Гепатит А

Гепатит А (застаріле — хвороба Боткіна, інфекційний гепатит, епідемічний гепатит) — захворювання вірусної етіології з фекально-оральним механізмом передачі та переважним ураженням печінки і травного каналу.

Етіологія

Гепатит А викликається РНК-вмісним вірусом, що відноситься до сімейства пікорнавірусів.

Епідеміологія

За оцінками ВООЗ, у світі щорічно реєструється 1,4 млн випадків захворювання на гепатит А. В Україні в останні роки відмічено поступове зниження захворюваності та реєструється від 2 до 3-х тис. випадків захворювання. Захворювання передається при споживанні забруднених продуктів харчування та води або при прямому контакті з інфікованою людиною. У рідкісних випадках можливий також парентеральний шлях зараження (при переливанні донорської крові).

Патогенез

Вірус потрапляє в організм людини через слизову ШКТ, розмножується в ендотелії тонкої кишки, мезентеріальних лімфатичних вузлах, потім гематогенно потрапляє в печінку, де проникає в ретикулогістіоцитарні клітини Купфера, в паренхіматозні клітини печінки (гепатоцити) та ушкоджує їх. Надалі збудник надходить з жовчю в кишечник і виділяється з фекаліями з організму хворого.

Клініка

Гострий вірусний гепатит А може клінічно проявлятися в різних формах: жовтянична, безжовтянична, інапарантна (субклінічна). Інкубаційний період від від 7 до 50 днів. Захворювання зазвичай перебігає в жовтяничній формі, яка розпочинається гостро. Найбільш характерними симптомами переджовтяничного періоду є підвищення температури тіла, частіше вище 38°, озноб, головний біль, слабкість, зниження апетиту, нудота, блювання, болі в животі. Відзначається відчуття тяжкості в правому підребер'ї. До кінця преджовтяничного періоду сеча стає темною (колір пива). Спостерігається знебарвлення калу, з'являється субіктеричність склер, що свідчить про перехід хвороби в жовтяничну стадію. У 2–5 % хворих жовтяниця є першим симптомом захворювання.

Жовтяниця нapостає швидко, досягаючи максимуму протягом тижня. З появою жовтяниці ряд симптомів переджовтяничного періоду слабшає й у значної частини хворих зникає, при цьому довше зберігається слабкість і зниження апетиту. Іноді зберігається відчуття тяжкості в правому підребер'ї. Розміри печінки збільшені, вона має гладку поверхню, дещо ущільнену консистенцію. Спостерігається збільшення селезінки. Хронічні форми захворювання зазвичай не розвиваються.

Діагностика

Найефективнішим методом діагностики, поряд із загальноклінічними та епідеміологічними даними, є виявлення в сироватці крові антитіл до вірусу гепатиту А за допомогою імуноферментного (ІФА) або радіоімунного (РІА) аналізу. Можлива діагностика імунохроматографічним методом (швидкий тест) на виявлення антигену вірусу гепатиту А.

Лікування

У лікуванні провідну роль відіграє дезінтоксикаційна терапія, ентеросорбенти, ферментні препарати, дієтотерапія, в тяжких випадках — глюкокортикостероїди.

Прогноз у хворих на гепатит А зазвичай сприятливий.

Профілактика

Покращення санітарно-гігієнічних умов довкілля, безпека харчових продуктів та води, дотримання правил особистої гігієни, а також імунізація є найефективнішими засобами боротьби з вірусним гепатитом А. Також створені ефективні вакцини, що захищають від гепатиту А, які являють собою вбиті віруси гепатиту А і володіють високою імуногенністю. В Україні щеплення проти вірусного гепатиту А належить до числа рекомендованих за станом здоров’я для осіб з хронічними ураженнями печінки (інфекційного та неінфекційного ґенезу) та при трансплантації печінки, а також для персоналу установ громадського харчування та підприємств харчової промисловості, персоналу служб спеціального призначення (оперативні служби); персонал з обслуговування водоочисних споруд, водопровідних мереж; для осіб, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю гепатиту A; особи, які спілкувалися з хворим на гепатит в осередках інфекції тощо.

Література

  1. Інфекційні хвороби / За ред. М. Б. Тітова. Київ : Вища школа, 1995. 566 с.
  2. Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Ю. В. Лобзина. 3-е изд., доп. и перераб. Санкт-Петербург : Фолиант, 2003. 1036 с.
  3. Шувалова Е. П., Белозеров Е. С., Беляева Т. В. и др. Инфекционные болезни. 8-е изд., перераб. и доп. Санкт-Петербург : СпецЛит, 2016. 782 с.
  4. Інфекційні хвороби / За ред. О. А. Голубовської. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Медицина, 2018. 686 с.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Боднар В. А., Руденко С.С. Гепатит А // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гепатит А (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶