Декларація про державний суверенітет України

Фівцвц4.jpg
Декларація про державний суверенітет України.jpg

Деклара́ція про держа́вний сувереніте́т Украї́ни — політико-правовий документ, прийнятий Верховною Радою УРСР 16.07.1990, у якому проголошувалися державний суверенітет України, самостійність, повнота і неподільність влади в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Характеристика

Відповідно до Декларації єдиним джерелом державної влади у республіці було визнано народ України, який включає громадян республіки всіх національностей. У Декларації про державний суверенітет України проголошено комплекс базових принципів державотворчого процесу націлених на розбудову правової держави та демократичного суспільства:

  • регулювання діяльності держави правовими нормами, закріпленими в Конституції;
  • формування державної влади на основі принципу її розподілу на виконавчу, законодавчу та судову;
  • забезпечення захисту інтересів громадян перед державною владою, функціонування прокурорського нагляду за виконанням законів;
  • гарантування громадянам Української РСР прав і свобод, які передбачені Конституцією республіки та нормами, визнаними Україною;
  • забезпечення рівності перед законом усіх громадян республіки незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин;
  • створення умов для збереження державної монополії на верховну владу в політичному співтоваристві — від імені всього народу може виступати лише виключно Верховна Рада УРСР;
  • проголошення землі, її надр, повітряного простору, водних та інших ресурсів, які знаходяться в межах території Української РСР власністю її народу та матеріальною основою суверенітету республіки;
  • визнання плюралізму власності, забезпечення захисту всіх форм власності;
  • гарантування екологічної безпеки громадян, піклування про генофонд народу, його молодого покоління;
  • забезпечення національно-культурного відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя;
  • проголошення права на власні Збройні Сили, визначення порядку проходження військової служби громадянами республіки;
  • задекларування наміру України стати у перспективі постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї;
  • проголошення України суб’єктом міжнародного права, рівноправним учасником міжнародного спілкування, який активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах;
  • визнання Україною переваги загальнолюдських цінностей над класовими, пріоритету загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права.

Декларація заклала основи повноцінного суверенітету республіки шляхом проголошення землі, її надр, повітряного простору, водних та інших ресурсів, які знаходяться в межах території Української РСР, власністю її народу; визначила фундаментальні принципи розбудови правової держави та процесу формування і розвитку інститутів державної влади; стала юридичною базою для реформування та модернізації вітчизняного законодавства; сприяла консолідації народу України та процесові становлення громадянського суспільства; задекларувала вектори та принципи поведінки республіки на міжнародній арені; окреслила контури стратегії подальшого розвитку української держави.

Відео

Джерела

Декларація про державний суверенітет України № 55-XII 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. № 31. Ст. 429. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text

Література

  1. Бойко О. Д. Історичні обставини прийняття Декларації про державний суверенітет України // Людина і політика. 2002. № 4. С. 63–70.
  2. Бойко О. Д. Нариси з новітньої історії України (1985–1991 рр.). Київ : Кондор, 2004. 357 с.
  3. Декларація про державний суверенітет України. Історія прийняття, документи, свідчення / Відп. ред. Я. Зайко. Житомир : Рута, 2010. 868 с.
  4. Омарова А. А. Правовий статус Української РСР за Декларацією про державний суверенітет України // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2015. Вип. 16 (1). С. 18–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2015_16(1)__6

Автор ВУЕ

О. Д. Бойко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бойко О. Д. Декларація про державний суверенітет України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Декларація про державний суверенітет України (дата звернення: 4.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.07.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶