Дассен, Джо
Дассе́н, Джо (фр. Dassin, Joe; справжнє ім’я — Джозеф Айра (фр. Joseph Ira); 05.11.1938, м. Нью-Йорк, США — 20.06.1980, м. Папеете, о-в Таїті, Французька Полінезія, похований у Голлівуді, США] — естрадний співак, композитор, автор і виконавець пісень. Син кінорежисера Ж. Дассена.
|
Дассен, Джо (Joe Dassin) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Джозеф Айро |
| Справжнє прізвище | Дассен |
| Народження | 05.11.1938 |
| Місце народження | Нью-Йорк |
| Смерть | 20.08.1980 |
| Місце смерті | Французька Полінезія |
| Місце поховання | Голлівуд |
| Alma mater | Мічиганський університет |
| Напрями діяльності | музика, композитор |
| Традиція/школа | шансон |
Зміст
Життєпис
Народився у мистецькій родині режисера та скрипальки. Дід був емігрантом з м. Одеси (тепер Україна). Батько зазнав переслідувань в епоху маккартизму. 1951 родина змушена залишити США та виїхати до Європи.
Дассен навчався в Італії, Швейцарії, Франції. Закінчив 1955 ліцей у м. Греноблі (Франція). Відтоді навчався в Мічиганському університеті в м. Енн-Арбор (штат Мічиган, США), спочатку на медичному факультеті, згодом на факультеті антропології та етнології, який закінчив 1960. Викладав 1960–1962 на цьому факультеті. 1962 захистив докторську дисертацію з етнології «Джерела середземноморської культури».
Знімався в кіно у ролях другого плану. Писав оповідання англійською мовою (публікувалися в американських журналах; окремою книжкою вийшли друком 2013).
Творчість
Як виконавець пісень вирізнявся елегантністю, романтичністю, відчуттям стилю. Мав приємний м’який баритон.
З 1965 записував диски пісень (з них 4 — золоті). Виступав із концертами у залах багатьох міст Франції (зокрема 1969, 1974, 1979 у паризькій «Олімпії»), а також у Греції, Німеччині, Іспанії, Польщі, Канаді, країнах Південної Америки та Близького Сходу та інших. 1979 гастролював у СРСР.
Виконавець близько 250 пісень, серед яких: «Les Champs-Élysées» («Єлисейські поля»; 1969), «Si tu t’appelles mélancolie» («Якщо ти звешся меланхолія»; 1974), «L’Été indien» («Індійське літо»), «Salut» («Привіт»), «Ma musique» («Моя музика»; усі — 1975), «Le Jardin du Luxembourg» («Люксембурзький сад»; 1976).
Автор пісень «Mais la mer est toujours bleue» («Але море завжди синє»; 1971), «Et si tu n’existais pas» («Якби не було тебе»), «Il faut naître à Monaco» («Треба народитися в Монако»; обидві — 1975), «À toi» («За тебе»), «Le Café des trois colombes» («Кафе трьох голубок»), «Comme disait Valentine» («Як казала Валентина»; усі три — 1976) та ін.
На початку 1970-х пісні Дассена посідали перші місця хіт-парадів у Франції. Версії пісень Дассена створені не лише французькою, а й англійською, грецькою, іспанською, італійською, німецькою, російською, японською мовами. Українською мовою 2014 створено версію пісні «Якби не було тебе», яку виконали В. Бронюк (нар. 1979; Україна) і гурт «ТіК» («Тверезість і культура»).
Пісні Дассена популярні й після його смерті, їх виконують інші співаки.
Нагороди та визнання
Нагороджений Великою премією диска Академії імені Ш. Кро (1969).
На честь співака поставлено музичні комедії «Джо Дассен, велике музичне свято» (Канада, 2006), «Салют, Джо» (Франція, Бельгія, 2007–2009).
Син співака Ж. Дассен поставив 2010 музичну комедію «Джо Дассен, одного разу...», присвячену пам’яті батька.
Додатково
Як писала у книжці «Невідомий Дассен» журналістка Б. Трюк (яка була особисто знайома зі співаком), Дассен казав, що не знає свого справжнього прізвища. Коли діда співака, який у 12-річному віці приїхав до США з м. Одеси, співробітник служби еміграції попросив назвати його прізвище, той пробурмотів «російське, дуже довге, дуже складне й незрозуміле для американського вуха» прізвище. «Це дуже важко вимовити, — сказав йому американський службовець. — З таким ім’ям ти не знайдеш місця під сонцем. Від сьогодні тебе звати Дассен!» Зрештою, дід забув своє справжнє прізвище, тому воно залишилося таємницею для онука.
Твори
- Р о с. п е р е к л. — Подарок для Дороти. Москва : Эксмо, 2017. 185 с.
- Ф р а н ц. п е р е к л. — Cadeau pour Dorothy. Paris : Flammarion, 2013. 216 p.
Література
- Truck B. Joe Dassin inconnu. Paris : Michel Lafon, 1996. 264 р.
- Toutan R. Joe Dassin: dernier secrets. Monaco : Les Éditions du Rocher, 2010. 240 p.
- Cassati S. Joe Dassin et on s’aimera encore. Bernay : City, 2020. 288 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова C. В. Дассен, Джо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дассен, Джо (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
