних наук. На основі новаторських методів створив двотомну монографію з історії Галичини «Галичина. Т. 1. Країна. Населення. Суспільство. Сільське господарство» та «Галичина. Т. 2. Лісове господарство, гірництво, промисловість» (1908–1910). Автор ґрунтовно висвітлив і проаналізував стан суспільства та господарства Галичини 10–19 ст. Праця принесла вченому наукове визнання.
Під час роботи в Інституті суспільної та економічної історії організував тематичні дослідницькі групи науковців (з вивчення історії цін; економічної історії міст; демографії сіл). Поступово сформувалась наукова школа Буяка, для досліджень якої були притаманні не національно-політичні, а соціально-економічні теми. Запропонував вивчати історію суспільства на основі господарських (економічних) джерел. Рушійною силою господарства будь-якої країни вважав торгівлю. Відійшов від класичного дослідження архівів і перейшов до соціологічних методів (з виїздом на територію, що досліджується). Чільну увагу приділяв також демографії та статистиці.
Був серед засновників і редакторів низки журналів і збірників: «Дослідження соціальної та економічної історії» («Badania Dziejów Społecznych і Gospodarczych»), «Бібліотека історії та культури села» («Bibliotekę dziejów i kultury wsi»), «Село» («Wieś»), «Панство» («Państwo»), «Читальня» («Ateneum»), «Економіст» («Ekonomista»).
Нагороди та визнання
Нагороджений командорським хрестом із зіркою ордену Відродження Польщі (1923).
Лауреат наукової нагороди імені Кароля Шайнохи (1938).
Польське товариство економічної історії заснувало наукову премію ім. Ф. Буяка за найкращу книгу з економічної та соціальної історії (2018).
Додатково
Ф. Бродель, виступаючи у Варшавському університеті у квітні 1967, назвав Ф. Буяка «надзвичайним істориком» і стверджував, що Буякові та його школі належить першість у створенні соціально-економічної історії, а на певних ділянках, зокрема в дослідженні історії цін, дослідники цієї школи випередили англійських, французьких і німецьких істориків. Представники французької школи «Анналів» залучили Буяка та його учнів львівського наукового осередку до міжнародного проекту з історії цін. До наукової школи Буяка належить плеяда економічних істориків: З. Войцеховського, С. Гошовського, В. Заїкіна, Р. Зубика, Е. Костоловського, К. Малєчинського, С. Пазиру, Р. Роздольського, Я. Рутковського та інших.
Праці
- Maszkienice. Wieś powiatu brzeskiego. Stosunki gospodarcze i społeczne. Kraków : Akademia Umiejętności, 1901. 109 s.
- Limanowa, miasteczko powiatowe w zachodniej Galicji. Stan społeczny i gospodarczy. Kraków : G. Gebethner i Spółka, 1902. 221 s.
- Żmiąca, wieś powiatu limanowskiego. Stosunki gospodarczo-społeczne. Kraków : G. Gebethner i Spółka, 1903. 152 s.
- Studia nad osadnictwem Małopolski. Kraków : Akademia Umiejętności, 1905. 268 s.
- Galicya : w 2 t. Lwów : Księgarnia H. Altenberga ; Warszaw a: Księgarnia pod Firmą E. Wende i Spółka, 1908–1910.
- W obronie nauki ekonomii. Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1914. 71 s.
- Rozwój gospodarczy Galicji (1772–1914). Lwów : Księgarnia Polskiej Bernarda Połonieckiego, 1917. 63 s.
- Historia osadnictwa ziem polskich. Warszawa : Wydawnictwo Głównego Urzędu Ziemskiego, 1920. 62 s.
- Studia historyczno-społeczne. Lwów : Wydawnictwo Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1924. 261 s.
- Narok. Przyczynek do ustroju społecznego Polski piastowskiej. Lwów : Instytut Popierania Polskiej Twórczości Naukowej, 1925. 39 s.
- Studia geograficzno-historyczne. Warszawa : Gebethnera i Wolffa, 1925. 299 s.
- Wenedowie na wschodnich wybrzeżach Bałtyku. Gdańsk : Instytut Bałtycki, 1948. 72 s.
Література
- Janeczko A. Franciszek Bujak: Historyk w nurcie życia, ogłoszony jako posłowie do wznowionej świeżo rozprawy F. Bujaka // Bujak F. Studia nad osadnictwem Malopolski, red. Andrzej Janeczko. Poznań : Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk, 2001. S. 207−233.
- Madurowicz-Urbańska H. Franciszek Bujak — o nowy kształt historii. Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 2001. 186 s.
- Budzyński Z. Szkoła historii społeczno-gospodarczej Franciszka Bujaka na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie // Wielokulturowe środowisko historyczne Lwowa w XIX i XX wieku : w 5 t. / Red. J. Maternicki, L. Zaszkilniak. Rzeszόw : Uniwersytet Rzeszowski, 2004. T. 2. S. 309–328.
- Юрейко П. Наукова та педагогічна діяльність Францішека Буяка: медієвістичний аспект // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2009. № 2. С. 321−328.
- Szafraniec B. Franciszek Bujak (1875–1953): życie, działalność naukowo-dydaktyczna i społeczna. Torun : Adam Marszałek, 2009. 305 s.
- Shelton A. K. Wkład prof. Franciszka Bujaka w polską historiografię i kulturę polityczną. // Drozdowski M. M. Znani rodacy we wspomnieniach i szkicach: w kręgu stulecia powstania II Rzeczypospolitej Polskiej. Stalowa Wola : Urząd Miasta Stalowej Woli, 2018. P. 593–609.
- Юрейко П. Львівська наукова школа суспільно-економічної історії (1921–1939 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2019. Спецвипуск на пошану професора Романа Шуста. С. 461–477.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Горін Н. О. Буяк, Францишек // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Буяк, Францишек (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
