Бібліографічний список
Бібліографі́чний спи́сок — обмежена за обсягом сукупність бібліографічних записів з простою структурою, без допоміжних покажчиків.
Обов’язковий складник довідкового апарату будь-якої друкованої праці: монографії, дисертації, дипломної або курсової роботи, статті.
Зміст
Характеристика
Бібліографічний список — частина довідкового апарату наукової роботи; пов’язаний з певними фрагментами тексту. Автор використовує його для підтвердження відомостей, а читачі — для довідок та бібліографічного пошуку. Список дає змогу визначити коло джерел за темою, показати зв’язок нових публікацій із попередніми, скласти уявлення про наукову обізнаність автора, перевірити достовірність висновків.
Список містить літературу, яку автор цитував, згадував, опрацьовував. Відображає всі види документів незалежно від форми (способу) їх представлення та носія (друковані матеріали, географічні карти, електронні носії, інформація віддаленого доступу тощо).
При укладанні бібліографічного списку кожен документ має свою бібліографічну характеристику, що складається з кількох елементів: прізвище автора, ініціали; назва; підзаголовки (словник, посібник навчальний); вихідні відомості (місто видання, назва видавництва, рік видання; загальна кількість сторінок у книзі.
Бібліографічний список оформлюють відповідно до державного стандарту.
При укладанні списку літератури можливі різні способи розміщення бібліографічних описів джерел залежно від обсягу, жанру та специфіки наукової праці. На початку списку зазвичай подають законодавчі документи, у яких висвітлено питання, що стосуються теми роботи.
Способи розміщення бібліографічних списків
Найпоширеніші варіанти розміщення бібліографічних описів у списках використаних джерел: алфавітний, алфавітно-хронологічний, хронологічний, нумераційний, систематичний, за видами документів.
- При алфавітному розташуванні бібліографічні описи опрацьованих джерел групують за алфавітом відповідно до першої літери прізвища автора. У документах і виданнях, де автора не вказано, або авторів більше трьох, — за першою літерою назви. Бібліографічні описи, складені мовами з різною графікою групують у два алфавітних ряди: спочатку українською мовою або мовами з кириличною графікою, потім мовами з латинською графікою.
- Алфавітно-хронологічне розміщення — групування бібліографічних описів в алфавітно-хронологічні ряди. Усередині алфавітного ряду описи розташовують за абеткою прізвищ авторів або назв документів, а якщо автор чи назва є тими самими, то їх розміщують за роками видання.
- Хронологічне розміщення — групування бібліографічних описів у порядку їх написання (або видання). Хронологічний принцип дає змогу показати історію вивчення досліджуваного питання (теми). Іноді використовують зворотно-хронологічне розташування джерел, коли автор головну увагу приділяє сучасному становленню теми, яку вивчає.
- Нумераційне розміщення — групування бібліографічних описів відповідно до першого згадування документа в основному тексті. Важливим є принцип послідовності — спочатку на джерело посилаються в тексті, йому надають номер, а вже потім за цим номером зазначають джерело в списку. Таку побудову не рекомендують для великих за обсягом списків використаних джерел.
- При систематичному розташуванні літератури бібліографічні описи групують за галузями знань, окремими темами або за главами, розділами роботи, а в середині кожного розділу — за алфавітом чи в хронологічному порядку.
Розміщення за видами документів — групування бібліографічних списків в особливі розділи, які мають свою специфіку та вимагають інших правил бібліографічного опису: нот, аудіовізуальних матеріалів, патентів і нормативно-технічних документів, бібліографічних посібників, депонованих рукописів, дисертацій, архівних документів тощо. Однак у результаті такого вибору документи одного змісту потрапляють у різні розділи, що ускладнює читачеві пошук необхідних документів.
Джерела
- ДСТУ 7448:2013: Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. 41 с.
Література
- Швецова-Водка Г. М., Сілкова Г. В., Черепуха Л. О. та ін. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики. Київ : Книжкова палата України, 1999. 116 с.
- Вернигора Н. М. Загальна і спеціальна бібліографія. Київ : НВГ Інституту журналістики, 2007. 128 с.
- Швецова-Водка Г. М. Вступ до бібліографознавства. 3-тє вид., випр. та допов. Рівне : Рівненський державний гуманітарний університет, 2011. 231 с.
- Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації: бібліографічний опис документів, анотування документів. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2014. 268 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Головащук А. М., Панчук Д. М. Бібліографічний список // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бібліографічний список (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
