Біоценологія
Біоценоло́гія (від біоценоз і грец. λόγος — слово, вчення) — наука, що вивчає походження, структуру, закономірності формування, функціонування й розвитку біоценозів і їх підсистем. Подекуди її розглядають як розділ біогеоценології. Термін 1918 запропонував Г. Ґамс (1893–1976; тепер Чехія — Швейцарія — Німеччина). Біоценологічні дослідження спрямовані на збереження біоти, прогнозування, моделювання розвитку й динаміки біоценозів, їхньої структури, процесів саморегуляції.
Література
- Дубина Д. В., Дзюба Т. П., Ємельянова С. М. та ін. Продромус рослинності України / Ред.: Д. В. Дубина, Т. П. Дзюба. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.
- Дідух Я. П., Борсукевич Л. М., Давидова А. О. та ін. Біотопи степової зони України. Київ–Чернівці : Друк Арт, 2020. 392 с.
- Senterre B., Lowry P., Bidault E. et al. Ecosystemology: A New Approach Toward a Taxonomy of Ecosystems // Ecological Complexity. 2021. Vol. 47. P. 1–20. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1476945X21000386?via%3Dihub
- Куземко А. А., Буджак В. В., Вашеняк Ю. А. та ін. Атлас трав’яних біотопів України / Ред. А. А. Куземко. Чернівці : Друк Арт, 2022. 244 с.
Автор
Покликання на цю статтю: Дзюба Т. П. Біоценологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біоценологія (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України