Біографістика:Про елементи довідковості у біографічних статтях

• У дефініціях до біографічних статей зазвичай вказують державну, а не національну належність.
• Якщо творча діяльність здійснюється двома або більше мовами, то це обумовлюють у дефініції (наприклад, «український письменник, пише російською мовою»).
• У дефініціях до статей про зарубіжних діячів у деяких випадках, окрім зазначення державної належності, подають відомості про національне походження (наприклад: «Растреллі Варфоломій Варфоломійович (1700–1771) – російський архітектор італ. походження»).
• Вчене звання і науковий ступінь діяча (лише найвищі) наводять у дефініції або відразу після неї, після зазначення сфери діяльності (наприклад, за наявності звання академіка або члена-кореспондента НАН України не зазначають ступені і звання: доктор наук, професор, старший науковий співробітник, заслужений діяч науки (науки і техніки, мистецтва) тощо).
• Усі відомості про звання і ступені датують у дужках (зазначають рік присвоєння).
• У статтях про академіків та членів-кореспондентів національних академій наук відомості про академічні звання і роки їх присвоєння подають за таким стандартом: акад. НАН України (1958); чл.-кор. НАН України (1961); акад. НАН України (1967; чл.-кор. з 1956).
• Якщо особа є одночасно академіком галузевої академії, це зазначають разом із датою присвоєння звання.
• У тексті статті про академіка або члена-кореспондента слово «професор» може бути згадане, коли воно означає посаду, яку обіймав / обіймає діяч науки. Це стосується й інших посад на кшталт «старший науковий співробітник».
• Тему докторської або магістерської дисертації наводять лише:
  • у статтях, присвячених найвидатнішим діячам науки;
  • у разі, якщо дисертація виявилася видатним внеском у науку, науковим відкриттям.
• У статтях про зарубіжних діячів зазначають, як правило, лише членство у національних академіях або у відповідних їм наукових установах (наприклад, у Лондонському королівському товаристві). У статтях про зарубіжних учених, обраних іноземними членами НАН України, ці відомості подають обов’язково (з датою).
• Для військових діячів вказують найвище для особи звання.
• Відомості про премії розміщують або наприкінці статті (перед бібліографією), або у її тексті у зв’язку з тими досягненнями, за які присуджені премії.
• Відомості про премії зазначають коротко, як правило, без слова «лауреат». Наприклад: Національна премія України ім. Шевченка (1965).
• Дворянсько-аристократичний титул (герцог, маркіз, князь, граф, барон тощо) зазначають на початку статті, після дат народження і смерті, але перед дефініцією. Прізвиська історичних діячів наводять згідно з історичною традицією (наприклад, Всеволод Велике Гніздо, Карл Сміливий, Іван IV Грозний).