Енергія атомна

А́томна ене́ргія, ядерна енергія — внутрішня енергія атомного ядра, пов’язана із взаємодією та рухом нуклонів, з яких складається ядро.

Енергія, необхідна для повного розщеплення ядра на нуклони, називається енергією зв’язку ядра Езв. Величина Езв складається з енергії взаємного притягання нуклонів під впливом так званих ядерних сил (що є проявом сильної взаємодії елементарних частинок) та енергії електростатичного відштовхування протонів.

Одна зі специфічних властивостей ядерних сил полягає в тому, що кожний нуклон сильно взаємодіє лише з невеликою кількістю сусідніх нуклонів. Тому питома енергія зв’язку Езв/А (де А — масове число ядра) в середньому слабко змінюється зі збільшенням А. Невелике збільшення Езв/А легких ядер пояснюється зменшенням зі зростанням А відносної кількості так званих поверхневих нуклонів, розташованих на периферії ядра, які зазнають слабшого притягання до інших нуклонів. І навпаки, Езв/А важких ядер повільно зменшується зі зростанням А, оскільки енергія електростатичного відштовхування зростає пропорційно до Z2 (де число протонів Z ~ A / 2). Відношення Езв/А досягає максимуму поблизу Fe (А=56). Крім того, залежність Езв/А від А має й тонку структуру, зумовлену існуванням в ядрі замкнених оболонок ядерних, альфа-частинок (які являють собою найбільш міцно «упаковані» асоціації нуклонів) та ефектами спарювання нуклонів одного сорту.

До екзотермічних процесів (що відбуваються з виділенням енергії), належать реакції ядерного синтезу — утворення важких ядер з легших, реакції поділу важких ядер, а також спонтанний альфа-розпад. Енергія, що виділяється в цих реакціях, може у кілька мільйонів, а інколи у кілька десятків мільйонів разів перевищувати енергію хімічних реакцій (наприклад, під час горіння).

Реакції ядерного синтезу внаслідок існування нуклонового бар’єру можуть реалізуватися лише у випадку досить великих кінетичних енергій ядер, що рухаються назустріч одне одному, тобто за досить високих температур середовища. Вони є джерелом енергії зірок. В реакціях, що відбуваються в зірках, утворюються ядра [math]_2^4Не[/math] і виділяється енергія приблизно 7 МеВ на кожний нуклон.

Література

  1. Давидов О. С. Квантова механіка. Київ : Академперіодика, 2012. 706 с.
  2. Murray R., Holbert K. Nuclear Energy: An Introduction to the Concepts, Systems, and Applications of Nuclear Processes. Oxford; Cambridge : Butterworth-Heinemann, 2019. 580 p.


Автор ВУЕ

В. С. Ольховський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Енергія атомна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Енергія атомна (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.07.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶