Бірман, Людвіг Франц Бенедикт
Бі́рман, Лю́двіг Франц Бенеди́кт (нім. Biermann, Ludwig Franz Benedikt; 13.03.1907, м. Гамм, округ Арнсберг, Німеччина — 12.01.1986, м. Мюнхен, Німеччина) — астроном, фізик, член Баварської АН (з 1961).
|
Бірман, Людвіг Франц Бенедикт (Biermann, Ludwig Franz Benedikt) | |
|---|---|
| Народження | 13.03.1907 |
| Місце народження | Гамм |
| Смерть | 12.01.1986 |
| Місце смерті | Мюнхен |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга та Максиміліана |
| Місце діяльності | Німеччина |
| Напрями діяльності | астроном, фізик |
| Відзнака | Золота медаль Королівського астрономічного товариства, медаль Віхерта, медаль Кетрін Брюс |
Зміст
Життєпис
Після закінчення школи навчався в Мюнхенському університеті Людвіга та Максиміліана (1925–1927), Фрайбурзькому університеті (1927–1928) та Геттінгенському університеті (1929–1932).
1932 отримав вчений ступінь доктора філософії, зайнявся викладацькою діяльністю, поєднуючи її з науковими дослідженнями. 1934–1937 викладав в Єнському університеті Фрідріха Шиллера, 1937–1945 — в Берлінському університеті (тепер Гумбольдтський університет Берліна).
1945–1947 обіймав посаду професора в Гамбурзькому університеті.
1947–1958 був директором Інституту фізики в Геттінгені (входить до мережі національних наукових лабораторій «Товариство імені Макса Планка для сприяння розвитку наук» (нім. Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften ) із штаб-квартирою у Мюнхені).
1947–1958 — директор-засновник секції астрофізики Інституту астрофізики Інституту фізики і астрофізики імені Макса Планка в Мюнхені.
1971–1975 — директор Інституту астрофізики ім. М. Планка (Мюнхен).
З 1975 — почесний співробітник цього закладу.
Наукова діяльність
Сфера наукових інтересів ― теорія внутрішньої будови зір, променистого переносу енергії в їхніх надрах, фізика космічної плазми. У 1930-х розробив докладні теоретичні моделі процесів спільного променистого та конвективного переносу енергії від ядра зір до їхніх фотосфер. Обґрунтував можливість існування повністю конвективних зір і дослідив параметри переносу тепла в їхніх надрах.
Розрахував селективні коефіцієнти непрозорості зоряної речовини залежно від хімічного складу надр зір з урахуванням ступеня йонізації хімічних елементів.
Побудував профілі спектральних ліній легких металів залежно від тиску та температури в товщі зір. Оцінив гідростатичну нестійкість зір відповідно до хімічного складу їхніх надр. У результаті цих досліджень було побудовано модель динаміки спалахів нових зір.
Передбачив існування вітру сонячного. Описав динамічні процеси взаємодії корпускулярного випромінювання, емісованого з поверхні Сонця (сонячний вітер), з хвостами комет. Довів, що структуру хвостів комет I типу визначає саме такого роду взаємодія, а не променистий тиск сонячного випромінювання. Оцінив швидкості, концентрації та флуктуації частинок сонячного вітру, використовуючи спостережні ефекти, зумовлені цим вітром у хвостах комет.
1964 висловив та обґрунтував гіпотезу про те, що голови комет оточені протяжними оболонками з нейтрального водню. 1969 це припущення підтвердилося для Беннета комети, а потім і для інших комет.
Низку робіт Бірман присвятив фізиці сонячної хромосфери та корони. Пояснив парадокс аномально високої температури корони Сонця як результат її розігріву акустичними хвилями, що виникають в конвективній зоні Сонця.
Визнання
- член Баварської АН (з 1961)
- член Німецької академії природодослідників «Леопольдина» (з 1972);
- член Національної АН США (з 1976)
Відзнаки на нагороди
- медаль Кетрін Вулф Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1967)
- медаль Віхерта Німецького геофізичного товариства (1973)
- золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1974)
- астероїд (73640) Бірманн, відкритий 05.09.1977, назвали на честь ученого.
Праці
Ludwig Biermann, Arnulf Schlüter: Über die Göttinger Arbeiten zur kontrollierten thermonuklearen Fusion. in: Mitteilungen aus der Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, Heft 3/1957, S. 146–163.
Література
- Ludwig Biermann, Arnulf Schlüter: Über die Göttinger Arbeiten zur kontrollierten thermonuklearen Fusion. in: Mitteilungen aus der Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, Heft 3/1957, S. 146–163.
- Max-Planck-Gesellschaft (Hrsg.): Ludwig Biermann : 1907–1986, München : Generalverwaltung d. Max-Planck-Gesellschaft, Referat Presse- u. Öffentlichkeitsarbeit (1988), Reihe: Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften: Berichte und Mitteilungen ; H. 88,2.
- Richard Wielebinski: Ludwig Franz Benedikt Biermann: The Doyen of German Post War Astrophysics, in: Journal of Astronomical History and Heritage, 18(3), 277–284(2015) online, PDF
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Бірман, Людвіг Франц Бенедикт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бірман, Людвіг Франц Бенедикт (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 18.04.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
