Біле світло

Бі́ле сві́тло — електромагнітне випромінювання видимої частини спектра, що викликає у людей із нормальним сприйняттям кольорів нейтральні відчуття (білого).

Характеристика

Суб’єктивне нейтральне (ахроматичне) відчуття білого світла може бути:

  1. від сонячного випромінювання, від випромінювання «абсолютно чорного тіла» (АЧТ) із колірною температурою ТС = 3000–10000 К (або від нагрітих до близьких температур речовин чи плазми);
  2. від суміші у певних пропорціях трьох монохроматичних основних кольорів світла;
  3. від суміші двох доповняльних кольорів (біле світло можна отримати під час проходження потужних лазерних променів через середовища, коли проявляються нелінійні багатофотонні явища або лавинна йонізація речовин тощо).

Біле світло характеризується сукупністю колірностей при ТС АЧТ від 3000 до 10000 К, які представлені на колірному графіку Міжнародної комісії по освітленню (МКО) як відрізок кривої.

Джерела білого світла

Колориметрія використовує чотири стандартні джерела білого світла А, В, С, D65 — випромінювання АЧТ при корельованих колірних температурах Т68 2855,6; 4874; 6774; 6504 К. Близькі до джерел В і С мають колірні координати:

• пряме сонячне світло (0,3362; 0,3502);

• світло пасмурного неба (0,3134; 0,3275);

• світло північного неба (0,2773; 0,2934).

У системі МКО XYZ введено поняття рівноенергетичного спектра білого світла Е з координатами (0,333; 0,3330) при ТС = 5400 К. У кольоровому телебаченні використовують джерело С із координатами (0,3101; 0,3162) під час формування сигналу яскравості екрана. Формула білого кольору С E’y = 0,299 E’R + 0,587 E’G + 0,114 E’B. E’R,G,B — сигнали основних кольорів МКО (червоного, зеленого і синього). Числові значення дають кореговані співвідношення між сигналами для отримання білого кольору екрана. Спектральний розподіл білого світла (неперервний, лінійчастий чи смугастий спектри) можна визначити під час його пропускання через спектральні прилади.

Література

  1. Джадд Д., Вышецки Г. Цвет в науке и технике / Пер. с англ. Москва : Мир, 1978. 592 с.
  2. Шашлов Б. А. Цвет и цветовоспроизведение. Москва : Книга, 1986. 280 с.
  3. Луизев А. В. Цвет и свет. Ленинград : Энергоатомиздат, 1989. 256 с.

Автор ВУЕ

Ю. А. Пасічник


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Пасічник Ю. А. Біле світло // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біле світло (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.09.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶