Економі́чний баро́метр — система статистичних показників, яку застосовують для аналізу та прогнозування економічної кон’юнктури на основі взаємозв’язку між змінами різних економічних показників у часі.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Приклади барометрів

Історична довідка

Перші спроби барометричних побудов в економіці належать статистикам А. де Фовіллю (1842–1913; Франція) і Ф. К. фон Нейману-Шпалларту (1837–1888; тепер Австрія). Незалежно один від одного вони розробили концепцію економічних барометрів (термін увів А. де Фовілль).

На початку 20 ст. великі корпорації, банки та уряди усвідомили важливість інформації про ринкові умови. У різних країнах світу почали друкувати статистичні циркуляри задля забезпечення інвестиційної стабільності. Спеціалізовані організації збирали, опрацьовували та публікували статистичну інформацію для широкої громадськості.

Перед Першою світовою війною у США з’явилися перші бізнес-індикатори, згенеровані такими агентствами прогнозування, як Брукмірська економічна служба (Brookmire Economic Service) і Статистична організація Бабсона (Babson Statistical Organization).

1919 Комітет економічних досліджень Гарвардського університету в загальному «Огляді економічної статистики» [«Review of Economic Statistics», пізніша назва «Огляд економіки та статистики» («Review of Economics and Statistics»)] почав публікувати періодичний індикатор ділової активності.

Новий індикатор, розроблений економістами В. Персонсом (1878–1937; США) і В. К. Мітчеллом (1874–1948; США), — барометр трьох кривих; інструмент для відстеження кардинальних змін у діловому циклі. В. Персонс був членом Гарвардського комітету економічних досліджень, тому його система стала також відома як гарвардський барометр. Завдяки гарвардському барометру було передбачено економічну кризу 1920–1921. Це зробило прогнози Гарвардського комітету та інших організацій затребуваними.

Гарвардський барометр зазнав критики, водночас досвід Гарвардського бюро викликав хвилю наслідувань. З тими чи іншими модифікаціями або під їх впливом (а часто навіть незалежно) аналогічні барометри були побудовані для Великої Британії, Франції, Росії, Німеччини, Італії, Швеції.

Науковці Німецького кон’юнктурного інституту запропонували барометричну систему з багатьох спеціальних барометрів стосовно різних галузей народного господарства:

барометр виробництва;
індекс навантаження промислових підприємств;
барометр руху товарних запасів;
зовнішня торгівля (обороти) як показник внутрішнього ринку;
барометр господарської напруженості:

а) довгострокові кредити;

б) надходження замовлень;

в) навантаження підприємств;

барометр грошового обігу і кредиту;
барометр динаміки трьох ринків та їх взаємозв’язку (фондовий, грошовий і товарний);
барометр товарних цін:

а) індекс цін кон’юнктурно-чутливих товарів;

б) індекс цін промислової сировини і напівфабрикатів;

в) індекс цін готових виробів у торгівлі оптовій;

г) індекс роздрібних цін.

Попри суттєві відмінності, принципова основа барометра така сама, як і в гарвардському: прогноз ґрунтується на аналізі емпіричних закономірностей і аналізі взаємозв’язків часових послідовностей.

Усі барометри мали суттєві недоліки:

такі барометри можна було застосувати для передбачення найближчої фази циклу, тобто не більше 9–12 місяців;
неспроможність встановити точність зміни тенденцій на товарному ринку (барометр свідчить лише про приблизні межі часу змін тенденцій);
вони спираються тільки на статистичну (емпіричну) закономірність зв’язку в русі прямих, тому не дають можливості визначити стабільність зв’язку (це може призвести до помилкових показань барометра).

Для дослідження ринків, де наявний сильний регулятивний вплив, застосовувати барометр без внесення в нього корегувань недоцільно.

У жовтні 1929 Гарвардський комітет не тільки не передбачив крах фондового ринку, а й не зміг його пояснити. Проте на початку 1930-х барометр трьох кривих зберіг позиції американського ділового співтовариства. Це призвело до низки помилкових рішень. Тривалі наслідки Великої депресії зробили індикатор Гарварда та інші подібні спірними, оскільки вони продовжували прогнозувати швидке відновлення. Внаслідок цього 1935 публікація гарвардського барометра припинилася.

Характеристика

Сучасні економічні барометри аналізують зміни настроїв споживачів і виробників на основі зростання ВВП та показників безробіття.

Барометри часто подають як послідовні ряди даних, які вимірюють напрямок і силу тенденцій (від глобальної економіки до споживачів у конкретних регіонах). Ці вимірювання можна використовувати як індикатори єдиного тренда або агрегувати дані й оцінювати їхню кореляцію. Приклади економічних барометрів враховують рівень безробіття, створення робочих місць, рівень інфляції тощо.

Фондова біржа є одним із основних барометрів економіки. За словами професора Г. Касселя (1866–1945; Швеція), фондова біржа — чутливий барометр, який заздалегідь визначає, що станеться в економічному житті.

Приклади барометрів

Прикладом барометрів, які аналізують зміни тенденцій на фондовому ринку, є Доу — Джонса промисловий індекс та індекс Стандарту і бідності (Standard & Poor’s 500, S&P 500), які досліджують продуктивності фондового ринку; їх часто використовують як барометри для економіки США в цілому.

Індекс стандарту і бідності

Індекс Стандарту і бідності (S&P 500) — фондовий індекс, у списку якого 500 акціонерних компаній США з найбільшою капіталізацією. Список належить компанії Стандарту і Бідності (Standard & Poor’s; вона його й складає). Вперше був розрахований 04.03.1957. Акціями всіх компаній зі списку S&P 500 торгують на найбільших американських біржах, зокрема, Нью-Йоркській фондовій біржі та Службі автоматизованих котирувань національної асоціації дилерів з цінних паперів, НАСДАК (National Association of Securities Dealers Automated Quotation, NASDAQ), фактично значення індексу S&P 500 відображає їх сумарну капіталізацію — вага компанії в індексі пропорційна її капіталізації.

Січневий барометр

Січневий барометр — це індикатор, який за динамікою індексу Стандарту і бідності за січень прогнозує напрямок зміни фондового ринку впродовж усього року. Якщо в кінці січня індексу Стандарту і бідності був вище, ніж на початку місяця, то можна очікувати підвищення ринку акцій протягом наступних одинадцяти місяців. І, навпаки, зниження індексу Стандарту і бідності у січні свідчить про падіння фондового ринку протягом усього року.

Барометр Центру економічних досліджень Швейцарського економічного інституту — KOФ (KOF)

Одним із найвідоміших економічних барометрів кінця 20 ст. і початку 21 ст. є швейцарський барометр KOФ. Швейцарський економічний інститут публікує економічний барометр KOФ з 1970-х щомісячно. Економічний барометр KOФ — складений індикатор, який аналізує зміну ВВП швейцарської економіки поточного періоду в порівнянні з попереднім. Концепція барометра полягає в тому, щоб якомога раніше показати статус швейцарського ділового циклу через відображення щомісячних темпів зростання ВВП Швейцарії. Методологія розрахунку зазнавала змін 1998, 2006, останні зміни було внесено 2014. У більш ранні версії Економічного барометра KOФ було залучено від 6 до 25 ознак, отриманих із даних Федерального статистичного управління Швейцарії. У поточній версії, прийнятій 2014, економічний барометр KOФ ґрунтується на багатосекторній конструкції з трьома модулями: базовий ВВП, будівництво і банківська справа. Він має складну структуру, оскільки об’єднує понад 200 окремих індикаторів різних рівнів, причому спочатку обирають ознаки, а потім об’єднують їх в один індикатор. Значна кількість компонентних ознак дозволяє отримати стабільний і надійний кінцевий індикатор.

Індикатор темпу росту ВВП Німецького інституту економічних досліджень — ДІВ (Deutsches Institut für Wirtschaftsforschung (DIW))

Німецький інститут економічних досліджень щомісяця друкує свій економічний барометр ДІВ, індикатор поточних економічних тенденцій в Німеччині. З огляду на темпи зростання реального ВВП, він відображає макроекономічний розвиток країни. Економічний барометр ДІВ оцінює реальний ВВП за останній або поточний квартали. Ґрунтується на таких показниках: виробництво і продаж у важливих секторах економіки; розраховується з використанням економетричних методів; коментує основні поточні впливи на економіку.

Барометри споживчого настрою

Барометри споживчого настрою вимірюють споживчі витрати та продаж житла й товарів тривалого користування. Споживчі витрати становлять приблизно 70 % ВВП країни, й найперші сигнали про зрушення в економічному середовищі часто свідчать про зміни в поведінці споживачів. Відстеження цих змін у поведінці може допомогти підприємствам вжити активних заходів за короткостроковими та середньостроковими стратегіями управління запасами і розширенням.

Значення

Економічні барометри є інструментом аналізу економіки. Для будь-якої країни важливим є моніторинг та аналіз економічної ситуації задля забезпечення сталого розвитку соціально-економічних процесів.

Додатково

У січні 1919 В. Персонс разом з Гарвардським комітетом для визначення сезонних коливань та довгострокових тенденцій почали корегувати щомісячні дані від 1903. Кожну відкориговану серію спостережень зображали графічно, потім графіки різних серій зіставляли. У результаті такого аналізу було отримано три криві А, В, С, що характеризували фондовий ринок (А — спекуляція), товарний ринок (В — промисловість і торгівля) і грошовий ринок (С — гроші), і встановлено, що коливання кривої В (товарний ринок) виникають за коливаннями кривої А (фондовий ринок) із запізненням на 4–10 місяців, крива С (грошовий ринок) повторює рух кривої В (товарний ринок) із запізненням на 2–8 місяців. При цьому спадання А (фондовий ринок) і одночасне зростання С (грошовий ринок) свідчать про проблему у В (товарний ринок). Закономірна послідовність чергування коливань трьох найчутливіших показників зміни господарського клімату давала Гарвардському комітету підставу для прогнозування загальних переломів в економічній кон’юнктурі.

У побудові гарвардського барометра оприсутнено окремі теоретичні передумови, зокрема кількісну теорію грошей.

Багато барометрів, які вимірюють економічні тенденції, друкують урядові агентства та департаменти. Наприклад, дані про місячний рівень безробіття та інфляції у США публікує Міністерство праці США, а щоквартальний звіт про ВВП — Міністерство торгівлі США. На основі цих барометрів із використанням величезних обсягів даних, зібраних у всій країні, формують загальний звіт про стан економіки на макрорівні. Дані за такими самими барометрами в Україні надають Державна служба статистики України та Міністерство фінансів України.

Фактично розрахунок економічного барометра КОF складається з двох основних етапів. Перший — визначення ознак, які теоретично обґрунтовано пов’язані з економікою Швейцарії і емпірично встановлені тісні зв’язки з еталонним рядом на основі щомісячного зростання ВВП Швейцарії. Нинішня сукупність можливих факторних ознак складається з понад 400. Зазвичай передбачає більше 200 обраних ознак, але вони змінюються з року в рік на основі стандартизованого набору статистичних критеріїв. Другий етап — агрегування обраних ознак в складений індикатор за допомогою факторного аналізу — аналізу головних компонент. Остання версія барометра має бути прозорішою і менш схильною до частих переглядів.

Прикладом барометра споживчого настрою є індекс споживчих настроїв — ексклюзивний продукт компанії Рефінітів (Refinitiv), яка обслуговує понад 40 000 закладів у майже 190 країнах світу, надаючи інформацію, аналітичні дані та технології. Індекс вимірює, як 11 головних умов сприймають споживачі в 24 країнах, і відображає найбільш повну картину споживчих настроїв. Він доступний на глобальному рівні та високо корелює з іншими індексами споживчих настроїв.

Література

Первушин С. А. Экономические барометры и пути коньюнктурного прогноза // Плановое хозяйство. 1929. № 6. C. 117–144.
Colm G. Economic Barometers and Economic Models // The Review of Economics and Statistics. 1955. Vol. 37. № 1. Р. 55–62.
Escaсuela R. The Harvard Barometers: Did they Allow for the Prediction of the Great Depression of 1929? // Munich Personal RePEc Archive. 2009. № 49225. P. 1–14. URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/49225/
Ciment J. Booms and Busts: An Encyclopedia of Economic History from Tulipmania of the 1630s to the Global Financial Crisis of the 21st Century. 3rd ed. London; New York : Routledge, 2010. 1050 p.
Parekh V. Stock Exchange As An Economic Barometer // The Economic Transcript. 2017. URL: https://economictranscript.wordpress.com/2017/02/03/stock-exchange-as-an-economic-barometer/
Щербаков Г. А. Индикаторы экономической конъюнктуры для построения малоразмерных прогностических систем: «Энергетическая подсказка» С. А. Подолинского // Актуальные проблемы экономики и права. 2019. Т. 13. № 2. С. 1129–1139.

Автори ВУЕ

Н. Л. Кузьмінська, О. І. Радзієвська

Покликання на цю статтю: Кузьмінська Н. Л., Радзієвська О. І. Економічний барометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Економічний барометр (дата звернення: 1.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 27.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Економічний барометр

Зміст

Історична довідка

Характеристика

Приклади барометрів

Значення

Додатково

Література

Автори ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України