Біографістика:Типові схеми біографічних статей (загальні положення)

• Назву статті зазвичай становить прізвище діяча. Прізвище набирається півжирним шрифтом.
• Для деяких діячів минулого, а також для монархів і голів релігійних течій / церков назву статті становить ім’я.
• Для всіх діячів зарубіжних країн, після назви статті в дужках подають прізвище чи ім’я в оригінальному написанні (для болгарських і сербських прізвищ / імен лише тоді, коли їх написання відрізняється від українського).
• Прізвища та імена діячів Росії дають в українському написанні.
• Якщо назвою статті є псевдонім (літературний, артистичний, партійний та ін.), то в статті одразу після назви зазначають справжнє прізвище, ім’я та по батькові / друге ім’я діяча.
• Якщо діяч (іноземний) має кілька імен, наводять усі його імена.
• Прізвище набирається півжирним, ім’я – світлим.
• Дати народження і смерті (число, місяць, рік). (*Про зазначення дат у різних календарних стилях див. підрозділ «Дати»).
• Місця народження і смерті / поховання; якщо місце смерті не збігається з місцем поховання, цей момент обумовлюють. Наприклад: «Шелест Петро Юхимович (14.02.1908, смт Андріївка Балаклійського р-ну Харків. обл. – 22.01.1996, Москва, РФ, похов. у Києві)…».
• Місця народження та смерті зазначають відповідно до адміністративно-територіального поділу, чинного на момент підготовки біографічної статті, й враховують таку систему підпорядкування:
  • населений пункт;
  • адміністративна одиниця ІІ рівня (в умовах України – район);
  • адміністративна одиниця ІІІ рівня (в умовах України – область);
  • держава (якщо діяч народився чи помер за межами країни, яку він представляє);
  • для великих міст – адміністративних центрів вказувати нижні рівні не треба. Наприклад: Франклін (Franklin) Бенджамін (17.01.1706, м. Бостон, округ Саффолк, шт. Массачусетс, – 17.04.1790, м. Філадельфія, штат Пенсильванія)…
• Дефініція: державна належність, за потреби – національність; основна сфера діяльності (професія, рід занять, спеціальність); вище звання або вчений ступінь (із зазначенням року присвоєння).
• Подвійні визначення, що стосуються часів СРСР – «український радянський», «російський радянський» і т. п. не використовують.
• Дефініції формулюють приблизно так: «український фізик, фахівець з оптики, акад. НАН України (1958)»; «французький письменник»; «американський геолог, за походженням – ірландець», «політичний діяч часів СРСР».
• Характеристика діяча у дефініції за потреби може бути ширшою, ніж звичайно, але не повинна нагадувати вступний розділ статті. Зокрема, після зазначення наукової або іншої спеціалізації діяча наводять стисле формулювання основного внеску, здійсненого у відповідній царині. Наприклад, у дефініції про данського ученого Нільса Бора: «фізик, перший творець теорії атома, один з основоположників квантової механіки».
• Епітети на кшталт «великий, видатний, значний, видний, відомий, прогресивний, реакційний» не використовують.
• Освіта: зазначають вищий або інший навчальний заклад, що його закінчив діяч, рік випуску, спеціальність: «Київський політехнічний інститут (1965), інженер-електромеханік».
• Відомості про вчителів наводять лише за умови, якщо вчитель був основоположником наукової школи, художнього напряму тощо. Наприклад, у статті про С. Ріхтера зазначають, що він закінчив Московську консерваторію за класом Г. Нейгауза.
• Найважливіші факти особистої біографії (з датами): від початку самостійної праці й до кінця життя: відомості про те, де (у якому місті або містах) жив і працював діяч, яку наукову, політичну, педагогічну або іншу роботу вів, основні посади тощо.
• У разі потреби зазначають родинні стосунки (син, брат і т. п. іншого діяча, про якого є стаття в енциклопедії), наводять прізвище та ініціали, наприклад: «син М.М. Боголюбова».
• Розгорнуту оцінку діяльності дають у ході викладу матеріалу. У заключній частині статті наголошується на результативності внеску діяча.
• У статтях про діячів науки і мистецтва або спочатку подають основні факти біографії, а потім – докладнішу характеристику творчої діяльності, або весь матеріал викладають хронологічно. У статтях про найвидатніших діячів перевагу надають першому варіанту.
• Основні наукові праці, теорії, відкриття та винаходи діяча; значні удосконалення у сфері виробництва, будівництва, військової справи та ін.; найважливіші твори літератури, мистецтва тощо (усі відомості – з датуванням і короткою характеристикою).
• У тексті дають посилання на інші статті енциклопедії, в яких детальніше описуються вчення, теорії, закони, машини, прилади тощо, створені, відкриті або розвинені діячем.
• Відомості про депутатство розміщують у завершальній частині статті, перед відомостями про найвищі нагороди. При цьому вказують номер скликання Верховної Ради із зазначенням років: «народний депутат України 3–4 скликань (1998–2006)».
• Найвищі нагороди (ордени), найвищі премії, у т. ч. міжнародні.
• Відомості про премії розміщують, як правило, у заключній частині статті, перед відомостями про ордени. Якщо премія стосується певного твору, відкриття і т. п., відомості про неї дають у тексті статті, безпосередньо після назви здобутку, за який присуджено премію.
• У розлогих за обсягом статтях назви творів з відповідною характеристикою включають до загального викладу життєвої й творчої біографії діяча.
• Назви творів іноземних діячів подають мовою оригіналу.
• У бібліографічному списку зазначають окремі твори, збірки основних творів чи зібрання творів особи, якій присвячена стаття, видані мовою оригіналу і обов’язково видання творів в українському перекладі (якщо такі існують).
• У списку літератури подають найвагоміші історіографічні джерела, присвячені життєвому шляху та діяльності діяча.
• Ілюстративний матеріал (портрет; документальні та художні ілюстрації, що характеризують життєвий і творчий шлях діяча).