Асоціація зоряна
Асоціáція зо́ряна — група молодих зір (віком до кількох десятків мільйонів років) певного типу, яка виділяється на загальному зоряному фоні підвищеною концентрацією об’єктів. Зоряне населення асоціації має спільне походження, в цілому узгоджено рухається навколо центру галактики, але є гравітаційно не зв’язаною системою.
Зміст
Асоціація як зоряний кластер
Для визначення членства зір у зоряній асоціації використовують їх ідентифікацію за хімічним складом. Члени однієї асоціації повинні мати схожий набір хімічних елементів та їх сполук, схожі значення відносної концентрації цих елементів. На відміну від молодих розсіяних зоряних скупчень, зоряні асоціації мають великий розмір (десятки парсек) і меншу чисельність зоряного населення — від десятків до сотень членів (в розсіяних зоряних скупченнях — від сотень до тисяч). Виникають зоряні асоціації в областях зореутворення комплексів молекулярних хмар.
Історична довідка
Зоряні асоціації були вперше виявлені 1947 астрономом В. Амбарцумяном. Він передбачив гравітаційну нестійкість угруповань і їх швидкий розпад. Згодом вимірювання, проведені астрономами А. Блаау (1914–2010; Нідерланди), В. В. Mорганом (1906–1984; США), Б. Маркаряном (1913–1985; Вірменія), підтвердили факт розширення та розпаду зоряних асоціацій.
Характеристика
Зоряні асоціації поділяють на три типи: OB-асоціації, T-асоціації та R-асоціації.
OB-асоціації
Члени містять від 10 до 100 масивних зір ранніх спектральних класів (див. Спектральна класифікація зір) O і B (звідси і назва цього типу). Також присутні сотні або тисячі зір пізніших спектральних класів. Члени асоціації зазвичай займають невеликий об’єм всередині гігантської молекулярної хмари — області зореутворення. Розміри ОВ-асоціацій не перевищують декількох сотень парсеків. В деяких ОВ-асоціаціях були виявлені розсіяні зоряні скупчення.
Інтенсивні зоряні вітри молодих потужних зір спектральних класів О та В здувають навколишній міжзоряний пил та газ за межі молекулярної хмари. Втрата нею маси може призвести до того, що густина речовини у хмарі виявиться недостатньою для стійкості ОВ-асоціації — почнеться її розпад під впливом припливних сил галактики. Вважають, що більшість зір у Чумацькому Шляху були сформовані в OB-асоціаціях.
Зорі спектральних класів О та В надзвичайно швидко спалюють в своїх надрах ядерне паливо і закінчують життєвий шлях потужними вибухами наднових. У результаті ОВ-асоціації зазвичай існують не більше кількох мільйонів років.
Найближча до Сонячної системи ОВ-асоціація — асоціація Скорпіона-Центавра, розташована приблизно за 400 світлових років від Сонця. OB-асоціації були знайдені в інших галактиках — Великій Магеллановій Хмарі та Туманності Андромеди.
Т-асоціації
Містять дуже молоді зоряні групи змінних зір типу T Tільця (звідси і назва цього типу асоціацій зоряних), які перебувають у процесі формування й ще не вийшли на головну послідовність на Герцшпрунга —Рессела діаграмі. Найближчою до Сонячної системи Т-асоціацією є асоціація Тельця—Візничого T (Tau—Aur T), розташована на відстані 140 парсеків від Сонця. Т-асоціації часто виявляють поблизу молекулярної хмари, з якої вони утворились.
Поділ на Т- та ОВ-асоціації доволі умовний, оскільки часто в ОВ-асоціаціях знаходять змінні зорі типу T Tільця. Такі зоряні асоціації називають ОВ + Т-асоціаціями. Водночас Т-асоціації найчастіше не містять зір спектральних класів О та В.
Кількість зір у Т-асоціаціях варіюється від кількох (4–7) до кількох сотень. Розміри Т-асоціацій не перевищують кількох парсеків.
R-асоціації
До таких асоціацій відносять об’єднання зір, які освітлюють навколишні туманності. До молодих зоряних угруповань належать зорі головної послідовності, недостатньо масивні та потужні, щоб розсіяти міжзоряні хмари, в яких вони утворилися. Це дозволяє досліджувати властивості та текстуру газопилових хмар, яка не була б помітною без підсвічування хмари зорями асоціації.
R-асоціацій у нашій Галактиці набагато більше, ніж OB-асоціацій, тому їх можна використовувати для вивчення структури галактичних спіральних рукавів.
Література
- Herbst W., Racine R. R Associations. V. MON R2 // Astronomical Journal. 1976. Vol. 81. P. 840–844.
- Elmegreen B., Efremov Y. The Formation of Star Clusters // American Scientist. 1998. № 86 (3). P. 264.
- Zeeuw P. de, Hoogerwerf R., Bruijne J. de et al. A HIPPARCOS Census of the Nearby OB #Associations // The Astronomical Journal. 1999. № 117 (1). P. 354–399.
- Асоціація зоряна // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Головна астрономічна обсерваторія НАН України ; Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2003. С. 28.
- Oh S., Kroupa P., Pflamm-Altenburg J. Dependency of Dynamical Ejections of O Stars on the Masses of Very Young Star Clusters // The Astrophysical Journal. 2015. № 805 (2). P. 92–110.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Асоціація зоряна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асоціація зоряна (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
