Грип (Жаботинська Н. В., Кіреєв І. В.)
Грип (лат. influenza, фр. grippe) — гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом грипу. Вірус передається від людини до людини повітряно-краплинним (через кашель, чхання) шляхом або через близький контакт.
Зміст
Історична довідка
Іспанський грип або «іспанка» (1918–1920) був наймасовішою пандемією грипу за всю історію людства (за кількістю тих, що заразилися та за кількістю померлих). Остання пандемія «свинячого» грипу A/H1N1 спостерігалась в березні-квітні 2009.
Епідеміологія
Щороку в Україні реєструють близько 6 млн. інфекційних захворювань, 98% з яких припадає на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції.
Етіологія
Збудники грипу належать до різних родів Influenzavirus A, В і С сімейства Orthomyxoviridae. Віруси грипу — відносно великі сферичні, рідше овальної форми часточки, рідше можуть мати форму ниток. Над оболонкою вірусу піднімаються два типи «шипів» (специфічні білки) — гемаглютинін (Н) і нейрамінідаза (N), які є факторами агресії вірусу грипу.
Патогенез
Вхідними воротами для вірусу грипу є епітелій дихальних шляхів, в яких вірус розмножується близько 4–6 годин. Лавиноподібний вихід зрілих віріонів супроводжується масовою загибеллю клітин, що клінічно проявляється запальними явищами дихальних шляхів та інтоксикацією. Внаслідок інтоксикації розвивається характерне пошкодження судин, що збільшує вірогідність розвитку кровотеч.
Клініка
Короткий інкубаційний період (від 10–12 годин до 7 діб). Захворювання починається з раптового підйому температури тіла (більше 38 °C); з’являються біль у горлі, кашель, утруднене дихання, нежить; симптоми інтоксикації: головний біль, біль та ломота у м’язах і суглобах; загальна слабкість; втрата апетиту. При контактному шляху передачі можуть з’являтись нудота, блювота, діарея. Найпоширенішим ускладненням грипу є пневмонія, яка підтверджується рентгенологічно.
Діагностика
Для експрес-діагностики застосовуються швидкі тести для визначення антигенів вірусу грипу в секретах (виділеннях) з носу. Для точнішої діагностики вірусу грипу проводиться визначення РНК вірусу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Лікування
Не займатися самолікуванням. Негайно потрібно звернутися до лікаря.
Для впливу безпосередньо на вірус рекомендовані препарати з групи інгібіторів нейрамінідази (озельтамівір, занамівір, перамівір), а також інші противірусні засоби – баклоксавіру марбоксіл.
Для зниження температури (якщо вона вище 38,5 оС) рекомендовані жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен). Рекомендована симптоматична фармакотерапія: від болю в горлі — місцеві антисептичні засоби без подразнюючого ефекту; від нежитю — деконгестанти (ксилометазолін оксиметазолін, нафазолін та ін.); від кашлю — відхаркувальні (на рослинній основі) та муколітичні (ацетилцистеїн, карбоцистеїн, бромгексин, амброксол) засоби.
Прогноз у хворих на грип без супутньої патології цілком сприятливий.
Профілактика
Методом профілактики захворювання на грип є вакцинація. Передусім щеплення рекомендовано людям, які входять до груп ризику: медпрацівникам; вчителям; дітям віком до п’яти років; вагітним; літнім людям віком від 60 років; пацієнтам із хронічними захворюваннями; усім, хто працює в місцях скупчення людей. Вакцинуватися бажано до початку циркуляції вірусів грипу (у вересні-жовтні), щоби утворилися імунітет і достатня кількість захисних антитіл.
Щороку Всесвітня організації охорони здоров’я створює прогноз, які штами вірусу грипу ймовірно будуть циркулюватимуть в новому епідсезоні, на основі якого щороку створюються вакцини для профілактики грипу в конкретному епідсезоні. Вакцини бувають трьох- або чотирьохкомпонентні залежно від типу циркулюючого вірусу грипу. 2019 почались клінічні випробування універсальної вакцини.
Додатково
Ефективність теплових процедур, фітотерапії, вітамінів, інтерферонів, гомеопатичних препаратів, антибіотиків для профілактики грипу не доведено.
Література
- Ten Things you Need to Know About Pandemic Influenza // Weekly Epidemiological Record. 2005. Vol. 80. № 49–50. P. 428–431.
- Грип та гострі респіраторні інфекції. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах: наказ МОЗ України від 16.07.2014 р. № 499 // Актуальная инфектология. 2014. № 3. С. 123–191.
- Грип. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги дорослим та дітям: наказ МОЗ України від 16.07.2014. № 499 // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 2015. № 1. С. 52–58.
- Шлапак І. П., Голубовська О. А., Галушко О. А. Грип: клініка, діагностика та інтенсивна терапія // Острые и неотложные состояния в практике врача. 2015. № 5. С. 53–62.
- Uyeki T. M., Bernstein H. H., Bradley J. S. et al. Clinical Practice Guidelines by the Infectious Diseases Society of America: 2018 Update on Diagnosis, Treatment, Chemoprophylaxis, and Institutional Outbreak Management of Seasonal Influenza // Clinical Infectious Diseases. 2019. Vol. 68. Is. 6. P. e1–e47.
- Nguyen H. Influenza Treatment & Management // Medscape. 2020. URL: https://emedicine.medscape.com/article/219557-treatment
Автори ВУЕ
Див. також
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.06.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
Покликання на цю статтю: Жаботинська Н. В., Кіреєв І. В. Грип (Жаботинська Н. В., Кіреєв І. В.) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Грип (Жаботинська Н. В., Кіреєв І. В.) (дата звернення: 13.05.2024).
