Довідковість статей

Загальні положення

• Довідковість статей, насичення їх достовірним фактичним і статистичним матеріалом сприяє підвищенню наукового рівня енциклопедії.
• Статті енциклопедії, для яких розроблені типові схеми, повинні, як мінімум, містити довідкові відомості в обсязі, передбаченому цими схемами.
• У статтях енциклопедії не допускається наведення випадкових неперевірених фактичних даних.
• При відборі фактичного матеріалу слід враховувати його наукову актуальність, відповідність сучасному рівню вивчення питання, ґрунтовність висновків та узагальнень. Конкретні відомості й факти не повинні підмінятися загальними міркуваннями та оцінками. Слід не перенавантажувати статті фактичним матеріалом.
• Статті не мають містити загальних та надмірно емоційних характеристик.
• У статтях не слід допускати химерних фраз, складних чи розпливчатих формулювань, перевантаження вузькоспеціальними термінами; при користуванні останніми – пояснювати їх за першої згадки (в контексті фрази або в дужках).
• Неприпустимим є повідомлення відомостей у загальній формі, без точних дат, цифр та інших фактичних даних.
• У всіх статтях (наприклад, із питань науки й техніки, про окремі наукові дисципліни, про галузі промисловості, транспорту, сільського господарства, права та найважливіші правові інститути, про жанри і види літератури, мистецтва та ін.) відомості про Україну подаються у загальносвітовому контексті як про питому частку загальноєвропейського простору.
• Статті про зарубіжні держави, статті про галузі науки і галузі техніки повинні містити хронологічні таблиці.
• У статтях про річки слід вказувати міста, розташовані на цій річці.
• У статтях, присвячених міжнародним організаціям, дають перелік усіх країн, що входять до цих організацій.
• У статтях про міжнародні договори, конвенції, угоди дають перелік усіх країн-підписантів; у бібліографії зазначають, де опублікований текст договору (угоди, конвенції). В окремих випадках (наприклад, якщо кількість країн – учасниць організації – або країн, що підписали документ, доволі значна) дозволяється згадати лише головні країни або організації.
• Статті з природничих та технічних наук потребують особливої ретельності дефініювання з урахування принципу доступності широкому колу читачів.
• Статті, що стосуються простих понять вищої математики, повинні мати вступну частину, яка дає змогу розібратися у значенні цих понять читачам, незнайомим з вищою математикою. Складніші питання вищої математики слід описувати на рівні, доступному читачам, знайомим з елементами аналітичної геометрії та математичного аналізу в обсязі програми вищих навчальних закладів.
• Статті про метали, мінерали, машини, товари і т. п. окрім опису повинні містити також фактичні відомості про рівень або зростання виробництва в тих випадках, коли немає загальних статей, які висвітлюють ту або іншу галузь виробництва. За наявності таких статей – на них дається посилання.
• Дані про чисельність населення в Україні та її адміністративно-територіальних одиницях зазначаються з обов’язковим посиланням на останній офіційний перепис; дані про чисельність населення в іноземних державах, адміністративно-територіальних одиницях та населених пунктах – на останні статистичні дані із зазначенням джерела.
• У статтях про заклади вищої освіти зазначається кількість викладачів, професорів і студентів, кількість кафедр, кабінетів і лабораторій, а за необхідності – наявність науково-допоміжних установ (бібліотеки тощо). Подаються також відомості про основні видання закладу.
• Дані про кількість книг у бібліотеках і т. п. подаються в округлених цифрах (наприклад: «понад 450 тис.»).
• Біографічні статті обов'язково повинні містити точні дати не лише року, але й дня, місяця народження та смерті діяча, а також дані про місця народження та смерті (за винятком біографій діячів, щодо яких відсутні точні дані про дати та місця народження і смерті). Датуються також посади, які обіймав діяч, його праці, подаються роки обрання до академій, присвоєння почесних звань, нагородження орденами та найважливішими преміями.
• Для посилення інформативності та пізнавального значення рекомендується у статтях історичного, географічного та іншого характеру, тематика яких знайшла яскраве втілення у видатних творах літератури і мистецтва, наводити наприкінці статті (перед бібліографією) стислі довідки про визначні твори світової літератури та мистецтва, що тематично пов'язані із змістом даної статті. Текст таких доповнень до статті готує профільний науковий відділ, відповідальний за статтю.
• Усі дані, що наводяться у статті, ретельно перевіряє редактор, у разі виявлення розбіжностей редактор зобов’язаний ухвалювати рішення після консультації з авторитетними фахівцями.

Статистика

Статистичний матеріал є вагомою складовою універсального довідкового видання. Відтак, наведені цифри повинні не лише характеризувати сучасний стан явища, але й містити порівняльні дані, що характеризують динаміку розвитку.

• Статистичні дані, що наводяться в статтях ВУЕ, мусять бути достовірними і найсучаснішими.
• Для оприлюднення рекомендовано опубліковані офіційні першоджерела; при користуванні іншими джерелами проводиться відбір найвірогідніших і найавторитетніших. За потреби увиразнюється характер (природа) наведених статистичних даних (наприклад: перепис, оцінка).
• Статистичні відомості слід наводити у динаміці (порівняно з минулими періодами).
• Статистичні характеристики того самого явища в різних частинах статті (напр., територія країни, сума земельних угідь) або в кількох взаємопов’язаних статтях (напр., дані про населення певного міста у статті про країну і в статті про саме місто) мають бути ідентичними. Усі можливі розбіжності мають бути виправдані, а читачеві зрозумілі їх причини (різна методика обліку, використання пізніших або уточнених даних, остаточних замість попередніх і т. д.). Якщо виникає необхідність використання у статті попередніх даних, це зазначають.
• Пояснень потребують уточнені дані з огляду на плин часу (напр., якщо наводяться уточнені дані, які відрізняються від наведених у раніше підготовлених томах). Якщо у статтях наводяться нові уточнені дані, які суперечать аналогічним, опублікованим у статтях попередніх томів, слід зазначати: «(за останніми уточненими даними зі вказівкою на дату), (за даними такого-то джерела), (за іншими джерелами наводяться такі дані)».
• Статистичний матеріал подається, як правило, округлено, залежно від масштабу явища – в мільйонах, тисячах, одиницях (у разі потреби – з десятими долями). Цифра округлюється у бік збільшення, якщо в десятих (або сотих) долях прийнятої одиниці вимірювань вона більше 0,5; якщо ж менше за 0,5 – округлюють у бік зменшення.
• Увесь статистичний матеріал подається, як правило, в одиницях метричної системи.
• При переведенні в метричні одиниці вимірювання одиниць вимірювань інших систем враховуються існуючі суперечності у трактуванні того самого терміна (тонна, фунт і т. п.).
• Якщо цифри зазначаються не в метричних, а в інших широко відомих одиницях (наприклад, швидкість руху суден – у вузлах), то в дужках слід зазначити переведення у метричні одиниці (у наведеному прикладі – км/год).
• Факти або цифри, наведені у статті, обов'язково датуються. У енциклопедичних статтях не використовується датування на кшталт: «На даний час», «Тепер», «Останнім часом», «Останніми роками», «Минулого року», «Наступного року», «У минулому». У кожному випадку слід наводити конкретні дані із зазначенням часу, до якого вони відносяться. Відповідно до характеру наведених даних, допускається укрупнене датування (зазначення століття, початку століття, середини століття, кінця століття, десятиліття).
• При повторенні в тексті низки цифр, що відносяться до того самого періоду і виражаються в одній системі одиниць вимірювань, вказівка на дату і одиницю вимірювання не повторюється поряд із кожною цифрою, а подається на початку всієї низки цифр. Якщо невелика кількість цифр із зазначеного переліку стосується іншого періоду або подається в іншій одиниці вимірювань, вказівки на ці винятки наводять у дужках після кожної цифри.
• Відомості, як правило, наводяться за рік, а не за певну його частину.

Статистичні таблиці

• Статті про іноземні держави, про галузі промисловості й сільського господарства, як правило, повинні супроводжуватися статистичними таблицями та діаграмами.
• Статті про економіку окремих держав, про економіку областей та районів України, про галузі економіки повинні, по можливості, мають містити статистичні таблиці.
• Форма таблиць має сприяти насиченню статей наочним статистичним матеріалом і полегшити читачеві знаходження відповідних показників.
• При побудові статистичних таблиць необхідно керуватися такими положеннями: – кожна таблиця повинна мати відповідну її змісту назву (заголовок);
  • якщо до статті подаються дві (або більше) таблиці, їх слід нумерувати;
  • на таблиці обов'язково подається посилання у тексті статті: «див. таблицю» або «див. табл. 1, табл. 2» і т. д.;
  • якщо всі цифри, зазначені у таблиці, стосуються одного періоду (року і т. п.) і виражені в одній одиниці вимірювання, необхідно і те, і інше включити до заголовка таблиці;
  • не варто переобтяжувати таблицю включеннями до неї другорядних та малозначущих об'єктів;
  • абсолютні цифрові показники таблиці можуть супроводжуватися відповідними рядами відносних цифр (у відсотках) у випадках, коли останні уможливлюють читачеві розуміння тексту чи аналіз явища;
  • автор і редактор зобов'язані чітко відстежувати правильність підсумкових (сумарних) даних, що наводяться у таблиці як в абсолютному, так і у відносному (у відсотках) вираженні;
  • розташування по вертикалі об’єктів, для яких даються горизонтальні ряди цифр, має бути підпорядковане певній системі (за абеткою об'єктів, за ступенем їх значущості, яка визначається низхідним порядком цифр в одній з вертикальних граф таблиці і т. д.);
  • горизонтальні ряди цифр у таблиці мають бути присутні в кожній вертикальній графі. У разі відсутності явища для тієї або іншої графи, або якщо відомості про нього вимірюються менш ніж половиною прийнятої для таблиці одиниці вимірювання, у відповідній графі проставляється знак «–» (тире); у разі відсутності відомостей про явище для тієї або іншої дати у відповідній графі проставляється знак «...» (три крапки).
• Статистичні таблиці супроводжуються в тексті статті висновками, обґрунтованими на матеріалі таблиць. Однак висновки не слід підміняти переказом самого змісту таблиць.
• Усі другорядні та малозначимі об'єкти у таблиці повинні групуватися в одну рубрику – «інші».
• Потрібно уникати повторення в тексті тих цифр, які зазначаються у статистичній таблиці. Проте допустимо, наприклад, спираючись на абсолютні цифри, що наводяться в статистичній таблиці, користуватися в тексті відносними даними (наприклад, процент зростання, питома вага і т. п.), що ілюструють те або інше твердження автора.
• Необхідне критичне ставлення до даних статистики, офіційної та неофіційної. У необхідних випадках автор має супроводжувати наведені ним цифри поясненнями.

Дати

Кожна подія або історичне явище, яке згадується в статтях, обов'язково датується. Датування має ґрунтуватися на найвірогідніших джерелах. Залежно від важливості події або явища, а також від наявності науково перевірених хронологічних даних, застосовуються такі основні види датування:

• • зазначення точного календарного часу події (явища): року, місяця, числа, а іноді також і часу доби (години, хвилини);
  • зазначення року або року і місяця;
  • зазначення століття або століття і десятиліття;
  • зазначення тисячоліття.
• Залежно від науково вивірених фактичних даних, або від ступеня докладності датування, прийнятого у статті, подія може датуватися не місяцем, роком, десятиліттям, століттям або тисячоліттям, а зазначенням відповідною арабською цифрою з нарощенням тієї чи іншої частини місяця, року і т. п., наприклад: «у 1-й пол.», «у 2-й пол.» (для століть і тисячоліть також: «у 1-й чверті», «у 2-й чверті», «у 3-й чверті») або «на початку», «в середині», «в кінці» того чи іншого місяця (року, десятиліття, століття, тисячоліття).
• Для пролонгованих у часі історичних подій і явищ прийнято визначати хронологічні рамки.
• Проміжок часу між двома датами позначається знаком тире (–), без пробілів між тире і датами, при цьому обидві дати зазначаються повністю: «Російсько-японська війна 1904–1905», «Друга світова війна 1939– 1945».
• У статтях, присвячених вагомим і значущим подіям, дати подають якомога докладніше, тобто позначають не лише рік, а й місяць і число. Зокрема, це стосується з’їздів, конференцій, конгресів, сесій, законів, постанов, міжнародних договорів і угод, найважливіших воєнних подій і т. ін.
• При зазначенні дати історичних подій необхідно зауважити, якого саме моменту вони стосуються – моменту підписання чи опублікування документа, відкриття чи заснування установи, моменту вступу військ у місто чи повного визволення його, початку боїв або їх завершення, написання праці чи її видання тощо.
• Рівень докладності датування тих самих подій і явищ у різних статтях ВУЕ може бути різним залежно від характеру статей. Наприклад, у статті про українську літературу дати життя Т. Г. Шевченка можуть бути позначені роками, але у спеціальній статті про Шевченка позначається не лише рік, але й місяць, день (число місяця) народження поета, а також рік, місяць і день його смерті.
• Дати позначаються арабськими цифрами і словами; римські цифри не використовуються.
• Для позначення дат використовується такий стандарт: – тисячоліття позначається цифрою з нарощенням і скороченим словом «тисячоліття», наприклад: «1-ше тис.»;
  • століття позначається цифрою без нарощення і скороченим словом «століття», наприклад: «18 ст.»;
  • десятиліття позначається чотиризначною цифрою з нарощенням без зазначення слова «роки», напр.: «1870-ті», але не «70-ті рр. ХІХ ст.» і не «1870-ті рр.».
  • рік позначається арабською цифрою без нарощення і без слова «рік» або «р.», наприклад: «1917». Навчальний рік, театральний сезон, господарський або бюджетний рік, якщо вони не збігаються з календарним, позначаються цифрами, розділеними косою рискою (знаком дробу), наприклад: «2014/2015 н. р.»; –місяць у тексті статті (при зазначенні числа і року) позначається повною його назвою;
  • у біографічних статтях, датах життя і смерті, які зазначаються після прізвища діяча, місяці позначаються двома арабськими цифрами, наприклад: «12.03.1918», а не «12.III.1918» чи «12.3.1918»; якщо ж відомий лише місяць народження, то його потрібно писати словом повністю, наприклад: «березень 1919»;
  • години і хвилини позначаються арабськими цифрами без нарощення і відповідним скороченим словом: «год», «хв», наприклад «3 год 15 хв».
• Якщо дата події (наприклад, дата народження або смерті особи, якій присвячено статтю), невідома, то це позначається знаком питання: «?–1740», «1861–?», «?–?».
• Якщо дата відома приблизно, то вона супроводжується словом «бл.»: «бл. 1595–1657». Можна також зазначати (залежно від наявних відомостей): «між 1648–1654», «після 1700» і т. п.
• Якщо в джерелах треба позначити різні дати, то друга дата супроводжується словами «за ін. даними» чи словом «або» (у позначеннях років народження і смерті).
• Дати подій, які відбулися до Різдва Христового, умовно позначаються словами «до н. е.» (до нашої ери), наприклад: «4 ст. до н. е.», «375 до н. е.».
• Іноді, коли йдеться про події останніх століть чи років до початку нашої ери і перших століть чи років після початку нашої ери, дати після цього моменту, щоб уникнути плутанини, супроводжуються словами «н. е.», наприклад: «1 ст. н. е.», «2 ст. до н. е. –3 ст. н. е.».
• Дати з історії України і всі дати історії інших країн зазначаються за новим стилем. Дати за старим стилем наводяться лише в разі крайньої потреби одразу після обов’язкового зазначення дати за новим стилем.
• При переході від дат за старим (юліанським) календарним стилем до нового (григоріанського) стилю, завжди слід додавати до дат старого стилю:
  • 10 діб для дат від 5 жовтня 1582 р. до 18 лютого 1700 р. включно;
  • 11 діб для дат від 19 лютого 1700 р. до 17 лютого 1800 р. включно;
  • 12 діб для дат від 18 лютого 1800 р. до 16 лютого 1900 р. включно;
  • 13 діб для дат від 17 лютого 1900 р.
• У 21-му столітті різниця між стилями становить (як і в 20-му столітті) 13 діб.
• У тексті статті дати зазвичай подаються без дужок; однак у окремих випадках (залежно від будови речення і характеру наведеної дати) дужки допускаються.
• Перша світова війна і Друга світова війна можуть датуватися (роки позначаються без дужок) або не датуватися залежно від контексту.
• Як правило, у статтях про перейменовані географічні пункти дата перейменування зазначається або в назві статті, або в тексті. У статті-посиланні про перейменовані географічні пункти також позначається дата перейменування.
• У всіх статтях, де згадуються факти присвоєння почесних і вчених звань, у дужках позначається рік присвоєння звання: «академік (з 1943), член-кореспондент (з 1933)».
• У біографічних статтях слідом за прізвищем та іменем особи в дужках зазначаються точні дати її народження і смерті (без будь-яких пояснювальних слів), а для діючих – лише рік народження.
• Точні дати народження і смерті (день, місяць, рік) наводяться завжди, коли можна їх встановити, у решті випадків зазначаються тільки роки народження і смерті.
• Дати в біографічних статтях подаються за новим стилем.
• У статтях про діячів науки, техніки, літератури, мистецтва, про видатних публіцистів і т. п., а також у статтях з історії науки і культури зазначаються дати (рік, а інколи також місяць або місяць і число) публікації або написання (створення) найвагоміших творів, відкриттів або винаходів, які відчутно вплинули на розвиток даної галузі науки і культури або посіли вагому історичну роль. Якщо між створенням і першою публікацією праці минув значний проміжок часу, доцільно зазначати обидві дати. Якщо повторні видання того чи іншого твору істотно відрізняються від перших і мають самостійне значення, можна зазначити також дати цих видань. Згадувані дати зазначаються, як правило, у дужках після назви відповідного твору, відкриття або винаходу.
• У біографічних статтях про монархів, регентів, президентів і т. п. після імені в дужках даються роки життя (як і в інших біографічних статтях), а роки правління позначаються у тексті без дужок з використанням сполучника «у» за схемою: «Альфо́нсо ХІІІ (17.05.1886, Мадрид, Іспанія – 28.02.1941, Рим, Італія), король Іспанії у 1902–1931». При цьому рік, який визначає кінець правління, позначається і тоді, коли він збігається з роком смерті.
• Позначення року цифрами зазначається без вживання скорочення «р.».
• Наводячи в тексті статей і в таблицях позначення року цифрами, необхідно стежити за тим, аби при цьому не виникали неясності або плутанина. Не можна, наприклад, писати: «Видобуток вугілля у млн т 1913 – 29, 1967 – 595», оскільки при такому написанні виходить, що цифри позначають арифметичну дію – віднімання. Слід писати: «Видобуток вугілля (у млн т): 29 у 1913, 595 у 1967» (після коми за цифрою 1913, обов'язково має бути інтервал, інакше вийде десятковий дріб 1913,595).
• Дата, яка визначає подію, входить до гасла і набирається також напівжирним шрифтом: «Америка́но-іспа́нська війна́ 1898, війна між США та Іспанією, внаслідок якої Іспанія втратила Кубу, Пуерто-Рико, Філіппіни і Гуам».
• При вживанні слів «давній», «стародавній» треба мати на увазі, що давні події відбувалися пізніше від стародавніх.

Найменування величин, одиниць вимірювання та їх позначення

У статтях ВУЕ, як правило, вказується значення величин відповідно до Міжнародної системи одиниць, зі встановленими скороченими позначеннями одиниць вимірювань.

• Кілограм, грам, тонну, центнер застосовують як одиниці маси (а не ваги) тіла. Проте у статтях, які висвітлюють питання побутового характеру або наводять дані про кількість сільськогосподарської продукції чи деякі показники економічного характеру, бажано уникати застосування терміна «маса» або пояснювати ототожнення маси і ваги. Замість написання: «Жива вага корови 800 кг», слід писати: «Жива маса корови 800 кг». Характеризуючи вантажопідйомність автомобілів, слід писати: «3-тонний, 5-тонний і т. д. автомобілі», а не «вага вантажу, який перевозиться, 3 т».
• Поряд із цифрами обов'язково зазначаються одиниці вимірювання. Наприклад, не можна писати «щільність 0,67», потрібно: «щільність 0,67 г/см3».
• Слід уникати написання: «розмір 10 Ч 15 м», а писати: або «10 м Ч 15 м», або «розміри (у м) 10 Ч 15», або «10 Ч 15 м2».
• Не можна писати розміри непрямокутних площ (об’ємів) у вигляді математичного виразу. Наприклад, не можна сказати про розміри кратера вулкана: «100 м х 200 м», потрібно: «найбільша довжина 200 м, найбільша ширина 100 м».

Прізвища та імена, що наводяться у тексті та назвах статей

• Не допускається перевантаження статей іменами осіб, які відігравали віддалено опосередковану роль у розвитку науки, техніки, культури.
• Перед прізвищем обов'язково ставляться ініціали.
• Офіційне/статутне найменування підприємства або установи, що носить ім’я діяча, подається за офіційними документами. Наприклад: «Київський національний університет імені Тараса Шевченка».
• За наявності у тексті статті прізвищ учених, їхні звання (академік, член-кореспондент, професор тощо) не подаються за умови, що ці відомості подаються в окремих біографічних статтях.
• Якщо у статті йдеться про досягнення, винаходи, наукові відкриття, твори літератури і мистецтва, за які удостоєна група осіб, необхідно згадувати всіх осіб, які отримали цю премію.
• За наявності у тексті статті переліку тих чи інших осіб, їх слід подавати за прізвищами в алфавітному порядку.